Гасити пожежу чи будувати дім: чому варто продовжувати реформи

Гасити пожежу чи будувати дім: чому варто продовжувати реформи

Зараз потрібно одночасно концентруватися на двох напрямах: протидія пандемії і кризі та проведення структурних реформ.
Понеділок, 27 квітня 2020, 09:25
президент Київської школи економіки

Зараз ми бачимо, що дії влади зконцентровані на протидії наслідкам пандемії коронавірусу. 

Невизначеність на світових ринках, зупинка економіки, масові звільнення – це все, на що щодня потрібно реагувати. 

Але не час забувати і про системні речі – продовження критично-важливих для країни реформ.

Тому зараз потрібно одночасно концентруватися на двох напрямах: протидія пандемії і кризі та проведення структурних реформ.

Які структурні реформи потрібно продовжувати?

Це насамперед реформи на трьох ринках –  праці, землі та капіталу.

Ринок праці. На жаль, після зміни уряду у березні відбулось певне відкочення назад. 

Ті напрацювання, які зробив попередній уряд –  законопроект про підвищення зайнятості через оновлення трудових відносин – зараз зник із порядку денного роботи законодавчої гілки влади. 

НБУ гне свою лінію. Як різке зниження облікової ставки допоможе пережити кризу

Однак як вже показала пандемія, формалізувати ті сучасні види зайнятості, які по факту існують, було потрібно. 

Це, наприклад, дистанційна робота, часткова зайнятість. Зараз в оперативному режимі ці види зафіксували у законодавстві, але все ж таки варто зробити це системно. 

Адже ринок праці один із тих ринків, які працюють в Україні неефективно.

Ринок капіталу. Інвестиції у 2019 році зростали. Але потрібно використовувати всі можливості для залучення інвестицій і далі. 

Це і приватизація, і державно-приватні партнерства. Питання проведення великої приватизації під час економічної кризи дискусійне, адже підвищується вірогідність того, що підприємства скуплять гравці внутрішнього ринку, олігархи, або з корупційними мотивами.

Але зараз неефективні держпідприємства залишаються джерелом корупції. 

До того ж, держпідприємства породжують політичну боротьбу –  хто буде міністрами, головами цих підприємств – бо це дає доступ до фінансових державних потоків. Водночас, малу приватизацію можна продовжувати без ризиків.

Ринок землі. Те, що ми подолали мораторій та прийняли законодавчу базу для відкриття ринку землі –  історична подія. 

Навіть попри дуже "порізану", компромісну фінальну модель ринку. Але є і негативи –

 основний ризик походить саме від прийнятої моделі. 

Зокрема, недопущення юросіб створює можливості для скуповування землі в інтересах третіх осіб, на кшталт ваучерної приватизації. 

Цей ризик можна виправити – саме через дозвіл юридичним особам купувати та продавати землю вже зараз, а не за 3 роки, а також посилення моніторингу кінцевих бенефіціарів купівлі землі. 

Для того, щоб ринок землі повноцінно запрацював, потрібно прийняти ще низку законопроектів "земельного пакету". 

Зокрема, створити систему гарантування кредитів для фермерів, що спростить доступ до кредитних ресурсів, а також посилити прозорість ринку, тобто антикорупційну компоненту. 

Реформи на цих трьох ринках є структурними і їх неодмінно потрібно продовжувати. Вони можуть тривати і десять років, тож зараз не час зупинятися.

Реакція на кризу має відбуватися у трьох напрямах –  збереження макростабільності, підтримка людей та підтримка бізнесу.

Новий "антикризовий" бюджет: як уряд рятуватиме країну від коронавірусу

Для збереження макростабільності потрібно прийняти "банківський" закон і підписати програму із МВФ. 

Ми бачимо, що зараз, як і минулі тридцять років, в країні йде боротьба між умовно ідеологією ринковою та ідеологією хаосу. 

Ті, хто бажають хаосу, підтримують дефолт. Але ринкова ідеологія все одно переможе. Україна маленька та відкрита економіка: ми становимо лише 0,3% світового ВВП, а ВВП України на 45% складається із експорту. 

Тому в нас немає іншого виходу, як бути партнерами, яким довіряють, виконувати взяті зобов'язання, використовувати класичні економічні політики. 

Підтримка людей. Насамперед потрібно надати пряму підтримку тим, хто тимчасово втратив роботу через коронавірусні обмеження. 

Не пенсіонерів (в яких є маленька, але пенсія), а тих, хто загалом залишився без грошей. Це може бути сума у 5 тисяч гривень. Бюджет цілком може це собі дозволити.

Підтримка бізнесу. Потрібно підтримувати не окремі галузі, а виділити певні критерії для компаній – тих, хто постраждав найбільше.

Ми маємо зараз допомогти малому та середньому бізнесу протриматися до тих пір, поки країна не почне відпускати обмеження. У малому та середньому бізнесі працює найбільше людей, це основа економіки.

Тому важливо, щоб підтримку отримували ті, хто її потребує, а не ті, в кого краще працює GR і хто краще представлений в  уряді та парламенті.

Зараз також важливо підвищувати державне замовлення та створювати додаткові робочі місця. Це додаткові витрати для бюджету, а отже зростання дефіциту.

 Але в умовах кризи,  коли потрібно підтримати економіку, дефіцит у розмірі 7% ВВП –  це нормально. 

Однак фінансувати цей дефіцит потрібно через запозичення, а не через друкування грошей. Бо якщо ми просто надрукуємо ці гроші, нас чекають 90-ті роки із їх зростанням цін та безробіттям.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!