В Україні налічується 3789 державних підприємств, управління над якими забезпечують різні органи влади.

Така велика кількість підприємств унеможливлює будь-який ефективний контроль над ними з боку держави. Саме тому на порядку денному приватизація. 

Починаючи з 2014 року, Державна аудиторська служба на виконання доручення уряду здійснює перевірку за складанням та виконанням фінансових планів підприємств державного сектору економіки та щоквартально інформує уряд про проведений контроль.

Громадська організація StateWatch проаналізувала останні повні результати діяльності державних підприємств, які складно назвати позитивними. 

Йдеться про надані Держаудитслужбою показники фінансових планів 142 ДП за 2018 рік.

Із згаданих підприємств не змогли виконати річний фінансовий план 65 підприємств, тобто 46% від загальної кількості, а щодо одного (Одеська ТЕЦ) інформація відсутня.

Результати діяльності ДП за 2019 рік будуть проаналізовані аудиторами протягом цього року. 

З 65 ДП із негативними показниками 13 працюють у галузі лісогосподарства, 11 – у галузі досліджень та експериментальних розробок у сфері природничих і технічних наук, 8 – у галузі виробництва.

Заступник міністра економіки Павло Кухта: з 3700 компаній у держвласності має залишитися 200

Інші ж займаються широким спектром послуг та робіт: допоміжним обслуговуванням водного транспорту, добуванням кам’яного вугілля, постачанням пари, гарячої води та кондиційованого повітря, виробництвом електроенергії, інжинірингом, геологією та геодезією, наданням послуг технічного консультування в цих сферах, виробництвом інших основних органічних хімічних речовин, мисливством та рибальством, поліграфією тощо.

Що цікаво, 6 із 13 державних підприємств, які займаються лісогосподарством, мають мінімальні прибутки.

Наприклад, Бердянське лісове господарство у 2018 році запланувало отримати 6 тисяч прибутку, і таку ж суму отримало.

За інформацією, яка міститься на сайті Бердянського лісового господарства, підприємство має 7 структурних підрозділів загальною площею 21 985 га.

Тобто йдеться про те, що держава в 2018 році отримала з 22 гектарів землі суму меншу, ніж середньомісячна заробітна плата по Україні за вказаний рік. І це показник "прибуткового" підприємства.

Подібна ситуація склалася з дитячим центром "Молода гвардія", який надає послуги оздоровлення та відпочинку на березі Чорного моря в Одесі.

Різниця лише в тому, що якщо в попередньому випадку планові та фактичні фінансові показники підприємства збігаються, то "Молода гвардія" за рік отримала 1 тисячу гривень прибутку замість 733 тисяч запланованих.

Цікаво, чи є хоч один приватний готель в Одесі, який за рік заробляє одну тисячу гривень для своїх власників?

Схожі показники у більшості зі згаданих 65 ДП: 13 із них мають прибутки у розмірі менше ніж 100 тис грн, а 31 взагалі збиткові.

Лідерами у списку збиткових підприємств у 2018 році є такі (тис. грн):

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" – (-1 497 452)

ДП "Львіввугілля" – (-457 057)

ДП "Первомайськвугілля" – (-302 187)

ДП "Криворізька теплоцентраль" – (-299 132)

ДП "Торецьквугілля" – (-291 716)

АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" – (-100 289)

ДП "Бердянський морський торговельний порт" – (-42 615)

ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" – (-38 302)

ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" – (-27 527)

ДП "Ренійський морський торговельний порт" – (-19 285).

Усі ці підприємства мають свої урядові органи управління, які мали б відігравати чи не найважливішу роль у результатах їх діяльності з огляду на широту їхніх повноважень. Наведені дані свідчать про те, що не всі ці органи здатні проводити ефективні керівництво та контроль за підпорядкованими їм підприємствами.

Серед тих ДП, показники фінансових планів яких було перевірено та виявлено їх збитковість, найбільша кількість знаходиться в управлінні Національної академії наук України – 8. Міністерству енергетики та вугільної промисловості підпорядковано 7 таких підприємств, Держлісагентству – 6, Фонду держмайна – 5.

Серед інших є ті, які знаходяться в управлінні МЕРТ, Академії аграрних наук, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, Державного космічного агентства, Укроборонпрому, Міністерства розвитку громад та територій, Держгеокадастру,  Агентства електронного урядування, Міносвіти, Укрзалізниці та Одеської ОДА.

Невтішна статистика свідчить про необхідність рішучих дій. Позитивною тенденцією є зацікавленість уряду в продажі підприємств державного сектору економіки.

Програма діяльності звільненого Кабінету Міністрів містить пункти, присвячені розвитку приватного сектору.

