Хто вирішить проблему підроблених і контрабандних ліків

Хто вирішить проблему підроблених і контрабандних ліків

В країні процвітає ринок фальсифікованих препаратів, однак результати боротьби з його учасниками відсутні. Хто винен і що слід зробити?
Четвер, 20 лютого 2020, 12:06
партнер Danevych.Law

Правоохоронці розслідують діяльність організованої групи, яка, імовірно, системно фальсифікувала ліки та займалася їх нелегальним імпортом.

Масштабне розслідування у 2019 році почали Генпрокуратура та Нацполіція.

З відкритих матеріалів слідства можна судити, що йдеться про діяльність організації, яка вибудувала повний ланцюг підробки ліків багатьох компаній.

Вона визначала рівень попиту на препарати, замовляла друк фальшивих упаковок, підробляла чи завозила з-за кордону фальсифіковані ліки.

Імовірно, в організації був цілий штат "співробітників": менеджери, кур'єри, у тому числі міжнародні. Діяла організація не менше трьох-чотирьох років.

Успішність "бізнесу" ілюструють вилучені обсяги готівки, дорогі автомобілі та нерухомість, придбана фальсифікаторами.

Звичайно, некоректно говорити, що українські аптеки завалені фальсифікатом і масово продають підробки. Для більшості легального бізнесу, ліцензованих аптек, така діяльність — невиправданий ризик. Крім того, не існує таких виробничих потужностей, щоб наповнити ринок контрафактними препаратами.

Проте описаний випадок показовий щодо можливих масштабів фальсифікації, а також ще в одному аспекті. У випадках підробки часто йдеться про дорогі препарати, які призначають пацієнтам з важкими захворюваннями. Тобто кожен випадок придбання фальсифікату позбавляє пацієнта шансу на одужання або ж на життя довше і кращої якості.

Достовірної офіційної інформації про обсяги фальсифікації ліків в Україні не існує, а щодо контрабанди препаратів така інформація не є відкритою.

Формально контролювати імпорт та обіг ліків на ринку повинна Держлікслужба. Однак звіти цього органу не дають реальної інформації про кількість чи стан боротьби з контрафактом чи нелегально ввезеними ліками.

Навпаки, складається враження, що ситуація в Україні фантастично хороша: щороку виявляють мізерні відсотки неякісної й підробленої продукції. Тому судити про реальну ситуацію на ринку можна лише за опосередкованими даними.

Щодо контрабанди ліків, тобто нелегального ввезення без отримання ліцензії і дотримання ліцензійних вимог, то тут часто йдеться про препарати, не зареєстровані в Україні або ввезені в Україну за більш низькою ціною — вкрадені чи куплені у державах, де з певних причин поточна ціна на окремі препарати нижча, ніж в Україні.

На перший погляд, це хоч і нелегальна, але прийнятна опція для пацієнта, який змушений сам платити за лікування. Проте це не так.

Усі препарати вимагають належних умов зберігання — температури, вологості, контролю якості. Часто вони вимагають транспортування лише за низької температури. Порушення умов зберігання може призвести до того, що основна речовина зруйнується і препарат не діятиме або навіть спричинить побічні ефекти.

Loading...

Як в Україні досі боролися з цією проблемою?

З 2011 року, коли в Україні була запроваджена кримінальна відповідальність за продаж фальсифікованих ліків, щороку з'являється певна кількість справ щодо імпорту, виробництва і продажу фальсифікату. Однак з 25 обвинувальних вироків судів лише у двох випадках винні отримали реальні терміни ув'язнення.

В інших випадках винні отримали умовні терміни. Такі м'які вироки і така незначна їх кількість свідчать про надзвичайно низьку увагу держави до проблеми.

Боротьбу з підробленими та незаконно ввезеними ліками часто ініціюють компанії-виробники, для яких поява підробок — це не лише втрата доходів від продажу офіційних ліків, а й ризик втрати довіри лікарів і пацієнтів.

Якщо компанія дізнається про нелегально завезені партії свого товару, вона звертається до контрольних органів. Держлікслужба може зупинити обіг препарату — повністю або певної його серії. Законослухняні аптеки вилучають препарат, а інші - які продавали його взагалі не через аптеки - продавці не відчувають наслідків, бо "працюють" поза легальним полем.

Недавно було заявлено про посилення відповідальності за фальсифікацію ліків. Проте формулювання статті Кримінального кодексу не змінилося: законодавці лише збільшили строки позбавлення волі. Проте, судячи з аналізу вироків, більшість справ завершувалася умовними термінами з випробуванням.

