Біоенергетика готується до аукціонів

Біоенергетика готується до аукціонів

Відсутність уваги держави до енергетичних проєктів, що працюють на біомасі та біогазі, може уповільнити їх розвиток з 2020 року.
П'ятниця, 13 грудня 2019, 09:06
голова правління Біоенергетичної асоціації України

Система аукціонів — це державна система підтримки розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), запроваджена у 2019 році.

На аукціоні проєкти ВДЕ отримують тариф на електричну енергію від держави на 20 років.

Це означає, що держава зобов'язується купувати електричну енергію в обсязі і за ціною, визначеними на аукціоні, протягом 20 років.

Обов'язково повинні брати участь в аукціонах вітрові електростанції потужністю понад 5 МВт та сонячні електростанції потужністю понад 1 МВт.

Електростанції, що працюють на інших відновлюваних джерелах енергії, у тому числі на біомасі та біогазі, можуть брати участь в аукціонах добровільно.

Чому це система підтримки

Система передбачає довший термін підтримки, ніж чинний "зелений" тариф. "Зелений" тариф діє тільки до 2030 року, а за аукціонною системою підтримки тариф можна отримати на 20 років.

Вітчизняні та іноземні інвестори позитивно оцінили систему аукціонів через її стабільність, прогнозованість і можливість укладати довготермінові контракти.

Передбачено, що аукціони відбуватимуться двічі на рік. Перший заплановано на квітень 2020 року.

Loading...

Як аукціони вплинуть на проєкти на біомасі та біогазі

Уже є компанії, які готові брати участь в аукціонах у квітні 2020 року. Проте є два невирішені державою питання, які ставлять усе під загрозу: відсутність квот та вторинного законодавства. Інформації, коли вони будуть вирішені, теж нема. Пілотні аукціони, які повинні були відбутися у 2019 році, проведені не були.

Є й інші ризики. Згідно з прогнозами, квоти для проєктів на біомасі та біогазі становитимуть від 50 МВт до 100 МВт на рік. При цьому діє умова, що одна компанія не може претендувати на більш ніж 25% цієї квоти.

Які є варіанти отримання тарифу для станції на біопаливі потужністю понад 25 МВт? Такі проєкти вже існують, їх старт запланований на найближчі роки. Це Хмельницька біопаливна ТЕС на агробіомасі (46 МВт), ТЕЦ компанії Kernel на лушпинні соняшника (60 МВт) та компанія МХП на біогазі (24 МВт).

Варіант 1. Взяти участь в аукціоні та отримати тариф на 20 років.

При квоті для біоенергетики 100 МВт на рік одна компанія може отримати тариф максимум для 25 МВт. Якщо потужність проєкту більша, він не отримає тариф на повну потужність. Відповідно, реалізувати такий проєкт буде неможливо.

Біоенергетика vs зупинка транзиту природного газу

Варіант 2. Не брати участь в аукціоні, а отримати "зелений" тариф до 2030 року.

Проєкти на біомасі чи біогазі будуються два-три роки. Якщо роботи почнуться у 2020 році, то завершаться у 2023 році. Компанія матиме сім років на повернення інвестиції та отримання прибутку, а цього недостатньо. Тобто отримувати "зелений" тариф компанії теж невигідно.

Реальний кейс

Хмельницька біопаливна електростанція — це проєкт з потенційними інвестиціями понад 200 млн дол, потужністю 46 МВт, 450 робочими місцями та постачанням електроенергії для 82 тис домівок. Паливо — відходи виробництва зерна.

Проект уже витратив понад 1 млн дол на підготовчі роботи, але повне фінансування проєкту не почалося через перераховані вище причини.

Чому держава прогнозує низькі квоти для біомаси і біогазу

Основний аргумент на користь маленьких квот для ВДЕ — відсутність в енергосистемі достатньої кількості маневрових потужностей, що знадобляться для резервування і балансування вітрових та сонячних потужностей. Це дійсно так.

Проте електростанції на біомасі та біогазі працюють стабільно і не потребують додаткового балансування. Більш того, при створенні відповідних економічних стимулів проєкти на біомасі та біогазі самі можуть бути балансуючими потужностями. Чим більше в енергосистемі буде стабільної прогнозованої генерації на біомасі й біогазі, тим більш надійною і гнучкою буде система.

Вважаємо, що державі не варто штучно обмежувати квоту для проєктів на біомасі та біогазі і встановити її на рівні мінімум 200 МВт на рік.

Як бути

Є три шляхи забезпечення рентабельності біоенергетичних проєктів.

Перший — підвищити "зелений" тариф. Вважаємо цей сценарій малоймовірним.

Другий — продовжити термін дії "зеленого" тарифу для біомаси та біогазу до 2035 року. Це реальний сценарій, для його реалізації необхідні зміни до закону. Ухваливши їх, держава прискорить розвиток тієї генерації, якої найбільше бракує енергосистемі: стабільної, прогнозованої, маневреної і відновлюваної.

Третій — підвищити квоти мінімум до 200 МВт на рік. Це теж реальний сценарій, для його реалізації необхідне рішення Кабміну.

Закликаємо державу втрутитися в ситуацію і не допустити ймовірного уповільнення розвитку біоенергетичних проектів з 2020 року.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!