COVID-19 не повинен перетворитися на ще одну серію "Голодних ігор"

COVID-19 не повинен перетворитися на ще одну серію "Голодних ігор"

У розпал кризи COVID-19 важливо зберегти стабільне функціонування глобальних систем продовольчого забезпечення.
Четвер, 2 квітня 2020, 15:45
генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)

Пандемія COVID-19 створює величезну напругу в системах державної охорони здоров'я по всьому світу, і мільйони людей в найбільш розвинених країнах перебувають під тією чи іншою формою карантину.

Ми знаємо, що людських втрат буде багато і що величезні зусилля, спрямовані на те, щоб змінити ситуацію, понесуть високі економічні витрати.

Щоб знизити ризик виникнення ще більших втрат – через брак продуктів харчування для мільйонів людей навіть в заможних країнах – світ зобов'язаний негайно вжити заходів та звести до мінімуму перебої в ланцюгах поставок продовольства.

Потрібно діяти скоординовано та узгоджено на глобальному рівні, аби поточна криза у сфері охорони здоров'я не викликала продовольчої кризи, коли громадяни не зможуть знайти продуктів харчування або не зможуть собі дозволити їх купити.

Наразі COVID-19 не спричиняє ускладнень у забезпеченні продовольчої безпеки, незважаючи на жартівливі розповіді про спустошені супермаркети.

Причин для паніки немає  –  у світі достатньо запасів продовольства, щоб нагодувати кожного, але ми постаємо перед новим викликом та ризиком: продовольство може бути недоступним там, де воно потрібне.

Спалах COVID-19, з усіма супутніми закриттями та суворою ізоляцією, створив логістичні затори, які рикошетом позначаються на довгому ланцюгу товарної вартості сучасної глобальної економіки.

Обмеження переміщення, а також загальне неприйняття в поведінці працівників можуть перешкодити фермерам вести своє господарство, а переробникам продовольства (які обробляють основний обсяг сільськогосподарської продукції) – займатися переробкою.

Жорсткі реалії поствірусного світу

Перебої з постачанням добрив, ветеринарних препаратів та інших ресурсів також можуть вплинути на ведення сільського господарства.

Закриття ресторанів та зменшення частоти покупок у продуктових магазинах знижують попит на свіжу продукцію та продукти рибництва, що у свою чергу впливає на виробників та постачальників, особливо на дрібних фермерів, що матимуть довготривалі наслідки для все більш урбанізованого населення світу, чи то на Манхетені чи у Манілі.

Невизначеність у постачанні продовольства може змусити органи виконавчої влади вводити обмежувальні заходи щодо торгівлі заради захисту національної продовольчої безпеки.

Ураховуючи досвід світової кризи в 2007–2008 роках, ми знаємо, що такого роду заходи лише загострюють ситуацію.

Експортні обмеження, що встановлюються країнами-експортерами для збільшення доступності продовольства на внутрішніх ринках, можуть призвести до серйозних перебоїв на світовому ринку, викликати різкі сплески збільшення цін та посилення їхньої нестабільності.

У 2007–2008 роках ці невідкладні заходи виявилися надзвичайно небезпечними, особливо для країн з низьким рівнем доходу і дефіцитом продовольства, а також для організацій гуманітарної допомоги із закупівлі продуктів харчування для нужденних і вразливих груп населення.

 Ми повинні зробити висновки з недавнього минулого і не допустити тих самих помилок знову.

Органам виконавчої влади варто діяти з особливою обережністю, щоб уникнути ненавмисного посилення жорсткості умов на ринку попиту та пропозиції.

І хоча кожна країна стикається з власними викликами, важливою залишається взаємодія між урядами та всіма без винятку секторами і зацікавленими сторонами. Ми переживаємо глобальну проблему, що вимагає глобального реагування.

Loading...
Ми повинні забезпечити належне функціонування продовольчих ринків та доступність інформації про ціни, виробництво, споживання та запаси продовольства для всіх у режимі реального часу.

Такий підхід зменшить невизначеність та дозволить виробникам, споживачам, торгівельним організаціям та переробникам приймати інформативні рішення та стримувати необґрунтовану панічну поведінку на світових продовольчих ринках.

Наслідки від зростаючої пандемії COVID-19 на стан здоров'я для жителів деяких найбідніших країн досі невідомі.

Але ми можемо з упевненістю сказати, що прийдешня продовольча криза, викликана прийняттям необдуманих заходів, може стати гуманітарною катастрофою. Ми можемо цьому запобігти.

Уже 113 млн осіб у світі страждають від гострого голоду; в регіонах Африки на південь від Сахари чверть населення недоїдає.

Будь-які перебої в ланцюгах постачання продовольства посилять людські страждання та труднощі у подоланні голоду в світі.

Ми повинні зробити все можливе, щоб не допустити цього. Запобігання коштує дешевше. Глобальні ринки відіграють вирішальне значення у пом'якшенні потрясінь для попиту і пропозиції в усіх країнах та регіонах. Нам потрібно працювати разом, щоб звести до мінімуму перебої в ланцюгах постачання продовольства.

COVID-19 наполегливо нагадує нам про те, що солідарність – це не благодійність, а здоровий глузд.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!