Хмарне майбутнє для сонячних електростанцій в Україні

Хмарне майбутнє для сонячних електростанцій в Україні

Через зміну законодавства ринок сонячної енергетики в Україні з 2020 року розділиться на чотири сегменти. Що це означає для галузевого бізнесу?
Четвер, 31 жовтня 2019, 15:08
генеральний директор компанії Avenston

В останні роки ми стали свідками бурхливого розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні.

Зростання частки ВДЕ в енергетичному балансі країни передбачене "Енергетичною стратегією України до 2035 року".

Наразі в загальному енергобалансі країни генерація з ВДЕ становить 3,7%, в грошовому еквіваленті — понад 8%.

Потужність об'єктів відновлювальної енергетики в Україні за 2017 рік зросла на 30% до 290 МВт, за 2018 рік — на 66% до 849 МВт, а за три квартали 2019 року — утричі до 2,6 ГВт. Цьому сприяє один з найвищих серед країн Євросоюзу "зелений" тариф для вітрових (ВЕС) та сонячних (СЕС) електростанцій.

Держава зобов'язалася купувати всю електроенергію, яку виробляють СЕС та ВЕС. Тариф за кіловат-годину, вироблену ними, утричі вищий, ніж тариф за кіловат-годину, вироблену традиційними станціями. "Зелений" тариф, який становить 10-15 євроцентів за кВт-год, сприяє приходу в галузь інвесторів.

У той же час у 2019 році системний оператор об'єднаної енергосистеми країни НЕК "Укренерго" заявив про брак резервів енергосистеми для підтримки її сталості. Одна з причин — великі об'єми виробництва сонячної та вітрової генерації і відсутність достатньої кількості високоманеврових потужностей.

Це породило дискусію щодо зміни регуляторного режиму в "зеленій" енергетиці, введення квотування на державну підтримку за видами генерації.

Через суттєві зміни правил роботи ВДЕ з 2020 року, які підсилюються кулуарними рішеннями чиновників та маніпулятивними заявами політиків стосовно майбутнього "зеленої" генерації, на ринку панує нервова атмосфера.

Гравці ринку вже встигли зробити заяви про неприпустимість порушення міжнародних зобов'язань Україною перед інвесторами. У крайньому випадку будуть подані позови в міжнародний інвестиційний арбітраж.

Тимчасом у Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (ДАБІ) подано сотні заявок, які задовольняються із запізненням. Гравці ринку, які здійснюють будівельно-монтажні роботи, почали демпінгувати цінами на свої послуги. Як же розвиватиметься сонячна генерація з урахуванням нових правил гри?

Упродовж 2020 року сонячна генерація в Україні розвиватиметься за чотирма напрямками. Кожен з них має свої особливості й проблематику.

Loading...

До першого сегменту ринку сонячної генерації входитимуть проєкти великої потужності, які впроваджуватимуться за новою схемою державної підтримки.

Для них тарифи формуватимуться шляхом проведення аукціонів з розподілу квот підтримки. Нові умови формування тарифів встановив закон "Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" №2712-VIII від 25 квітня 2019 року.

10 жовтня 2019 року Міненерго опублікувало проєкт постанови, у якій визначений порядок процедури підготовки та проведення аукціонів з розподілу квот підтримки виробників ВДЕ. Проблемним питанням цього сегменту є те, що пілотні аукціони не відбулися, тому потенційні інвестори не до кінця розуміють цей механізм.

На моє переконання, таких проєктів у 2020 році буде небагато. Дискусійним питанням цього сегменту залишається й розмір річних квот державної підтримки. На початковому етапі обговорень мова йшла про потужність 100 МВт. Недавно Держенергоефективності презентувало нові розміри квот для ВДЕ.

 
* — розмір частки річної квоти для кожного джерела енергії не може становити менше 15% = 30 МВт

Другий сегмент ринку сонячної генерації — проєкти будь-якої потужності, інвестори яких отримали попередній договір на купівлю-продаж електроенергії у 2019 році. За законом, такі проєкти протягом двох років можуть обирати між старою системою "зелених" тарифів і новою — аукціонами.

Скоріш за все, такі проєкти будуть працювати за "зеленим" тарифом. Цей сегмент ринку протягом 2020-2021 років буде активно розвиватися. Враховуючи ці фактори, учасники ринку поспішають отримати попередні договори.

Третій сегмент — проєкти потужністю до 1 МВт. За законом, їх інвестори можуть працювати за "зеленим" тарифом, однак з 1 січня 2020 року розмір тарифу буде зменшено на 25%, а в наступні три роки — ще на 2,5% щороку.

Тривалість існування цього сегменту ринку залежатиме від вартості обладнання. Якщо ціни зменшуватимуться, то цей сегмент буде активно зростати ще кілька років. Зараз такі проєкти коштують до 800 тис євро. Це перспективний сегмент ринку, це і є розподілена генерація, яка дуже важлива для країни.

Такі сонячні станції повинні будуватися по всій території країни, адже ця генерація зменшує навантаження та втрати в енергомережі. Інвесторами таких проєктів будуть українські компанії з українським капіталом, тому цей сегмент повинен активно розвиватися й отримати більше уваги та підтримки з боку держави.

Четвертий сегмент — приватні прибудинкові електростанції до 50 кВт, які мають спрощену процедуру підключення до мережі. Попри труднощі із законодавчим регулюванням тарифів для домашніх станцій, у першому півріччі 2019 року в Україні побудували 4 438 прибудинкових СЕС загальною потужністю 119 МВт.

Цей сегмент ринку буде тільки зростати. Він теж не є концентрованою промисловою генерацією. Це розподільча генерація, яка дуже корисна для країни.

Чиста генерація є беззаперечним вектором для розвитку енергетичної галузі в усьому світі і в нашій державі. Україні зараз бракує чіткої стратегії розвитку ВДЕ до 2050 року, яка зможе зробити ринок більш сталим та передбачуваним.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!