Схоже, справи часто не доходили до судів, боротьба з підробкою велася без ентузіазму, а реальні строки ув'язнення були екзотикою. Питання, скільки фальсифікаторів не виявлено або не покарано, залишається відкритим.

Якщо не змінювати підходи, саме лише посилення кримінальної відповідальності не змінить ситуацію на краще. Приємно відзначити, що у 2019-2020 роках підходи правоохоронців почали радикально змінюватися.

З нелегальним імпортом повинні боротися митні органи. На практиці це виглядає так: якщо людину зупиняють на кордоні з валізою незадекларованих ліків, то вона нестиме адміністративну відповідальність: незначний штраф і вилучення ліків.

При цьому митниця не оцінює, що виявлено у валізі, чи є там фальсифікат, у якому стані ліки, чи не є кур'єр частиною системної діяльності з контрабанди. Раніше тісної взаємодії та координації між митницею і правоохоронними органами не було. Лише останнім часом вона почала з'являтися, що дає велику надію.

Хто ж повинен забезпечити пацієнтів справжніми ліками? У жодній країні ефективність боротьби з незаконним обігом ліків не досягається лише завдяки чесній роботі бізнесу. Дедалі частіше застосовуються новітні технології, зокрема, двовимірне маркування, яке наноситься на упаковку препарату.

Унікальне маркування дозволяє відстежити шлях кожної упаковки: коли вона була вироблена, де вперше продана, кому і коли перепродана. В Україні йдеться лише про впровадження пілотного проєкту з контрольного маркування для окремих препаратів за бажанням окремих виробників, дистриб'юторів та аптек.

Більш того, пропонується вітчизняний підхід до маркування, а не інтеграція до системи, що діє в ЄС. Тому говорити про запровадження ефективної системи зарано. Проте поступово вона повинна стати частиною вирішення проблеми.

Тимчасом пацієнт має певні механізми захисту від придбання несправжніх ліків.

Передусім — ліки треба купувати лише у ліцензованих аптеках. В Україні легального аптечного онлайн-бізнесу не існує.

Якщо ви маєте сумніви, чи варто купувати препарат у певного продавця, можна звернутися до виробника чи його офіційного представника в Україні. Коли препарат в Україні не зареєстрований, то єдиним надійним варіантом є придбання препарату за кордоном у ліцензованих аптечних закладах.

Якщо ви вже придбали препарат, який не діє, спричиняє непередбачені побічні ефекти, має підозрілі упаковку чи зовнішній вигляд, слід звернутися до виробника. Навіть якщо препарат придбаний за кордоном, завжди можна написати виробнику, який зацікавлений у такій інформації і зобов'язаний на неї реагувати.

Важливий аспект — відповідальність лікаря. Трапляється, що лікар з добрими намірами може радити пацієнту "пошукати, хто привозить препарат в Україну", особливо у випадках з дорогими чи незареєстрованими в Україні препаратами.

Однак слід пам'ятати, що у цьому випадку лікар ризикує спрямувати пацієнта до зловмисника, який продає неякісний або підроблений препарат.

Лікар може нести відповідальність, аж до кримінальної, якщо свідомо радить пацієнту нелегальні канали для придбання препарату. Правоохоронні органи можуть кваліфікувати такі дії лікаря як співучасть у злочині.

Якщо пацієнт чи його родичі самі купили препарат і просять його ввести, а лікар не може пересвідчитися у його справжності та дотриманні належних умов зберігання і транспортування, то вводити препарат пацієнту заборонено.

Очевидно, що Україна потребує системного вирішення проблеми підроблених та нелегально ввезених ліків. Таке рішення лежить у площині забезпечення ліками державою. Чим більше держава покриватиме потреби пацієнтів у необхідних ліках, тим менше буде шансів у нелегальних ділків.

Загалом же вирішення проблеми мусить бути комплексним. Це питання системної державної політики з протидії контрафакту і нелегальному обігу ліків.

Для її реалізації потрібно визначити ключовий орган з координації такої діяльності і налагодити тісну співпрацю між Держлікслужбою, МОЗ, Генпрокуратурою, митною та прикордонною службами, СБУ, Національною поліцією, Інтерполом.

Реальну користь принесло би створення міжвідомчої групи, яка би вносила пропозиції, координувала роботу цих органів, відстежувала й аналізувала актуальні кейси.

Також надзвичайно важливо, аби поточне масштабне розслідування багаторічної діяльності з підробки ліків було якісно і повно розслідуване, а винні понесли належну відповідальність. Це створить перший прецедент реального покарання винних і, можливо, тоді цей "бізнес" не буде сприйматися як безкарний.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!