Податки для криптовалютників: варто чи ні?

Податки для криптовалютників: варто чи ні?

Депутати вчергове зареєстрували законопроєкт щодо оподаткування операцій з криптоактивами. Що зміниться для криптобізнесу?
П'ятниця, 22 листопада 2019, 15:22
партнер Axon Partners

Історія спроб врегулювати криптовалюту в Україні не така нова, як ви можете собі подумати. 

Криптовалюта, або як її ще ніжно називають "крипта" – дитя хайпу і чим більший хайп, тим більше охочих його осідлати. 

Як результат, за останні два роки в Україні різними групами пасіонаріїв було розроблено і подано п’ять офіційних законопроєктів щодо блокчейну та криптовалют, більшість на хайпі і для хайпу.

Ну,  ще інколи, щоб посміятися, як от наприклад, законопроєкт Сергія Капліна, в якому було офіційно запропоновано термін "обличчя, здійснююче майнінг". 

Проаналізуємо більш детально законопроєкт №2461, що був зареєстрований не так давно.

Він не з'явився на порожньому місці – це логічне продовження напрацювань пасіонарної групи Офісу ефективного регулювання BRDO в тісній співпраці з лідерами думок на ринку крипти.

Якщо хто не в курсі, Офіс ефективного регулювання BRDO – це організація, яка подарувала нам прем’єра, який в свою чергу подарував нам "Чашку прем’єра".

Щодо самого тексту, то його автори почали за традицією із визначення термінів.

Ввели загальне і дуже широке поняття "віртуальний  актив" – під яким тепер розуміється особливий вид майна, який є цінністю у цифровій формі, яка створюється, обліковується та відчужується електронно.

Тобто теоретично в цю категорію може потрапити не тільки все, що на блокчейні, а навіть різні артефакти типу запасних гусениць до танку World of Tanks. 

 

Loading...
Стосовно всього, що на блокчейні, то його розділили на дві категорії:

1) криптоактиви;

2) токен-активи.

Криптоактиви – це токени, які не посвідчують майнових чи немайнових прав власника криптоактиву. Тобто сюди належать біткоін та інші криптовалюти, а також альфа і омега ІСО хайпу - utility токени. 

У свою чергу токен-актив - це токени, які посвідчують майнові чи немайнові права власника токен-активу, які відповідають зобов’язанням особи, яка випустила токен-актив.

Тобто сюди належать токени-цінні папери й усі токени, які виникають в результаті токенізації певних активів і посвідчують право вимоги на частку в таких активах. 

По термінології в принципі нічого нового, загальносвітова практика відділяти токени, які мають цінність самі по собі (криптовалюти, utility токени) від токенів, які є цифровим вираженням цінності об’єкту матеріального світу чи певним зобов’язанням емітента такого токена (security токен). Після цього речення автор за традицією зробив дуже пафосне обличчя.

Законопроект визначає, що об’єктом оподаткування є прибуток від операцій з криптоактивами, який визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу криптоактивів та витратами, пов’язаними з їх придбанням чи створенням.

Звучить логічно, і можна сказати навіть – банально. Але найцікавіше починається на практиці. Головна інтрига в тому, як і чим підтверджувати різницю між доходом і витратами, бо для майнингу – це один перелік документів, а для трейдингу зовсім інший.

І як, наприклад, ДФС буде реагувати на виписки з іноземних криптобірж, які не видають ніяких "офіційних" документів, і які любить наша податкова – щоб все було красиво і затверджено підписом з мокрою печаткою.

 Якоїсь особливої ставки оподаткування для юридичних осіб не передбачено. Це щоб зразу відсікти у особливо вразливих ілюзії про те, що цим законом будуть надані якісь особливі умови для криптобізнесу.

Бо як-то кажуть, а чим "криптани" кращі за фермерів чи сталеварів?

Особливою є ставка податку передбачена на доходи фізичних осіб від операцій з криптою. Дохід фізичних осіб від операцій з криптоактивами вважається інвестиційним прибутком і наступні п’ять років буде оподатковуватись за ставкою 5%.

Особа має самостійно декларувати розмір інвестиційного прибутку.

Цікавий факт: положення про інвестиційний прибуток і самостійне декларування, з’явилось в проекті в останній момент.

Майже до останнього автори законопроєкту хотіли зробити біржі та криптообмінники податковими агентами щодо податку на доходи фізичних осіб. Але після декількох круглих столів і неформальних криптоп’янок голос бізнесу було почуто.

 Ну і звичайно, тепер вже офіційно, операції з продажу криптоактивів не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Не те, щоб ми не здогадувались, але тепер вже точно.

Чи зробить цей законопроєкт Україну конкурентоздатною юрисдикцією для  заходу нових криптоінвестицій, швидше за все – ні.

Ми ж всі розуміємо, що тут не в законі про крипту справа. Швейцарія стала крипто-Меккою не через низькі податкові ставки, чи якийсь особливий статус для криптовалют, а через те, що це – Швейцарія.

Стабільна фінансова система, гнучке фінансове законодавство, адекватні суди … список можете доповнювати самі.

 Тому, швидше за все цей законопроект – це продукт для внутрішнього споживання. Чи він щось змінить для криптобізнесу – покаже практика.

На одній із неформальних криптоп’янок хтось із авторів законопроекту казав, що однією із ідей регулювання крипти в Україні є дати криптобізнесу "фіатний шлюз", тобто системний і послідовний доступ до банківської системи і цей законопроект – лише один із елементів цього плану.

Якщо так станеться, то це дійсно буде прорив. Але щось мені підказує, що для цього знадобиться чудо. Хоча очікування чуда – це тепер нова національна ідея, тому не буду стояти осторонь прогресу і теж спробую повірити. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!