Як фінансово допомогти батькам пережити карантин

Як фінансово допомогти батькам пережити карантин

Дистанційна зайнятість, оплачувана відпустка, компенсація витрат на догляд за дітьми – це основні заходи, які має заохочувати держава, щоб батьки не втрачали доходи на період карантину.
Понеділок, 16 березня 2020, 15:06
економістка Центру економічної стратегії

11 березня уряд оголосив низку обмежувальних заходів, націлених на стримування поширення коронавірусу в Україні. 

Одним із таких заходів було введення тритижневого карантину у всіх навчальних закладах України. 

Хоча міжнародний досвід показує, що жорсткі обмежувальні заходи є ефективними в стримуванні розповсюдження коронавірусу, вони створюють багато проблем для батьків дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Батьки не завжди мають можливість взяти тривалу відпустку чи лікарняний для догляду за дитиною, або ж працювати дистанційно. 

У таких умовах багато батьків можуть вирішити брати дітей з собою на роботу, ще більше завантажуючи громадський транспорт, що не сприяє обмеженню поширення коронавірусу.

Що ж може зробити держава, щоб прийняті обмежувальні заходи були ефективні, а батьки не втрачали доходів від запровадження карантину?

Дистанційна зайнятість. Уряд може надати офіційну рекомендацію до роботодавців із закликом дозволити працівникам працювати із дому, там де це можливо. 

Максимальне застосування дистанційної форми зайнятості є однією з найбільш поширених рекомендацій  серед епідеміологів та експертів з охорони здоров’я.  

Податкові пільги через коронавірус: як різні країни підтримують бізнес

Деякі європейські країни, наприклад, Бельгія уже видали такі рекомендації на офіційному рівні. 

Батьки з дітьми шкільного віку, які не потребують постійного догляду, робота яких дозволяє працювати дистанційно, зможуть працювати із дому. 

Водночас ані держава, ані роботодавці не зазнають додаткових витрат. 

Тоді як для більшості компаній держава може лише рекомендувати перехід на дистанційну зайнятість, для держслужбовців та працівників компаній державної форми власності така норма може бути втілена в обов’язковому порядку. 

Так вже відбулось в Греції, де для держслужбовців був введений гнучкий робочий день або ж дистанційна зайнятість, а зустрічі переведені в онлайн режим. 

Деякі українські держкомпанії також уже почали вводити схожі норми, наприклад, в "Нафтогазі" дозволили працювати віддалено співробітникам з дітьми шкільного чи дошкільного віку, які не залучені безпосередньо до виробничого процесу, а в "Прозорро.Продажі" на дистанційну зайнятість планують перевести усіх працівників з кінця березня.

Оплачувана відпустка для батьків. Для батьків дітей дошкільного віку, яким потрібен постійний догляд, варто забезпечити право на оплачувану відпустку, щоб вони могли самостійно доглядати за дітьми. 

На час карантина батькам має бути надана додаткова оплачувана відпустка. 

Наприклад, можна використати досвід  Польщі, де також нещодавно був введений карантин у закладах освіти, батьки можуть отримувати пільгу у розмірі 80% заробітної плати, якщо вони будуть змушені залишатися вдома для догляду за дітьми, навіть якщо вони при цьому працюватимуть дистанційно. 

Наразі такі пільги можуть виплачуватись протягом 14 днів, але уряд розглядає можливість продовжити цей строк.

Компенсація витрат на догляд за дітьми. Як альтернатива до оплачуваної відпустки для батьків, які не хочуть її брати, має бути передбачена можливість компенсації витрат на догляд за дітьми. 

У 2009 році, коли в Україні був введений тривалий карантин через епідемію свинячого грипу, можливість такої компенсації розглядалась, але так і не була введена. 

Зараз в Україні існує інструмент "муніципальної няні", коли витрати на няню частково компенсуються державою – у розмірі до прожиткового мінімуму (1650 грн). 

На час карантину таку компенсацію можна підняти, а вік дітей для яких компенсуються витрати на муніципальну няню підняти з 3 до 10 років. 

Загалом, жорсткі обмежувальні заходи – правильний крок щоб зупинити поширення коронавірусу. 

Однак, важливо продумати як пом’якшити вплив цих мір на повсякденне життя і доходи населення.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!