За все хороше і проти всього поганого: що не так з Програмою уряду

За все хороше і проти всього поганого: що не так з Програмою уряду

Парламент відправив на доопрацювання Програму діяльності уряду. Вона має передбачати захист інвесторів у житлову нерухомість, бо майже 200 тисяч родин вже стали жертвами будівельних афер.
Четвер, 7 травня 2020, 10:29
народний депутат, фракція "Слуга народу"

Будь-яка політика в здоровомислячій державі має свою тактику, стратегію.

Відправна точка дій – далекоглядна програма. Без неї вчинки набувають хаотичного, ситуативного і часто безрезультатного характеру.

А останнє, власне, нівелює всю суть державної політики. Нещодавно Кабмін подав на затвердження парламенту Програму діяльності.

Ознайомившись з її суттю, більшість депутатів вирішила відправити документ на доопрацювання через купу суперечностей та порушення логістики. В чому ж її проблема? 

Щоб не перечисляти десятки питань до Програми, зупинюся на будівництві. Тим паче, як заступниці голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, ця сфера мені дуже близька.

У Програмі уряд пропонує в цій сфері 3 пункти: продовження реалізації "Великого будівництва", реформування будівельної та містобудівної галузі та захист інвесторів у житлову нерухомість.

Серед цього є питання, яким займаюся дуже давно – забезпечення захисту інвестицій в житлову забудову та запобігання появи нових проблемних об’єктів будівництва.

Тому перше на що я звернула увагу – відсутність будь-яких показників, які б окреслили масштаб проблеми і жодного слова про те, як її вирішити.

Український приватний інвестор ніколи не мав гарантій та захисту. І це в умовах, що 70% житла будується за рахунок приватних осіб.

Люди інвестують десятки мільярдів гривень в будівництво житла, що кожного нового року становить до 6% від загального обсягу всіх капітальних інвестицій в країні.

Разом з тим, донині в нас немає механізмів, які б дозволили цим інвесторам захистити свої гроші. Тому й питання інвестицій житла часто перетворюється на трагедію.

Будівельна афера розміром у шість "Еліта-Центрів"

Вдумайтеся: майже 200 тисяч родин вже стали жертвами будівельних афер або непрофесійних забудовників.

І, наприклад, щоб забезпечити квартирами ошуканих інвесторів лише в Києві, потрібно щонайменше 3,5 роки віддавати їм все побудоване житло в столиці.

Окреслила цю проблему не просто так, звертаю увагу на її масштабність і актуальність. 

Протягом останніх років спільно з колегами ми розробляємо алгоритм захисту таких інвесторів.

І це вкрай складна робота, адже наше законодавство наче короткий коцик: вкриваєш ноги – мерзнуть плечі, підсовуєш на плечі – мерзнуть ноги.

Це справді не той випадок, коли одним реченням можна окреслити всю глибину проблеми. І тим більше говорити про її розв’язання, не навівши приблизні шляхи вирішення.

За роки роботи ми напрацювали законопроект (який нині на фінальній стадії), згідно з яким людина, яка вкладатиме гроші в будівництво житла, не буде просто інвестувати. Вона одразу стане власником майбутньої квартири. Саме ці юридичні тонкощі допоможуть більш ефективно захистити права українців.

Але й цього недостатньо. Бо треба залатати ще декілька дірок в законодавстві, аби за потреби українці змогли відстояти свої права в суді.

Вищенаписане стосується запобігання проблеми в майбутньому. Але що ж робити з тими, кого вже ошукали? До мене надходили запити від інвесторів у Києві, Київській та Хмельницькій областях щодо запуску трьох пілотних проектів зі сприяння добудові об’єктів.

В першу чергу, це стосується об'єктів високого ступеню готовності, але у яких є проблеми з документами та дозволами.

Це хороша ініціатива, і я готова всіляко допомагати, як представник профільного комітету парламенту, в реалізації таких "пілотів" на користь громадян.

Та все ж це повинна бути велика загальнонаціональна програма, або рішення (закон, що дозволить інвесторам без проблем (при банкрутстві чи афері забудовника) добудувати своє житло).

