Агротехніка майбутнього: від мегадронів до тракторів-безпілотників

Агротехніка майбутнього: від мегадронів до тракторів-безпілотників

Вітчизняні агровиробники щорічно витрачають близько 1 млрд доларів на придбання імпортної сільгосптехніки. Як і що обирають?
Понеділок, 2 березня 2020, 18:49
керівник аграрного напрямку компанії "Епіцентр К"

Перед усім агробізнесом сьогодні стоїть новий виклик: опанувати інструменти та технології, що здатні зберегти врожаї попри будь-які примхи погоди.

Ринок агротехніки трансформується у цьому ж напрямі з урахуванням глобальних кліматичних змін. Які аграрні інновації будуть реалізовані, а які залишаться виставковими експонатами?

Рентабельність багатьох сільгоспкультур є нестабільною через погодний фактор і волатильність цін на агропродукцію, які наразі лишаються на низькому рівні.

 Хоча торік Україна зібрала високий врожай – понад 73 млн тонн зерна, подальші рекорди і прибутковість виробників багато в чому залежать від ефективної роботи в полі.

Нові рекорди вимагатимуть активного використання інноваційної високопродуктивної сучасної сільськогосподарської техніки в щорічній битві за урожаї.

Адже на 20-30% рівень врожайності залежить від способів обробітку ґрунту, методів посіву, підживлення рослин та збирання сільгоспкультур.

Наші аграрії тримають руку на пульсі світових останніх технологій. Дронами на полях нікого вже не здивуєш. Треба рухатися вперед.

Наш внутрішній ринок демонструє неабиякий потенціал зростання. За рівням придбання потужних с/г машин він у кілька разів вищий, аніж в європейських країнах, де вже працює значно більше техніки на полях.

У центрі уваги українських виробників – не просто сучасні машини відомих брендів. А замкнуті технологічні цикли, що враховують особливості ландшафту і розумно використовують ґрунтові ресурси.

Сотні кінських сил під капотом, високий інтелект і точне управління процесами. У комплексі все це забезпечує ефективність –  підвищення врожайності агрокультур і зменшення виробничих витрат.

Гендиректор "Епіцентр К". Навіщо Герегам аграрний бізнес

Україна залишається "ласим шматком" для всіх великих світових виробників техніки.

За статистикою фіскальної служби, вітчизняні виробники щорічно витрачають близько 1 млрд доларів на придбання імпортної сільгосптехніки. Лідерами попиту на ринку залишаються такі світові бренди, як Case, Claas, John Deere і New Holland тощо, які чудово розуміють, що ключові їхні клієнти – в Україні.

Останнім часом, окрім агрохолдингів, процес технічного переоснащення запустили також середні господарства та фермери.

При цьому більшість аграріїв надає перевагу європейській чи американській самохідній техніці. Навіть попри її значно більшу ціну.

Чому? Бо якщо взяти, наприклад, трактор, то при його придбанні, ми керуємося потужністю і терміном експлуатації до капітального ремонту. Техніка, яка простоює тривалий час на ремонті або обслуговуванні грошей не заробляє.

Loading...
Лише "Епіцентр Агро" за три останні роки інвестував в оновлення машинно-тракторного парку понад 750  млн грн.

Одна з умов нашої співпраці з іноземними виробниками – адаптація світового досвіду до вітчизняних умов. Так, наприклад, Horsch взяв на себе зобов’язання вдосконалити конструкцію 24-рядних сівалок під українські ґрунтово-кліматичні умови з урахуванням саме наших технічних потреб.

У наших планах придбати високопродуктивні гусеничні трактори Case IH Steiger Quadtrac потужністю 600 кінських сил й продовжити співпрацю з виробником тракторів Fendt за схемою trade-in.

Проте придбати сучасну, дорогу техніку й обладнання — це лише половина справи на шляху до ефективного агробізнесу.

Безумовно, ми маємо їздити на міжнародні виставки та дивитися на мега-дрони й трактори-безпілотники.

Але розраховувати на позитивний результат плануємо, поєднуючи високі технології, новітню техніку та "польові" інновації з дотриманням строків робіт й оперативним реагуванням на погодні зміни та аномалії.  Лише в комплексі це спрацює і призведе до бажаної ефективності.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!