Аграрні маркери 2019/2020. На що варто звернути увагу

Аграрні маркери 2019/2020. На що варто звернути увагу

Чим запам'ятається агровиробникам 2019 рік і чого чекати від 2020?
Середа, 13 листопада 2019, 15:06
громадський діяч, президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу"

Листопад — місяць, коли агровиробники фінішують у збиранні урожаю і мають можливість робити попередні підсумки року, а також окреслювати плани на наступний рік. Я — не виключення, тим більше, що 2019 р. був надзвичайно насичений багатьма подіями, а 2020 р. обіцяє бути не менш бурхливим.

Підсумок перший. Аграрнополітичний факап

Звісно, 2019 рік запам’ятається перезавантаженням влади по всіх її ланках, починаючи від блискавичної перемоги Зеленського на президентських виборах, закінчуючи такою ж блискавичною перемогою команди "Зе" з партією "Слуга народу" на парламентських виборах. Відповідно, і формуванням нового Кабміну технократів під головуванням молодого і амбітного Олексія Гончарука.

Усі, за винятком Оксани Маркарової та Арсена Авакова, ніколи не обіймали перші посади в уряді, тому точка відліку політичної кар'єри у кожного своя, але зараз про інше.

Мова про те, що з формуванням уряду для учасників аграрного ринку виникла прикра ситуація, пов’язана з ліквідацією Міністерства аграрної політики та продовольства.

Чутки ходили, але більшість сільськогосподарських виробників навіть у жахливому сні не допускали, що це таки станеться.

Сьогодні, в умовах очевидного запуску ринку землі, в країні відсутнє відомство, яке має контролювати усі процеси, що стосуються не лише сільського господарства, а й регіонального розвитку, відпрацьовувати земельні питання тощо. Це той очевидний факап, який ще на старті допустив новий Кабмін.

Загалом, якщо подивитися на політичну адженду нового уряду, особливо на її економічну частину, то бачимо плани щодо зростання економіки наступні 5 років до 40%.

Звичайно, цілі амбітні, але реальні. І вони можливі за рахунок того, що буде покращений інвестиційний клімат, збільшиться кількість іноземних інвестицій, нарощуватиметься виробництво і експорт, за рахунок надходження валюти тощо.

Не буду аналізувати всім відомі макроекономічні показники, обмежуся фактами: за останні 2 місяці роботи уряду було зроблено чимало роботи, щоб відпрацювати модель такого швидкого зростання економіки, зокрема і щодо проведення земельної реформи, і щодо приватизації державного майна

Loading...
Підсумок другий. Несприйняття земельної реформи як результат неналежної комунікації

Якщо ж подивитися на 2019 рік зі сторони сільськогосподарського виробника, то тут беззаперечно мова йде про земельну реформу як номер один агрополітичної та і загалом політичної цілі нового уряду.

Кілька місяців точаться дискусії, якою має бути реформа — ліберальна, напівліберальна, за участі іноземців, без них, з обмеженнями, без обмежень для юросіб.

Добре, що дискусія йде і йде на різних ланках. І я сподіваюся, що здоровий компроміс буде знайдено і що земельна реформа наступного року відбудеться, як і анонсував уряд з 1 жовтня 2020 р.

Та й тут вже було допущено новим уряд ряд помилок, зокрема що стосується комунікації, донесення надважливого питання до широких мас.

Велике несприйняття земельної реформи якраз пов'язане з тим, що комунікація зі сторони уряду була не на належному рівні, на жаль.

Залишається лише сподіватися, що у народних обранців буде політична воля прийняти законопроект, який вже зареєстрований у Верховній Раді групою депутатів з аграрного комітету, що, по суті, дасть поштовх до подальшого розвитку аграрного сектору і країни у цілому.

Підсумок третій. Шокові ціни та ріст середняків

З економічної точки зору 2019 рік вразив аграріїв негативними тенденціями на ціни на олійні культури — ріпак, соняшник та соя, і досить таки відносно низькими цінами на кукурудзу та пшеницю.

Це звичайно вплинуло на негативні настрої аграріїв, адже всі сподівалися, що ціни будуть щонайменше на рівні минулого року, але не так склалося, як гадалося.

Другий негативний факт — зміцнення гривні, що для більшості експортноорієнтованих виробників став шоком, ніхто на це не розраховував і підвищення вартості гривні майже на 15% суттєво вдарить по усім агроекспортерам.

Окрім того, якщо дивитися на питання суто виробництва, то тут очевидно є суттєвий нюанс — рекордний валовий врожай в першу чергу завдяки пшениці. І це завдячуючи не лише сприятливим природно-кліматичним умовам 2019 року, а й вмінню українських аграріїв вирощувати сільськогосподарські культури.

Не менш важливо зазначити, що не лише великі агрохолдинги, а й дуже багато середняків, підтягнулися в плані інноваційності, продуктивності, ефективності ведення бізнесу.

І сьогодні вже вони задають тон виробництва, який дозволяє Україні бити власні рекорди по виробництву і експорту агропродовольчої продукції.

Очікування перше. Перші кроки до ТОП-30 Doing Business

Якщо дивитися на 2020 рік з бокуполітики, то звичайно є очікування, що буде прагматична політика уряду направлена на економічне зростання з залученням інвестицій.

Тут великі сподівання на правильні і зважені кроки у земельній реформі, у приватизації державного майна.

Це також і зменшення корупції, це і верховенство права, це, власне, увесь пакет необхідних законів, які допоможуть Україні увірватися з часом у рейтингу легкості ведення бізнесу за версією Світового банку Doing Business у першу тридцятку.

Очікування друге. Стабілізація і підвищення цін

Якщо говорити про сільськогосподарське виробництво, то є очікування стабілізації цін і про це говорять експерти і Світового банку. Окрім того, є прогнози, що ціни на основні товарні позиції, такі як зернові і олійні мають навіть підвищитися.

Очікування третє. Доступне кредитування

Аграрії сподіваються на зниження кредитної ставки у зв'язку з запровадженням ринку землі. І малі, і середні товаровиробники очікують, що кредитування стане доступним для них.

Замість P.S. З оптимізмом дивлюся у 2020 рік, сподіваючись, що він буде не гіршим за 2019.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!