Нею передбачені приватизація та ліквідація неефективних державних підприємств. Станом на кінець грудня 2019 року до сфери управління Фонду державного майна вже було передано 530 об'єктів з метою подальшого продажу.

Такі дії уряду спрямовані на забезпечення більш дієвої моделі управління підприємствами, наповнення державного бюджету, а також підвищення ефективності роботи міністерств, які не будуть обтяжені функцією управління державною власністю.

Процес приватизації державних підприємств потребує визначення оптимальних кроків задля забезпечення його ефективного результату.

У звіті 4-го раунду моніторингу України в рамках Стамбульського плану дій боротьби проти корупції від Антикорупційної мережі ОЕСР містяться рекомендації, які, зокрема, стосуються приватизації підприємств державного сектору. Серед них:

– суворе виконання закону "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18 січня 2018 року;

– належне фінансування Фонду державного майна  для здійснення функції підготовки до приватизації та її подальшого проведення, зокрема, задля забезпечення своєчасної передачі державних підприємств, які було спрямовано на приватизацію, в управління фонду;

– забезпечення повної прозорості та цілісності процесу приватизації шляхом жорсткого виконання положень щодо запобігання конфлікту інтересів для всіх учасників процесу приватизації, включаючи членів аукціонних комісій, зовнішніх радників та осіб, відповідальних за приватизацію в органах приватизації;

– вжиття заходів для ефективного скорочення кількості державних підприємств, включаючи ліквідацію, злиття та іншу реорганізацію.

Проте існує ряд ДП, які хоч і працюють в збиток, але з огляду на їх стратегічну важливість для держави, повинні бути посилені ефективним менеджментом.

Наприклад ДП "Радіовимірювач" ДК "Укроборонпрому" отримало у 2018 році 8 тисяч прибутку.

У той же рік Виробниче об’єднання "Київприлад", що входить до сфери управління Державного космічного агентства, мало збитки у розмірі 7,1 млн грн, а Миколаївський бронетанковий завод "Укроборонпрому" – 5 млн грн.

У такому випадку необхідна реформа корпоратизації, яка дозволить зберегти важливі об’єкти у державній власності, при цьому усунути політичний вплив на держпідприємства та залучити приватний капітал для розвитку.

Керівні принципи Організації економічної співпраці та розвитку щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності містять рекомендації, націлені на забезпечення ефективності ДП в умовах вільного ринку.

Такі принципи є узгодженим на міжнародному рівні стандартом виконання функції власника державою, а також та уникнення помилок і пасивного ставлення власника, надмірного втручання держави.

Принципи корпоративного врядування на державних підприємствах полягають у наступному.

1) Право власності держави щодо ДП реалізується задля задоволення інтересу громадськості. Відповідно, повинна бути чітко сформована прозора та підзвітна політика власності. Ця політика повинна з певною періодичністю піддаватися аналізу.

2) Держава діє як поінформований та активний власник. Зокрема, передбачається спрощення та стандартизація організаційно-правової форми діяльності ДП, автономність ДП, забезпечення належності та незалежності наглядових рад, підзвітність та відсутність дискреційних повноважень організації-власника ДП.

3) Наявність нормативно-правової бази, яка б забезпечувала рівні умови та чесну конкуренцію в умовах ринку як для державних, так і для недержавних підприємств.

4) Забезпечення справедливого ставлення та рівного доступу всіх акціонерів до корпоративної інформації у випадку, якщо серед власників ДП є недержавні інвестори.

Цей принцип включає в себе формування активної політики комунікацій та консультацій із усіма акціонерами, зокрема, акціонерами-міноритаріями.

5) Чітке вираження очікувань держави щодо діяльності ДП, визнання нею відповідальності ДП перед зацікавленими сторонами, а також повне звітування ДП перед державою та зацікавленими сторонами.

Неприпустимість фінансування підприємствами політичної діяльності.

6) Високі стандарти якості бухгалтерського обліку, розкриття інформації, виконання законодавчих вимог і стандартів аудиту.

У цьому випадку організація-власник ДП має розробити послідовні процедури звітування про діяльність ДП та щорічно публікувати зведений звіт про діяльність ДП.

7) Наявність у наглядових рад ДП необхідних їм чітко окреслених повноважень, компетентності, об’єктивності та доброчесності.

Наглядова рада повинна бути повністю підзвітна власникам ДП, а також мати повноваження щодо призначення та звільнення голови виконавчого органу ДП.

Крім того, наглядовою радою мають бути запроваджені спеціалізовані комітети за такими напрямами, як аудит, управління ризиками та встановлення рівня винагороди.