Тролі в тендерах: як з ними боротися

Тролі в тендерах: як з ними боротися

Чому та як виникає "тендерний тролінг", хто від цього страждає і як його можна позбутися?
Четвер, 13 лютого 2020, 12:39
генеральний директор ДП "Прозорро"

Президент України Володимир Зеленський закликав Антимонопольний комітет "банити" тендерних тролів. 

Проблема, на яку звернув увагу голова держави, насправді дуже серйозна. Поясню чому. 

Скарги до Антимонопольного комітету стали справжнім дієвим інструментом зі встановлення справедливості для підприємців, які беруть участь у публічних закупівлях. 

Тендерні вимоги, які дискримінують учасників торгів, або несправедливе обрання переможців у результаті аукціонів – ось лише пара проблем, з якими щодня стикається український бізнес під час участі у публічних закупівлях. 

Впевнений, якби не скарги до АМКУ та безперебійна робота комітету, багато підприємців заріклися б мати справу з державою. 

З 2015 року майже 9 тисяч представників українського бізнесу звернулися до АМКУ зі скаргами на умови тендерів або рішення замовників, а кількість поданих скарг перевалила за 35 тисяч. 

Виграють підприємці приблизно у половині випадків. 

Як і все у житті, будь-яка ситуація має зворотній бік. У випадку зі скаргами в АМКУ цей інструмент частково перетворився на знаряддя в руках недоброчесних підприємців, які навмисно блокують торги замовників. 

Loading...
Тендерний тролінг. Як це працює

Схема така: учасник аукціону подає скаргу до АМКУ. Комітет вирішує, чи буде її розглядати – на це йде два дні. 

Але учасник може подати скільки завгодно скарг, хоч десять. А якщо в аукціоні бере участь його ж друга компанія, вона теж може завалити АМКУ скаргами. Ясна річ, це забирає багато часу. 

Кожну скаргу, якщо вона прийнята, Комітет розглядає 15 днів. На весь цей час аукціон замовника заблокований. 

Як Prozorro хочуть перетворити на “Зовнішторгвидав”

Як ви здогадуєтеся, аукціон може бути припинений не просто на кілька днів, а на кілька тижнів або місяців. Поставка товару або послуги замовнику так само відтерміновується. 

Нібито не страшно, поки ми говоримо про закупівлю паперу, олівців або принтерів. 

А от якщо йдеться про багатомільйонну закупівлю дитячого харчування на цілу область, то така скарга перетворюється на справжній тендерний тролінг, від якого страждають насамперед громадяни України. 

Що у час, поки аукціон заблокований, робить тендерний троль? 

Варіантів дій багато: він може вимагати від замовника укласти договір з певною компанією, а може шантажувати заплатити 5% від вартості закупівлі. 

Ось трохи статистики:

1) найбільша кількість скарг (46%) подається на аукціони вартістю вище 2,6 млн грн (дані – Київська школа економіки);

2) 30% скарг на дороговартісні торги подаються і потім відкликаються. Виникає цілком обґрунтована підозра: чи не для того подавали, аби домовитися з замовником і потім відкликати скаргу?

Що з наведеної статистики є тендерним тролінгом – важко порахувати, але це явище однозначно стає дуже поширеним. 

Тролінг заважає не тільки тисячам доброчесних замовників по всій Україні. Це також перевантажує роботою Антимонопольний комітет, який тільки минулого року розглянув понад 11 тисяч скарг.

Це майже 2 скарги щогодини у розрахунку на кожного члена колегії АМКУ за умови 8-годинного робочого дня. 

Я вже не кажу про те, що 40% скарг не оплачуються скаржниками, але АМКУ все одно вимушений їх розглядати.  

Чому взагалі існує тендерний тролінг?

Причина дуже проста: вартість подачі скарг. Згідно з постановою КМУ №291, тарифи на оскарження становлять лише 5 тис. грн на товари та послуги і 15 тис. грн на роботи. 

Коли йдеться про багатомільйонний тендер, такі суми явно не стримують деяких бізнесменів оскаржувати тендери, не маючи на те реальних підстав. Але точно обмежують тих, хто бере участь у невеликому тендері. 

У результаті, згідно з даними КШЕ, на тендери сумою 200-300 тис. грн припадає найменша кількість скарг. Що зовсім не означає, що дискримінації у цих закупівлях не було. 

Що робити? 

Рішення лежить на поверхні: вартість скарги має бути не фіксованою, а "плаваючою", та залежати від вартості закупівель. Що більший тендер, то дорожча скарга, і навпаки. 

Такий відсоток має встановлювати Кабінет міністрів України відповідно до нового закону. 

Більше того: за оновленим законом "Про публічні закупівлі" вартість скарги обов’язково має повертатися підприємцям, якщо АМКУ її задовольнив.

Таким чином оскарження стане більш доступним для тих, хто насправді шукає справедливості, і більш складним для "тролів", що намагаються затягнути закупівлі.

Тарифи на скарги – дискусійне питання, яке ще має обговорити закупівельна спільнота. 

Але факт лишається фактом: якщо тарифи продовжать бути фіксованими та на чинному рівні, то учасники невеликих тендерів так і лишаться за бортом справедливості, а недоброчесні підприємці продовжать завалювати АМКУ скаргами та зупиняти цілком нормальні тендери. 

І тоді заклик президента виконати не вдасться. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!