Фінансовий моніторинг по-новому: які зміни чекають на бізнес

Фінансовий моніторинг по-новому: які зміни чекають на бізнес

Новий закон про боротьбу з відмиванням коштів має і позитивні, і суперечливі норми. Яких більше, і що тепер робити підприємцям?
Понеділок, 10 лютого 2020, 17:30
менеджер, корпоративне право та M&A, банківські та фінансові послуги, адвокатське об'єднання "PwC Legal Україна"

28 грудня 2019 року був опублікований новий закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…".

Він був розроблений, зокрема, на виконання угоди про асоціацію з ЄС, меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ, ключових умов для надання Євросоюзом другого траншу макрофінансової допомоги розміром 500 млн євро.

Закон набуває чинності 28 квітня 2020 року. Таким чином, уже з кінця квітня в Україні запрацює оновлена система фінансового моніторингу.

Традиційно закон має і позитивні, і суперечливі норми.

Позитивні зміни

Першою суттєвою перевагою є зменшення кількості операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу внаслідок підвищення їх порогової суми.

З 2010 року порогова сума операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, становить 150 тис грн. Згідно з новими правилами, її розмір підвищується більш ніж вдвічі — до 400 тис грн. Відповідно, предметом посиленого нагляду буде значно менша кількість транзакцій.

У першу чергу, це стосуватиметься валютних операцій, у зв'язку з чим багато суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зітхнуть з полегшенням.

Ще одним позитивним моментом є зменшення кількості ознак для здійснення обов'язкового фінансового моніторингу. Якщо раніше операцію оцінювали за 17 критеріями, то за новими вимогами їх буде всього чотири.

1. Переказ коштів за кордон.

2. Фінансові операції з готівкою.

3. Фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сімей або пов'язаних осіб.

4. Будь-які фінансові операції, у яких простежується зв'язок з Іраном та Північною Кореєю. Ці країни внесені до списку держав, що не виконують належним чином рекомендації міжнародних організацій у сфері боротьби з легалізацією доходів.

Йдеться про переказ коштів до цих країн або з них, наявність місця проживання чи банківського рахунку в одного з учасників фінансової операції на їхніх територіях.

Варто також відзначити спрощені заходи належної перевірки. Так, суб'єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) зможуть приймати клієнтів, співпраця з якими має низький ступінь ризику, у спрощеному порядку.

Таких клієнтів, вірогідно, чекатиме звільнення від надання значного масиву документів та проходження тривалих бюрократичних процедур під час встановлення ділових відносин із СПФМ. Утім, критерії ризику, які повинні враховуватися, та дії, що повинні проводитися у ситуаціях, коли здійснюються спрощені заходи належної перевірки, наразі не визначені.

За належного врегулювання цього питання відповідними суб'єктами державного фінансового моніторингу (НБУ, Мінфін, Мін'юст), бізнес, який відповідатиме встановленим критеріям, відчує певне полегшення у відносинах із СПФМ.

Loading...

Суперечливі положення

Закон містить і низку спірних положень.

У першу чергу, він встановлює захмарні штрафні санкції за його порушення. Максимальний розмір штрафу для фінансових установ становить близько 135 млн грн, для інших СПФМ (бухгалтерів, аудиторів, адвокатів) — близько 27 млн грн.

Багато положень закону прописані нечітко і можуть тлумачитися неоднозначно. Як зазначається у висновку парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, проєкт містить низку понять, які можна сприймати суб'єктивно.

Наприклад — "значний вплив", "тісні ділові або особисті зв'язки", "пропорційні виявленим ризикам", "спрямовані на ефективну їх мінімізацію", "належна перевірка", "складні та незвично великі фінансові операції", "дієві процедури", "ефективне управління", "неналежна система управління ризиками", "серйозність порушення", "чітке розуміння", "незалежне джерело інформації".

Така правова невизначеність та розміри потенційних штрафів породжують високі корупційні ризики. Враховуючи відсутність конкретики щодо розмірів штрафів, контрольні органи можуть легко "гратися" з мірою покарання залежно від наявності у підконтрольного суб'єкта бажання "співпрацювати".

Крім того, законодавці вирішили додатково стимулювати розкриття інформації про кінцевих власників бізнесу. Наразі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) залишається багато компаній, де номінальні власники зазначені як кінцеві бенефіціари.

Відтепер СПФМ будуть зобов'язані повідомляти Держфінмоніторингу про виявлені розбіжності між даними у ЄДР та інформацією, отриманою в результаті здійснення ними перевірки клієнта. Якщо СПФМ порушуватимуть ці правила, контрольні органи мають право накласти на них штраф на суму до 340 тис грн.

Закон також розширює перелік СПФМ. Тепер до нього входять суб'єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.

Якщо представники бізнесу забажають скористатися послугами податкових радників або консультантів, їм необхідно буде вкотре проходити процедури KYC: заповнення опитувальників, надання документів для ідентифікації та верифікації.

Якщо в податкового консультанта виникнуть підозри щодо добросовісності намірів клієнта, наприклад, ухиляння від сплати податків, він буде зобов'язаний повідомити про це Держфінмоніторингу. Враховуючи, що межа між "податковим плануванням" та "ухиленням від сплати податків" буває тонкою, це нововведення спричинить додатковий клопіт і бізнесу, і самим податковим консультантам.

Беручи до уваги значні розміри штрафів, СПФМ будуть змушені припиняти відносини з не зовсім прозорими клієнтами, аби не наражати себе на небезпеку. Утім, в цьому є і позитивний момент: рівень прозорості ведення бізнесу та розкриття реальної структури власності поступово зростає.

Безумовно, зміни до закону не обмежуються зазначеним вище. Закон містить інші положення, із застосуванням яких можуть виникнути проблеми: інститут замороження активів, визначення поняття легалізації майна, одержаного внаслідок суспільно небезпечного діяння. Їх слід ретельно аналізувати.

Між першим та другим читаннями в закон були внесені зміни, які поширюють його дію на обіг віртуальних активів (криптовалюти). Цілком імовірно, що до моменту набуття чинності цим законом Верховна Рада ухвалить і спеціальний закон, який врегульовує питання оподаткування операцій з криптоактивами. Таким чином, 2020 рік має всі шанси вивести діяльність "криптоактивістів" із "сірої" зони.

Український бізнес уже зараз повинен готуватися до майбутніх змін. Для цього, на мій погляд, доцільно зробити таке.

СПФМ варто переглянути внутрішні правила та процедури здійснення первинного фінансового моніторингу для мінімізації ризиків накладення штрафів і захисту своїх інтересів у разі виникнення спорів з контрольними органами.

Деяким СПФМ (податкові консультанти та постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів) такі правила доведеться розробляти "з нуля".

Решті бізнесу слід підвищувати свою прозорість і бути готовим до збільшення документообігу під час встановлення та ведення ділових відносин із СПФМ.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!