Як правовласники борються з онлайн-піратами

Як правовласники борються з онлайн-піратами

Піратів та користувачів піратських сайтів треба не лише штрафувати, а й ув'язнювати. Так роблять у багатьох країнах.
П'ятниця, 1 листопада 2019, 13:36
адвокат ЮФ "Ілляшев та партнери"

Через діяльність піратів Україна довгі роки не може вийти з рейтингів багатьох міжнародних організацій та держав як одна з найбільших піратських країн світу.

Згідно із звітом 301, підготовленим Торговим представництвом США (USTR), у 2019 році Україна залишається в пріоритетному списку нагляду.

Одна з головних проблем — відсутність ефективних засобів боротьби з масштабними порушеннями авторських прав в Україні.

Автори звіту відзначили прогрес України в вирішенні проблем у сфері авторського права. Серед позитивних кроків — ухвалення у 2017-2018 роках законів про державну підтримку кіно, про управління майновими правами правовласників у сфері авторського права, про основні засади забезпечення кібербезпеки.

Ці закони хоч і мають недоліки, але дають правовласникам хороші можливості для боротьби з піратами та дозволяють оперативно видаляти незаконний контент. Проте, попри хороші закони, у світі цифрових технологій пірати все одно часто залишаються неушкодженими і продовжують вести свій прибутковий бізнес.

Головною проблемою є те, що на послуги піратів завжди є попит і він тільки збільшується. Цей попит існує не тільки в Україні, а й в розвинених країнах. Так, відповідно до дослідження компанії Muso за 2018 рік, найбільше відвідувань піратських сайтів у світі зафіксували у США — 17,3 млрд.

Отже, крім сильного законодавства, Україні та іншим державам необхідно тісно співпрацювати з правовласниками та їх об'єднаннями, зацікавленими в мінімізації таких порушень та притягнені винних до відповідальності.

В Україні є кілька організацій, метою яких є пошук, фіксація та припинення порушень авторських і суміжних прав, підвищення обізнаності та культури споживачів щодо користування об'єктами авторського права і суміжних прав.

Loading...

Серед найактивніших — ініціатива "Чисте небо" та Українська антипіратська асоціація. За інформацією останньої, у співпраці з кіберполіцією лише за 2018 рік вона домоглася закриття 51 піратського сайту, направила сотні претензій і провела велику кількість переговорів щодо припинення правопорушень.

Ініціатива "Чисте небо" створила список провайдерів телевізійних послуг, до яких є претензії від правовласників щодо законності їх контенту.

Активна діяльність правовласників є запорукою досягнення успіхів у боротьбі з порушеннями авторських та суміжних прав. Так, недавно Нідерландська антипіратська асоціація BREIN припинила роботу серверів Moonwalk, де працювали десятки піратських сайтів. Таких прикладів сотні в усьому світі.

Проте боротьба триває. Потрібно мінімізувати можливості отримання прибутків від використання піратських сайтів, штрафувати та ув'язнювати порушників, карати осіб, які користуються піратськими сайтами, налагодити тісну взаємодією з правоохоронцями інших держав та міжнародними спеціалізованими організаціями.

Однією з найбільших статей прибутків піратів є надання рекламних послуг на своїх сайтах. Ефективним способом боротьби з цим явищем може бути притягнення до відповідальності осіб, які замовляють таку рекламу. Фактично ці рекламодавці фінансують піратів, тому їх слід карати за статтею 176 КК України.

Пірати — велика економічна та політична проблема України, проте важко знайти хоча б один вирок суду, де би йшлося про позбавлення волі таких злочинців. Ця практика поширена у світі і повинна бути застосована в Україні.

Так, на початку 2019 року в Японії було ув'язнено на два-три роки трьох осіб, які займалися онлайн-піратством, а у 2018 році в Німеччині було засуджено до тюремного ув'язнення більш ніж на рік посадових осіб однієї з рекламних компаній, які розміщували рекламу на піратських сайтах.

Оскільки українські піратські сайти не використовують український інтернет-простір, правоохоронним органам та правовласникам необхідна тісна співпраця з правоохоронцями інших держав, міжнародними організаціями та іншими особами, уповноваженими ефективно впливати на ресурси, які перебувають у їх віданні.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!