Заробити на репутації або клієнтах більш потужного конкурента — дуже приваблива стратегія, від якої важко втриматися.

Адже чому б не зекономити на просуванні товару, просто оформивши етикетку свого товару у стилі відомого бренду?

Зазначена поведінка є прикладом недобросовісної конкуренції, тобто діями, які суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

До недобросовісної конкуренції належать такі види поведінки.

Використання найменування конкурента або його торгової марки.

Оформлення упаковки у стилі розрекламованого бренду.

Дискредитація конкурента, наприклад, поширення неправдивої інформації про його товар.

Викрадення та використання в своїх цілях комерційної інформації конкурента.

Рекламування свого товару шляхом порівняння з товаром конкурента.

Найбільш поширеною практикою є розміщення на етикетці товару неправдивих відомостей. Приміром, виробник вказує, що продукт виготовлено лише з натуральних інгредієнтів, або оформляє етикетку українського вина в кольорах прапора Італії, що створює хибне уявлення, ніби це італійський напій.

На жаль, споживачі стикаються з недобросовісною конкуренцією ледь не щодня. Зазвичай вони дізнаються про такі порушення завдяки АМКУ, який відкриває справи за власною ініціативою та за заявами осіб, які постраждали.

Недавно ми спостерігали за розслідуваннями дій мобільного оператора, який обіцяв запуск неіснуючого формату мобільного інтернету 4,5G, виробника, який випускав ліки під брендом відомої міжнародної фармацевтичної корпорації, відомих вітчизняних виноробів, які продавали українські вина з грузинськими написами та зображенням чоловіків у грузинських національних костюмах.

Навіть якщо виробник вказує українське походження вина на звороті етикетки, це не звільняє його від відповідальності. У таких випадках конкурентне відомство враховує перше враження, адже не всі споживачі читають етикетку повністю.

Багато українських виробників спекулюють на моді на здоровий спосіб життя.

В останні роки АМКУ часто радив припинити використання слів organic, "екологічний" та "еко", адже для застосування екологічного маркування компанія повинна пройти процедуру екологічної сертифікації. В іншому випадку можна вважати, що виробник вводить свого споживача в оману.

Однак недобросовісна конкуренція небезпечна не лише для споживача.

Коли йдеться про порушення, пов'язані з використанням чиєїсь ділової репутації, то страждають сумлінні виробники. Вони інвестують колосальні ресурси в розвиток технологій та рекламу своїх товарів чи послуг, але все одно втрачають частину своїх можливих споживачів, яких переманює недобросовісний конкурент.

Останній без великих витрат отримує конкурентну перевагу завдяки привласненню чужих досягнень та використанню репутації іншої компанії.

Кількість справ АМКУ не відображає масштабів проблеми. Випадки недобросовісної конкуренції трапляються майже щодня, але справи відкриваються не за кожним кейсом. Серед причин — перевантаженість відомства і недостатньо активна позиція виробників та споживачів, що постраждали від порушень.

Можливо, така пасивність зумовлена незнанням інструментів протидії. У більшості випадків недобросовісна поведінка щодо конкурента є порушенням конкурентного законодавства та законодавства про інтелектуальну власність.

У випадку використання товару, торгової марки або копіювання зовнішнього вигляду товару слід звернутися до господарського суду з позовом про припинення порушення прав інтелектуальної власності. Законодавство передбачає запуск Вищого суду з питань інтелектуальної власності, який розглядатиме такі справи.

Тим, хто прагне захищатися в суді, не варто нехтувати судовою експертизою об'єктів інтелектуальної власності. Метою отримання висновків експертизи є підтвердження вчинення порушення, наприклад, встановлення схожості об'єктів інтелектуальної власності та вірогідності їх сплутування споживачами.

Надані висновки також повинні розкривати, чим саме етикетка одного товару схожа на етикетку іншого: кольоровою гамою, шрифтами, розміщенням зображень і тексту — кожна деталь має значення. Якісно підготовлені висновки стануть у пригоді при формуванні позиції захисту в суді та АМКУ.

Інша опція — звернення до Антимонопольного комітету із заявою про порушення.

Цей варіант підходить для будь-якого порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Перед розглядом справи варто надати повну та достовірну інформацію на запити АМКУ, пояснення, докази та висновки експертів, що допоможуть підтвердити вчинення порушення або його відсутність.

Розслідування таких справ триває від чотирьох місяців до 6,5 року, в середньому — 2,5 року, залежно від складності справи та поведінки її фігурантів. Такі справи часто закінчуються зобов'язанням припинити порушення, а також накладенням штрафу, розмір якого може сягати 5% від річного доходу порушника.

Компаніям, що постраждали, не варто забувати і про відшкодування збитків, завданих порушником правил добросовісної конкуренції. Конкурентне законодавство дозволяє звернутися до суду із заявою про відшкодування.

Один в полі не воїн, тому слід звертатися до юристів, які спеціалізуються на питаннях конкурентного права та захисту прав інтелектуальної власності. Вони оцінять дії конкурента та порадять оптимальний алгоритм правового захисту. Це допоможе оперативно зреагувати на проблему і відновити порушені права.