Антимонопольний комітет: реформуємо не те, що треба

Антимонопольний комітет: реформуємо не те, що треба

Хто і як має призначати голову Антимонопольного комітету?
Вівторок, 3 березня 2020, 17:26
аналітик Центру спільних дій

Нещодавно прем’єр-міністр Олексій Гончарук розповів про потребу реформувати Антимонопольний комітет.

Він наголосив на тому, що "це відомство має низку недоліків, серед яких його залежність, заробітна плата працівників та процедура їх призначення".

Уряд сказав – депутати зробили. Нардепи з фракції-більшості зареєстрували аж три законопроекти про антимонопольну реформу, які стосуються одних і тих самих питань.

Законопроекти мають на меті удосконалити роботу Антимонопольного комітету та виправити його вади.

Наприклад, деталізуються процедури звітування органу про свою роботу у Верховній Раді, запроваджується система врегулювання спорів між Антимонопольним комітетом і суб’єктами господарювання за зразком мирових угод, які практикуються в судах.

Також проект пропонує віднести спори у сфері конкуренції до компетенції новоствореного Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Проте найбільшу хибу – неконституційність процедури призначення голови Антимонопольного комітету – "слуги" не помітили.

Про що забули нардепи

Антимонопольний комітет – спеціальний регуляторний орган, про який згадується навіть у Конституції.

Основним його завданням є захист державою конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Це саме той орган, який міг би визнати монополістом ДТЕК Ріната Ахметова, який видобуває майже 80% вугілля та володіє п'ятьма з семи найбільших в Україні обленерго.

Це сприяло б захисту конкуренції в Україні, виходу на український ринок інших енергетичних компаній та можливому зменшенню цифр у платіжках.

Штрафи АМКУ: 5 пропозицій законодавчих змін

Або ж АМКУ міг би звернути увагу на Міжнародні авіалінії України, які здійснюють майже 70% усіх пасажирських авіаперевезень в Україні.

Визнання МАУ монополістом могло б сприяти появі конкуренції в галузі та, як наслідок, покращенню якості авіаперевезень та зменшенню вартості квитків для пасажирів.

Приблизно така ж історія з монополією на ринку азотних добрив, яку має група компаній Group DF Дмитра Фірташа.

Її існування антимонопольний комітет вперто не помічав ціле десятиліття. І лише в середині минулого року вперше почав реагувати на зловживання.

Отже, Антимонопольний комітет або не реагує на наймасштабніші випадки, або діє із запізненням на десятиліття. Тому питання його реформування завжди актуальне.

Щоб ця інституція могла якісно працювати та карати монополістів, необхідно дотримуватись трьох умов: стабільне фінансування, незалежне здійснення повноважень, конституційний порядок призначення керівника.

Найбільша проблема є з останньою умовою, оскільки чинний закон суперечить Конституції.

Відповідно до Конституції, голову Антимонопольного комітету призначає Верховна Рада за поданням прем’єр-міністра. У чинному законі прописано інше: його призначає президент за згодою парламенту.

У разі виникнення подібної суперечності завжди застосовується норма Конституції. Так зробили й останнього разу, коли призначали чинного голову Антимонопольного комітету Юрія Терентьєва - це зробила Верховна Рада відповідно до Конституції.

Але наявність неконституційної процедури, яку прописали у законі, завжди лишає вікно для зловживань.

Тому ситуація, коли закон суперечить Конституції, не нормальна, і треба якомога швидше виправити цю ваду.

Що пропонують "слуги"

Нічого нового. У жодному з трьох проектів закон не приводиться у відповідність до Конституції.

Деякі пропозиції депутатів монобільшості навіть ускладнюють неконституційну процедуру призначення голови Антимонопольного комітету.

В першому та другому альтернативних проектах порядок призначення керівника Антимонопольного комітету не змінюється.

Loading...
Але у другому автори хоча б вирішили згадати у процедурі Кабмін – він має затверджувати порядок відбору кандидатів.

Найбільш кардинальні зміни – у головному законопроекті, який підписали найбільше нардепів.

Вони пропонують конкурсну процедуру відбору кандидатів на посаду голови Антимонопольного комітету, але трохи заплутались у тому, хто має призначати переможця конкурсу.

В одному місці пишуть, що голову призначає президент за згодою парламенту, а в іншому – Верховна Рада за поданням президента.

Але жодна із пропозицій "нардепів-слуг" не відповідає Конституції.

До чого це може призвести

Чинний голова Антимонопольного комітету має працювати до 2022 року, тому президент та монобільшість вже можуть починати шукати нових кандидатів на цю посаду.

Але нового голову можуть обрати вже не за процедурою, визначеною в Конституції, а за зміненим законом.

За таких обставин голова Антимонопольного комітету навряд чи зможе бути незалежним, адже його призначать у неконституційний спосіб.

Кожного дня він буде працювати за умов можливого оскарження свого призначення.

Така ситуація не дивна, адже не вперше голів надважливих для України інституцій призначають у неконституційний спосіб.

Директорів НАБУ та ДБР або членів національних регуляторів так призначають вже тривалий час, але це не сприяє їхній якісній роботі.

Саме тому задля якісної роботи державних інституцій і громадяни, і можновладці мають бути зацікавлені у максимально конституційний процедурі призначення їхніх керівників.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!