Як зробити кредити доступнішими: три рецепти

Як зробити кредити доступнішими: три рецепти

Швидше зробити кредити дешевшими. Саме такими оптимістичними меседжами від уряду дедалі більше наповнюється український інформпростір. Ціль беззаперечна, але не одразу досяжна?
Понеділок, 7 жовтня 2019, 18:38
голова Ради Незалежної асоціації банків України

Задачі влади цілком зрозумілі та зумовлені найкращими намірами – в умовах розбудови нової державної стратегії та стимулювання економіки полегшити доступ до кредитів як для бізнесу, так і для населення.

Уряд і Національний банк України прагнуть створити умови для зниження комерційними банками кредитних ставок, щоб зробити доступним кредитування бізнесу та іпотеку.

Це у свою чергу надасть новий поштовх економіці та може забезпечити прискорене та водночас стале економічне зростання у довготривалій перспективі.

На жаль, багато хто очікує простих рішень. У пошуку дешевших грошей багато поглядів спрямувалося на Національний банк України.

НБУ останнім часом поступово знижує облікову ставку, але час від часу лунають радикальні пропозиції на кшталт "що нижча ставка, то краще".

Проте у будь-якому разі не варто чекати прямого впливу зниження облікової ставки на зниження ставки за кредитами. Тому що його немає.

Відсотки, під які регулятор надає банкам рефінансування, слабо впливають на ставки за кредитами.

Слід наголосити, що рефінансування – це не кредитний ресурс, а інструмент управління ліквідністю банку.

Цей кредит надзвичайно короткостроковий порівняно з класичним.

Loading...
Зазвичай він надається на два тижні, але аж ніяк не на кілька років, як банківські кредити, ставки за якими зараз повинні, як багато хто вважає, автоматично знизитися.

Саме через цю різницю у строках отримання грошей банками та оформлення класичних кредитів громадянами, рефінансування не може прямо впливати на ставки для кредитування населення та бізнесу.

Недавно вся Україна могла спостерігати, як після чергового рішення НБУ ставки банків навпаки збільшилися.

При цьому збільшення особливо чітко спостерігалось для ставок за депозитами, від яких виводяться кредитні ставки банків.

Вкладники, чиї депозити і є основним джерелом ресурсів для кредитування, орієнтуються скоріше на свої очікування щодо інфляції, а не на облікову ставку НБУ.

Сьогодні офіційний показник інфляції становить 8,8%, а деякі інші інфляційні метрики є ще вищими.

Звісно, приємно розмірковувати про іпотечний кредит під 2-4% річних "як у Європі".

Але чи готові українці нести гривні до банків і по-європейськи вкладати їх на кілька років під 0-1% річних, або ще й доплачувати за зберігання? Відповідь очевидна.

І окрім інфляції український вкладник цілком раціонально прагне щось заробити, перекрити майбутні інфляційні, курсові й інші ризики.

Відповідно, рецепт №1 для зниження відсоткових ставок за кредитами – це зниження рівня інфляції та її фіксація на низькому рівні на постійній основі.

Крім вартості ресурсів, на розмір кредитних ставок значно впливають кредитні ризики, які залежать від рівня повернення кредитів.

Бо кожен непогашений кредит повинен бути покритий доходами від погашених кредитів, інакше не буде чим повертати клієнтам депозити. Сьогодні це 5-8 відсоткових пунктів у підсумковій кредитній ставці.

До речі, українські банки поки що дуже обережно зважують ризики й не поспішають нарощувати кредити швидкими темпами, хоча, на перший погляд, для цього нема суттєвих перешкод.

Банки мають грошову ліквідність і безперебійно здійснюють усі платежі. Проте кредити бізнесу видають дуже стримано, адже ризики залишаються високими.

Отже, рецепт зниження відсоткових ставок №2 – посилити захист прав кредиторів, закрити лазівки для недобросовісних позичальників, навести лад у сфері державної реєстрації, забезпечити доступність справедливого правосуддя та загальне середовище верховенства закону.

Кроки в цьому напрямі Україна вже робить. Зменшуються ризики юридичного характеру – за останні два роки було прийнято низку спрямованих на посилення захисту прав кредиторів.

Це певною мірою дозволило прибрати вузькі місця у кредитному законодавстві, завдяки яким позичальники намагалися ухилитися від виплат за кредитами.

Адже раніше судові рішення буквально виходили за межі здорового глузду, дозволяючи недобросовісним клієнтам використовувати прогалини у законодавстві як лазівку для того, щоб втекти від повернення кредиту.

Утім статистика Нацбанку свідчить, що обсяги кредитів для бізнесу скорочуються, тоді як збільшується кредитування фізичних осіб. Чому так відбувається?

Варто мати на увазі, що законодавчі зміни працюють не миттєво. Має минути певний час, поки буде накопичено досвід нових судових рішень, прийнятих відповідно до оновлених законів.

Цей досвід, якщо буде позитивним, стане одним із чинників реального збільшення обсягів кредитування.

І головне – середовище законності не можна запровадити ухваленням закону чи постанови.

Це культура, яка вибудовується цеглина за цеглиною, і будь-яке відступлення від неї нищитиме вже побудований каркас.

Ще один нюанс. Ми всі хочемо дешевих кредитів, але як на це дивиться фінансовий світ?

Ми любимо порівнювати наші кредитні ставки з європейськими, але якось забуваємо про той факт, що Україна давно має найнижчий кредитний рейтинг у Європі.

Це означає, що весь світ вважає Україну дуже ризиковою країною. Держава позичає на зовнішньому ринку гроші під 7% у іноземній валюті.

А ставка за гривневими безризиковими інструментами – облігаціями внутрішньої державної позики – наразі становить 15-16%.

То ж чому банки мають позичати більш ризикованим позичальникам дешевше, ніж світ позичає найменш ризиковому позичальнику в Україні?

Тож рецепт зниження відсоткових ставок №3 – забезпечити сталу макрофінансову стабільність, передбачувану фіскальну та монетарну політику, радикально зменшити відчуття України як ризикованої країни серед кредиторів.

І цей рецепт має дуже багато спільних інгредієнтів і з рецептом № 1, і з рецептом № 2.

Очевидно, що простого рішення проблеми недоступності кредитів, на кшталт "змусити НБУ знизити ставку", не існує.

Єдиний шлях – послідовні комплексні реформи, прозорі механізми стимулювання і відкрита, чесна державна політика.

Лише так можна створити сприятливі умови для залучення інвестицій, розвитку кредитування і, зрештою, прискореного і стійкого зростання української економіки та добробуту громадян.

Потрібно використовувати перевірені рецепти, а не шукати спосіб з’їсти сирі продукти. Це може виявитися не просто, не смачно чи не корисно, а і взагалі небезпечно.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!