Як зміняться правила міжнародного оподаткування через пандемію

Як зміняться правила міжнародного оподаткування через пандемію

Кінець карантину стане початком нової реальності і для людей, і для бізнесу. Зокрема, можуть істотно змінитися умови оподаткування, у тому числі в Україні.
Понеділок, 4 травня 2020, 18:18
партнер, податково-юридична практика EY в Україні

Коли все це закінчиться? Багато хто з нас ставить собі це питання, маючи на увазі вимушені обмеження, запроваджені для запобігання поширенню епідемії.

Можна передбачити, що кінець карантину стане початком нової реальності і для людей, і для бізнесу. Зокрема, можуть істотно змінитися умови оподаткування.

Наразі у більшості країн фіскальне реагування на пандемію набуває форми надання різних пільг чи стимулів для підтримки бізнесу, які передбачають повне або тимчасове звільнення від сплати певних податків.

Однак надання податкових пільг неминуче призведе до зниження надходжень до державних бюджетів, збільшення дефіциту і державного боргу. Уряди вже замислюються над тим, яким чином вони будуть покривати ці втрати.

Отже, після карантину варто очікувати посилення податкової дисципліни і вжиття додаткових заходів для боротьби з ухиленнями від сплати податків.

Така тенденція описана у звіті ОЕСР "Податкова та фіскальна політика у відповідь на кризу коронавірусу". Він передбачає, що вихід з кризи призведе до жорсткішої податкової політики в більшості країн. Буде посилена прогресивна складова системи оподаткування, будуть запроваджені мінімальний податок на прибуток та спеціальні податки на кшталт цифрового податку або податку на багатство.

Розробка плану BEPS розпочалася після "великої рецесії" 2008-2009 років на фоні падіння податкових надходжень і невдоволення громадськості низьким рівнем сплати податків великими корпораціями.

Попри наявність критичних оцінок щодо його ефективності, план та пов'язані з ним заходи сприяли безпрецедентному підвищенню прозорості структур у низькоподаткових юрисдикціях. Завдяки цьому більшість практик податкового планування, які використовувалися ще десять років тому, уже не працюють.

За деякими оцінками, криза, спричинена пандемією COVID-19, може стати навіть більш глибокою, ніж "велика рецесія" 2008-2009 років. То чи варто очікувати порівняної за масштабом перебудови системи міжнародного оподаткування? Чи виправдаються прогнози щодо повної ліквідації офшорних структур?

Напевно, на ранньому етапі кризи говорити про масштабні податкові реформи передчасно. Однак в окремих країнах уже вживаються або пропонуються нові заходи для посилення боротьби з міжнародними податковими зловживаннями.

До найбільш радикальних кроків вдалися, мабуть, у Росії, де повернення капіталів у "рідну гавань" давно стало одним з основних постулатів податкової політики. Уряд Росії ухвалив неочікувано жорстке рішення про скасування пільгової ставки податку на репатріацію під час виплати дивідендів і процентів до низки країн.

Відповідні повідомлення про перегляд угод про уникнення подвійного оподаткування вже направлені Кіпру, Мальті та Люксембургу. У разі незгоди уряд РФ погрожує в односторонньому порядку скасувати ці угоди.

Такі новації стали шоком для російських компаній, багато з яких використовували ці юрисдикції для побудови холдингових та фінансових структур.

Тепер вони стоять перед очевидним вибором: прийняти більш високий рівень оподаткування в межах групи, що ставить під сумнів доцільність існування таких структур, або ліквідувати їх і повернути реєстрацію холдингових компаній в Росію.

Loading...

До речі, саме з цією метою в Росії були створені так звані спеціальні адміністративні райони, які мають ознаки класичних офшорних зон.

Схожі тенденції, хоча і в більш м'якій формі, простежуються і в країнах ЄС. Там розробляють масштабні пакети допомоги бізнесу, що опинився в умовах кризи. Уряди деяких країн ЄС наголошують, що масштабна фінансова підтримка не має потрапити в руки компаній з "корінням" в низькоподаткових юрисдикціях.