Але про них у Програмі уряду також ні слова. 

Loading...
Чого не вистачає Програмі уряду?

"Критикуєш – пропонуй" – цілком адекватне і правильне твердження.

Тому підготувала 18 пунктів, які раджу додати до Програми уряду. Зупинюся на головних.

Серед таких — впровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та забезпечення її подальшого функціонування та розвитку.

Ця система, як на мене, "Святе Святих" у сфері будівництва, адже це історія про те, що кінцеві інвестори зможуть перевіряти дозвільні документи у забудовників через електронну систему, а відкритих даних по них стане суттєво більше.

Замовники зможуть легко подавати документи для отримання права на виконання будівельних робіт та прийняття закінчених об’єктів в експлуатацію.

А ще в рамках кабінету будуть автоматично надаватися відповіді на найпоширеніші запитання в режимі реального часу через чат-бот. 

А якщо максимально коротко: це про прозорість і чесність рішень. Це про адекватний будівельний ринок і знищення корупції.

Логістику єдиної державної е-системи у будівництві розробляли з колегами понад рік.

А в листопаді 2019-го за відповідний законопроект проголосувала Верховна Рада.

Тоді, розповідаючи з трибуни про нові можливості, які принесе нам е-система, я очікувала, що прийнятий закон почне запускатися (як це передбачалося документом) 1 березня.

Тим паче, що президент визначив цей документ як невідкладний.  Тому зрозумійте моє здивування, коли я чекала на план впровадження системи від уряду на початку березня, а потім квітня, а потім травня… а потім взагалі не знайшла згадки про нього у Програмі уряду.

Наголошу, що проект реалізується не за бюджетні кошти. Керує процесом Міністерство цифрової трансформації, відтак, всіх в е-систему можна додати через вже існуючий додаток "Дія".

Чому б цього не зробити? Без чиновників та корупції люди зможуть отримувати потрібну інформацію, а горе-забудовники не підроблюватимуть документи.  

Окрім того, до Програми слід обов’язково додати реновацію застарілого житла. Адже за  підрахунками 2017-го, в Україні налічувалося 993,3 мільйони метрів квадратних житла, 80% з якого мають вік до 80-ти років. Таким чином, середній вік житлових будинків – 46 років.

І в них донині не було капітальних ремонтів! Слід також розписати логістику такого ремонту (є два шляхи: за рахунок інвесторів або дежрпрограм).

Ну і нарешті передбачити закон щодо необхідної кількості тих, хто погоджується на ремонт (зараз згоду на ремонт мають дати всі, що унеможливлює реновацію як таку) і ще один – про розселення людей.

До Програми уряду важливо додати й питання імплементації 305-го  європейського регламенту.

Це історія про підвищення якості  будматеріалів та відповідальність виробника, а відтак – питання нашої безпеки.

Нині на нашому ринку будівельних виробів покупець не застрахований від низькопробних підробок.

І добре, якщо мова йде тільки про те, що куплений товар швидко пошкодиться. Але  якщо його поломка несе потенційну загрозу для здоров’я чи життя людини – річ неприпустима.

До прикладу, 80% металопластикових вікон на нашому ринку – неякісні, або підробки.

Саме тому ми маємо імплементувати регламент № 305 щодо будівельних виробів.

Тим паче, це є серед умов імплементації угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Не ставлю за ціль критику заради критики. Сподіваюся, що завдяки нашим зауваженням уряд зробить правильні висновки: розширить Програму діяльності, вказавши на шляхи виконання поставлених цілей, а також забере всі нелогічності та суперечності.

Бо ж поки цей документ наче м’яч, який ми кинули перед собою, але не можемо до нього добігти.

Так не повинно бути, і, як бачите – монобільшість це не завжди про "підтримку всього". Це про конструктив і вміння працювати на якість.

Звісно, мені, як і вам хотілося б, аби процес створення,оприлюднення, затвердження Програми був швидший, адже це напряму впливає на якісні зміни в країні.

Та все ж доведеться набратися терпіння, бо ж краще синиця в руках, ніж журавель в небі. Погоджуєтеся?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!