Надзвичайна кліматична ситуація в Європі: як країни стануть енергоефективними

Надзвичайна кліматична ситуація в Європі: як країни стануть енергоефективними

Європарламент оголосив надзвичайну кліматичну ситуацію. Що це означає для України та бізнесу?
Середа, 4 грудня 2019, 15:58
бізнесмен

Десятиліттями ми жили в реальності, в якій ресурси вважали дешевими і безмежними. Але все змінюється.

Новий непорушний тренд – енергоефективність. Щоправда, він суперечить нашому накопиченому досвіду.

Не таємниця, що соціальні міфи мають неймовірний вплив на нас. Ще кілька десятиліть тому ми "будували соціалізм", не зважаючи на природу.

Унаслідок цього побудували "важку" економіку, обслуговування якої потребувало (і потребує) колосальної енергії.

Зараз популярним є екотренд, хоча його складно вважати панацеєю через ряд протиріч. Але де альтернативи точно немає, то це в питанні самозабезпечення ресурсами.

Вартість ресурсів колосальна. Тому екотренд в частині скорочення споживання дуже актуальний – як політично, так і економічно.

Однією із важливих новин є те, що Європарламент оголосив надзвичайну кліматичну ситуацію на континенті.

До 2050-го року Європа повинна стати "кліматично нейтральною". Тобто різко зменшити викиди вуглецю, перейти на поновлювані джерела енергії та нові екологічні стандарти.

Будьте певні, відтепер про енергоефективність ми будемо чути все частіше. І нас теж будуть стимулювати до змін.

Пропоную розглянути основні фактори енергоефективності.

1. Скорочення імпорту природних ресурсів. Нафти, газу, електрики.

2. Рішення проблем забруднення повітря.

3. Зменшення комунальних витрат – оптимізація споживння ресурсів.

4. Підвищення продуктивності, конкурентоспроможності. Зменшення собівартості виробництва товарів і послуг (державою, бізнесом).

5. Зменшення витрат на перевезення (логістика, особистий автотранспорт або пасажирський) і будівництво.

6. Впровадження "розумних" систем подачі тепла, вентиляції, електроенергії, освітлення.

7. Окремо зазначу використання теплоізоляційних матеріалів під час будівництва або реновації будівель.

Минулого тижня я закінчив вивчати професійний звіт (лінк для скачування залишу тут) Американської ради з енергоефективної економіки (АСЕЕЕ).

Loading...
Ця некомерційна організація – один із лідерів в сфері дослідження споживання ресурсів на планеті.

АСЕЕЕ вдалося створити чи не найдетальніший документ про міжнародну систему енергоефективності.

Дані представлені за 2018 року. У звіті 25 країн (в тому числі Україна) – з найвищим рівнем енергоспоживання. Там є кілька цікавих висновків, хочу ними поділитися.

Ми на 19 місці – кращі за Бразилію, Росію, Таїланд, Південну Африку, ОАЕ, Саудівську Аравію. Для розуміння, сусіди-поляки – 14-ті. Лідирують німці, за ними – італійці, французи та британці.

"Батіг" Брюсселя стимулює країни ЄС

До оголошення надзвичайної кліматичної ситуації європейська бюрократія наполегливо впроваджувала стандарти.

Приголомшливі показники окремих країн не обов'язково свідчать про їхні власні національні зусилля. Головний фактор успіху – цільові програми, розроблені в єдиному центрі – Брюсселі. Простіше кажучи – тиск Брюсселя.

Енергоефективність повинні стимулювати уряди

Водночас деякі держави ЄС вже створили агресивні національні стратегії в галузі енергозбереження. Вони стимулюють приватний бізнес кредитами і податковими пільгами.

По суті, політика Німеччини, Італії, Великобританії, Японії, Канади, Нідерландів, США, Франції, Південної Кореї на цьому і базується.

Утеплюємось в кредит

У багатьох країнах енергоефективність стимулюється ESCO-процедурами. Це участь приватного капіталу в модернізації, зокрема і державного сектору.

Припустімо, що школа споживає тепла на 1 млн грн в місяць. Приватний капітал вкладає кошти в її модернізацію.

Після цього споживання відразу падає на 30-40%. Змінюється рахунок за комуналку: через кілька років приватний капітал повертає свої кошти з маржею, але головне – споживання ресурсів школою ніколи не буде таким, як раніше.

Україна, до речі, молодець. За цим показником у звіті АСЕЕЕ ми отримали один із найвищих балів поряд з Італією.

І наскільки я знаю, ESCO-процедура доступна у нас через майданчик держзакупівель ProZorro. Головне, щоб про неї знали якомога більше.

І ще кілька слів про кращі національні практики.

Німеччина – світовий лідер із впровадження енергоефективних заходів. Подивіться на їхній порядок денний.

1. Мобілізація інвестицій для оновлення національного фонду нерухомості.

2. Удосконалення заходів щодо підвищення енергоефективності в транспортному секторі.

3. Енергозбереження визначено як інвестиційну та бізнес-модель.

4. Великі компанії мають право на звільнення від сплати податків при досягненні своєї мети зі скорочення викидів СО2.

5. Федеральний уряд надає фінансування малим і середнім компаніям для заміни неефективних систем.

6. Енергомісткі компанії заохочують до впровадження систем енергоменеджменту.

Франція має найбільш інноваційні в світі програми модернізації будівель. У квітні 2018 року уряд оголосив про плани реновації 500 тисяч будинків на рік.

Французи і раніше заохочували реконструкцію комерційних будівель, вимагаючи від власників розробити до 2017 року "план реконструкції", який дозволив би скоротити споживання енергії як мінімум на 25%. І не тільки.

У 2015 році Франція входила у п'ятірку країн за показником економної витрати палива на дорогах (6,5 л/100 км).

Країна витрачає приблизно на 3% більше на розвиток і технічне обслуговування залізниць, ніж на автодороги.

Стратегія французів у тому, аби зменшити на 29% викиди парникових газів у транспортному секторі до 2028 року порівняно з 2013-м.

У США одні з найжорсткіших норм з регулювання житлового та комерційного будівництва.

Все жорстко стандартизовано – від огороджувальних конструкцій будівель і до опалення, охолодження та освітлення.

Фактори успіху в Японії – заходи регулювання, добровільні дії бізнесу, фінансові стимули.

Ще у 1980-х в країні було прийнято закон, згідно з яким від компаній вимагали призначати енергетичного менеджера і повідомляти про стан споживання енергії щороку.

Вимога підкріплювалася схемою податкових пільг, спеціальною нормою амортизації для всіх підприємств, що інвестують в енергозбереження та ефективне обладнання.

Ці приклади – лише вершина айсберга. Головний висновок у тому, що не буває енергоефективної стратегії, що саморегулюється. Тон і темп повинні задавати державники. На жаль, приватна ініціатива може принести лише точкові плоди, не більше.

Чи повинні ми взагалі думати про енергоефективність? Чи це пріоритет для нас? Без сумніву. Адже енергоефективність нерозривно пов'язана із енергонезалежністю.

Без останньої Україні буде дуже важко, ми це розуміємо. Я чекаю від уряду стратегії. А ви?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!