Зокрема, у Польщі з цією метою запроваджується така вимога: бенефіціарні власники компаній, що отримують державну допомогу, повинні мати статус податкових резидентів Польщі протягом щонайменше двох останніх років.

Аналогічні обмеження запропоновані в Данії: державну допомогу не зможуть отримати компанії, головні офіси яких розташовані в "податкових раях".

Хоча такі кроки не впливають на рівень оподаткування компаній, вони дають бізнесу сигнал: якщо ви оптимізуєте податкове навантаження з використанням сумнівних міжнародних структур, то можете не очікувати на допомогу держави. А відсутність такої допомоги може бути питанням виживання бізнесу.

З новою силою в ЄС залунали заклики "гармонізувати податкову базу", тобто ввести єдині правила розрахунку об'єкту оподаткування податку на прибуток підприємств, при цьому ставки податку країни можуть визначати самостійно.

Цей крок повинен припинити практики окремих країн ЄС, які будують свою інвестиційну привабливість завдяки створенню пільгових податкових режимів та гнучкості податкових органів, які дозволяють зареєстрованим у них компаніям сплачувати податок за значно нижчою ефективною ставкою податку.

Іспанія вже запропонувала, щоб повна гармонізація податкової бази була частиною загальноєвропейського пакета заходів з виходу з кризи. Можна очікувати, що в умовах кризи така пропозиція набуде особливої ваги.

Інші країни ЄС розмірковують над додатковими заходами для захисту своєї податкової бази в односторонньому порядку на рівні національного законодавства.

Так, у Нідерландах недавно був оприлюднений звіт, який рекомендує запровадити більш жорсткі правила щодо контрольованих іноземних компаній. Ці правила повинні поширюватися не тільки на пасивні, а й на активні доходи.

Значна роль підприємств цифрової економіки в умовах карантину дає нову силу пропозиціям щодо посилення податкового навантаження на цей сектор.

Уряд Польщі заявив про необхідність повернення до ідеї запровадження в межах ЄС цифрового податку, податку від фінансових транзакцій та інших спеціальних податків. Такі заходи повинні поповнити бюджет Євросоюзу на кілька десятків мільярдів євро, необхідних для боротьби з наслідками пандемії.

У цьому контексті також слід згадати більш глобальну ініціативу щодо оподаткування цифрової економіки, яка отримала неофіційну назву BEPS 2.0.

Ця ініціатива передбачає запровадження оподаткування цифрових компаній там, де перебувають споживачі послуг, незважаючи на відсутність фізичної бізнес-присутності в цих країнах. Цілком імовірно, що робота над цією ініціативою значно активізується в умовах виходу з кризи.

Що відбувається в Україні? Інтригою залишається статус законопроєкту №1210, який передбачає імплементацію багатьох положень плану BEPS.

Хоча Верховна Рада ухвалила цей акт ще в січні, досі невідомо, чи підписав його президент. За Конституцією, він повинен був зробити це протягом 15 днів. Через це законопроєкт можна порівнювати з котом Шредінгера, який одночасно і живий, і мертвий, доки хтось не відкриє коробку і не загляне всередину.

Яких дій варто очікувати від влади? Чи піде Україна шляхом посилення боротьби із сумнівними міжнародними структурами в руслі підходів ОЕСР?

Чи візьмуть гору голоси, які закликають до більш ліберальної моделі шляхом впровадження податку на виведений капітал? Чи мають перспективи ще більш екзотичні пропозиції на кшталт сумнозвісного "офшорного мита"?

На жаль, довгострокове прогнозування податкової політики в Україні завжди було невдячною справою. В одному можна не сумніватися: після закінчення карантину в Україні не бракуватиме цікавих і різноманітних ініціатив в площині оподаткування, що, мабуть, не додаватиме українському бізнесу впевненості.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!