Робота АЗС в умовах карантину: погляд зсередини

Робота АЗС в умовах карантину: погляд зсередини

Часто автозаправні мережі відносять до бізнесів, які не зазнали збитків через карантин. Якою є ситуація насправді?
Субота, 16 травня 2020, 10:10
член Ради засновників "Центру розвитку міст"

Пандемія коронавірусу боляче вдарила по українському бізнесу. Негативні наслідки від карантину відчули всі – і заклади, що зачинилися, і підприємства, які змушені підлаштовуватися під нові реалії.

Часто до "щасливчиків", що отримали хоча б якийсь прибуток на карантині, відносять і автозаправні станції в Україні.

Хоча, насправді, для таких компаній статус підприємства, яке може підзаробити на період обмежень, є неоднозначним. Напередодні "Центр розвитку міст" провів експертне опитування топ-менеджерів одних з найбільших мереж АЗС в Україні (KLO, ОККО, WOG), яке це доводить.

Обсяги продажу пального суттєво знизились

Введення країни в стан карантину істотно знизило обсяг продажу пального. До "карантинних послаблень", на які пішов уряд напередодні, зниження сягало 40-50%. На додачу до цього до цього обвалення цін на нафту зменшило прибутки усіх компаній в галузі.

В будь-якому разі це краще, ніж не працювати зовсім і витрачати ресурси на підтримку інфраструктури, та отримувати збитки, як наприклад заклади харчування або кінотеатри.

Разом з тим, у автозаправних станцій з'явились додаткові статті видатків.

По-перше, це захист співробітників АЗС – рукавички, маски, антисептики, тести для діагностики коронавірусної інфекції, регулярні заходи з дезінфекції станцій, обробка приміщень спецзасобами, перевезення співробітників до місця роботи.

По-друге, компанії продовжують займатися благодійною діяльністю, наприклад, надають пальне для карет швидкої допомоги або для таксі потенційним донорам (у рамках проекту #таксідлядонора в 7 найбільших містах України), закуповують медичне обладнання та засоби індивідуального захисту для українських лікарень.

Проблеми правового регулювання

Як відомо, на період карантину автозаправні станції потрапили до переліку закладів, які можуть надавати послуги громадського харчування. Ці послуги включають в себе можливість готувати каву та їжу "на виніс" у закритих ємностях.

Тим не менше, здавалося б чіткі рекомендації Кабміну щодо організації такого процесу викликають неоднозначні трактування на місцевому рівні.

Мережі автозаправних станцій регулярно стикаються зі складнощами в організації відповідних процесів у різних населених пунктах, на відміну від інших закладів, що надають аналогічні послуги (таких як МакДрайв, наприклад).

Головна претензія стосується хаотичності та нерівномірного підходу до різних АЗС з боку місцевих осередків служб (патрульна служба, Держпродспоживслужба).

Виникає парадоксальна ситуація – всі заправки "де-юре" можуть здійснювати продаж продуктів харчування, однак кожна з них "де-факто" функціонує по-різному і стикається з окремими обмеженнями, в залежності від конкретного населеного пункту чи контролюючого органу.

Наприклад, на АЗС у Кременчуці чи Рівному заборонений продаж кави, у той час як ті ж самі заправки в інших містах можуть здійснювати таку діяльність.

Крім того, потрібно враховувати і наявність нелегальних автозаправних мереж. У той час як легальний бізнес стикається з проблемами повноцінного надання дозволених Кабміном послуг, в Україні продовжують безперешкодно функціонувати сотні заправок з незаконними ліцензіями.

Що можна зробити

Виживання в умовах кризи за принципом "допоможи собі сам" для підприємств в Україні не є чимось новим. Тим не менше, в умовах сьогоднішньої унікальної ситуації компанії потребують сприяння з боку державних органів у тих питаннях, які знаходяться у зоні їхньої компетенції.

Для цього пропонуються такі кроки:

Удосконалення правового регулювання роботи АЗС на період карантину, зокрема, щодо надання послуг харчування. Тут варто особливо підкреслити дві речі: прозорі універсальні механізми реалізації продажу продуктів та чіткість прописаних вимог задля уникнення двоякого трактування на місцях.

Проведення широкої просвітницької медіакампанії для населення щодо роботи АЗС (у соцмережах і на телебаченні).

Тут мова про спекуляції в медіапросторі, які стосуються здебільшого чутливої для населення теми підвищення чи зниження ціни на пальне. Як наслідок – для АЗС це створює ризики появи інфоприводів та маніпуляцій суспільною думкою різними політичними гравцями.

Хоча легальний ринок пального в Україні є одним з найбільш конкурентних і прозорих сфер діяльності з чіткими показниками контролю, оцінки ефективності та високою якістю надання послуг.

Мережі АЗС готові долучитися до створення доступних та інформаційних матеріалів для населення, які відображатимуть структуру ціноутворення пального, щоб у подальшому уникати маніпуляцій.

Розгляд можливостей дозволу на продаж безрецептурних медичних препаратів на АЗС. Це полегшить доступ населення до придбання ліків першої необхідності без потреби звернення зайвий раз до аптек. У такому разі будуть зведені до мінімуму соціальні контакти, що особливо актуально у період поширення інфекційних захворювань.

Боротьба з корупційною складовою та нелегальними АЗС в Україні. Проблема "нелегалів" нікуди не поділася і потребує навіть більш пильної уваги. Легальні підприємці не повинні бути в менш вигідній позиції ніж ті, хто працює з межами правового поля і не стикається з обмеженнями повноцінної діяльності на період карантину.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!