Для яких ринків потрібно створювати робочі місця

Для яких ринків потрібно створювати робочі місця

Лібералізація трудового законодавства була однією з програмних засад партії "Слуга народу". Якими виявляться перші результати?
П'ятниця, 22 листопада 2019, 09:26
виконавчий директор Фонду підтримки економічної безпеки України

Лібералізація законодавства, зокрема, трудового, була однією з програмних засад партії "Слуга народу".

Ми очікуємо на перші результати: новий Трудовий кодекс та зміни до Податкового кодексу в частині фіскального навантаження на фонд оплати праці.

Проголошувалося покращення умов для роботодавців у їх відносинах працівниками, пенсіонерами та суспільством.

Проектів ми наразі не бачили, а якими вони будуть після проголошення курсу на соціалізм (діаметрально протилежна до лібералізму ідеологія щодо перерозподілу доходів) уявити непросто.

Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці є одним з напрямів державної політики, передбачених "Доктриною економічної безпеки України".

Це документ, розроблений з точки зору захисту інтересів бізнесу, який представляє Фонд підтримки економічної безпеки України. Перевагою проекту є те, що цей документ дає системне бачення всіх економічних реформ.

Бізнес завжди гаряче вітає ініціативи щодо зниження фіскального навантаження. Інша річ — чи приведе це до збільшення його дохідності та встановлення справедливих умов на ринку праці в Україні, які сприятимуть розвитку економіки, поверненню трудових мігрантів і залученню кваліфікованої робочої сили.

Податкове навантаження на фонд оплати праці становить 41,5% і має три складові: ЄСВ — 22%, податок на доходи фізосіб (ПДФО) — 18% та військовий збір — 1,5%. Схема розподілу фінансового навантаження загалом справедлива.

ПДФО є основою місцевих бюджетів, і бенефіціари децентралізації в захваті від цього джерела надходжень, а жителі громад — від соціальних об'єктів, доріг і скверів. Навіть запровадження військового збору не спричинило особливого обурення в суспільстві: ніхто не заперечував, що за війну повинні платити всі.

Не породжує питань і ЄСВ: у нас майже 12 млн пенсіонерів, які повинні мати пристойний рівень життя, явно вищий, ніж зараз. Тобто розподіл справедливий.

Проте він конкурує з третьою формою ФОП, за якою підприємці сплачують 5% за надані послуги. Різниця колосальна, тому маємо величезну кількість, за даними Держстату — понад 25%, неофіційно працевлаштованих та зарплати в конвертах.

Метою зниження навантаження на фонд оплати праці є створення робочих місць під іноземні інвестиції та детінізація вітчизняної схеми взаємин між роботодавцем і працівником. Також мусимо повернути трудових мігрантів, а вони не захочуть міняти свій нелегальний статус у ЄС на такий самий нелегальний статус в Україні.

Loading...

Яким же повинне бути фіскальне навантаження для роботодавців?

Пропоную зупинитися посередині між чинними моделями. Якщо взяти 41,5% і 5%, то середнім значенням буде 23%. Далі потрібно дивитися на розрахунки впливу на наповнення Пенсійного фонду та на ефект від детінізації.

У профільних комітетах жваво обговорюється варіант поступового зниження навантаження спочатку до 35%, а потім — до 30% і 25%. Це дозволить роботодавцям сплачувати податки і перестати платити зарплати в конвертах.

Торкнуся ще кількох питань стосовно системності змін трудового законодавства.

Новий Трудовий кодекс повинен відповідати на питання, які працівники нам потрібні і де їх брати. Якщо ми країна, яка продукує товари з високою доданою вартістю, то нам потрібні креативні люди з високим рівнем наукових знань.

Також ми мусимо співпрацювати з цікавими для нас ринками Африки або Індії, залучати працівників із Середньої Азії, де є дешева робоча сила.

Добре, що трудове законодавство розроблятиме не Мінсоцполітики, як раніше, а Мінекономіки. Останнє здатне комплексно бачити точки росту і характеристики необхідних для цього трудових ресурсів. Такий комплексний і виважений підхід повинен застосовуватися до кожної норми нового Трудового кодексу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!