Чому реформа зайнятості на часі

Чому реформа зайнятості на часі

Щороку збільшується попит на проєктні, сезонні роботи, фриланс, але претендентам часто доводиться обирати неофіційне працевлаштування. Проєкт закону "Про працю" задовольнить запити і роботодавців, і працівників.
Понеділок, 27 січня 2020, 09:02
заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

За даними соціологічного опитування*, тільки 42% українців свідомі, що регулювати трудові відносини в Україні намагаються за радянськими законами.

Тоді були часи друкованих машинок та рахівниць, з декрету виходили за три місяці, не існувало ні комп'ютерів, ні фрилансу, ні аутсорсу.

Ми продовжуємо жити за законами, які давно не відповідають сучасним запитам ринку праці.

Є і дані Держстату: тільки 12,8 млн з 28,5 млн працездатних українців трудяться офіційно, майже 3,5 млн погодилися на тіньову зайнятість, а кількість фрилансерів неможливо порахувати — вони або працюють як ФОП, або просто "під чесне слово", без гарантій оплати та соціального забезпечення.

За півсторіччя дії радянського кодексу законів про працю навички його обходу розвинулися до рівня рефлексів, особливо в малому та середньому бізнесі.

Звісно, для декого чинний КЗпП зберіг фльор радянської безпечності, коли повітря було прозорішим, а майбутнє — світлішим. У сучасних умовах радянські норми не гарантують їх виконання, а навпаки — ускладнюють регулювання трудових відносин неефективною бюрократією, штрафами, обмеженими можливостями працевлаштування. Наслідок — скорочення "білих" вакансій та рівня заробітку.

Запропонований урядом законопроєкт "Про працю" вже наділили суперечливими епітетами на кшталт "ліберальний", "рабський", хоча насправді він працює на баланс у стосунках працівника і роботодавця, не схиляючись на жоден бік. Без підприємців не буде робочих місць, без вигідних умов не буде кому працювати.

Роботодавець перебуває у не настільки кращій позиції, як ми звикли думати. Міжнародний ринок праці пропонує робочі місця, де українці можуть знайти роботу за більші гроші. Ми ж повинні не боятися запроваджувати нові конкурентні відносини найманого працівника з працедавцем у нас, в Україні.

За даними згаданого соціологічного опитування, 79% респондентів вважають, що чинний КЗпП не відповідає реаліям сьогодення в галузі працевлаштування і не регулює сучасні форми співпраці та режим роботи (фриланс, аутсорс, аутстафінг, гнучкий та дистанційний графіки), заганяючи роботодавців та працівників у тінь.

46% опитаних турбує недостатня захищеність їхніх трудових прав.

Що пропонує проєкт закону "Про працю"? Найперше — укладання трудового договору винятково у письмовій формі. Його наявність — це захист ключової функції найманої праці: отримання матеріальної винагороди.

Різні форми строкових трудових договорів дозволять працевлаштуватися працівникам, які досі не могли реалізувати своє право на легальну працю через законодавчі перепони. Проєкт пропонує закріплювати права й обов’язки сторін тільки письмово в індивідуальній трудовій угоді, яка надалі виступатиме гарантом взаємних зобов'язань у всіх суперечливих питаннях.

42% респондентів переймаються відсутністю офіційного оформлення працівників.

Без офіційного працевлаштування немає базових соціальних гарантій, інструментів захисту прав, можливості відстояти права відповідно до угод з роботодавцем, підтвердити дохід в дипломатичних та кредитних установах.

Loading...

Найголовніше — нема впевненості у статусі працівника. Без оформлення роботодавець завжди може сказати, що ніколи не мав з вами справи.

66% вважають, що трудова угода покращить позиції працівника у відносинах з працедавцем. Письмова трудова угода закріплює досягнуті на співбесіді домовленості, що страхує працівника від непередбачуваних сюрпризів. Крім того, вона захищає соціальні гарантії та грошові компенсації працівникам.

88% вважають недостатнім розмір заробітної плати.

Мета законопроєкту "Про працю" — допомогти людям не тільки легше знайти роботу, а й більше заробляти. Швидке і просте працевлаштування потрібне, тому що кожна відкрита вакансія — це можливість її зайняти.

Зараз людина неприйнятно довго шукає роботу — в середньому 3,5 місяця, тому що ринок праці працює повільно. Це втрати для економіки і для працівника.

Ми хочемо зменшити термін пошуку до двох місяців. Простіше працевлаштування, зростання кількості легальних робочих місць виводять з тіні професійні кадри, підвищують конкуренцію за працівника на ринку та, відповідно, рівень оплати.

За роки незалежності ми мало приділяли уваги соціально-економічним правам, які є похідними від права на гідне життя. Одним з них є право на працю, тому час гарантувати його не тільки на папері, а ухвалити реальний ринковий конкурентний документ, який дасть нові можливості охочим і спроможним працювати.

*Gradus — система швидких соціологічних онлайн-опитувань на базі власної панелі респондентів. До панелі Gradus входять респонденти віком 18-60 років, представники усіх регіонів України, що проживають у населених пунктах розміром понад 50 тис. Похибка вибірки становить 3,4%.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!