Усі компанії знають про фінансову звітність. Двадцять років тому з’явився ще один вид звітності – нефінансова, який наразі динамічно розвивається.

У країнах ЄС, Азії, Україні сьогодні існують директиви та регуляторні акти для великих компаній з розкриття нефінансових показників в своїх щорічних звітах.

Нефінансова звітність – це звіти компаній, де відображені нефінансові показники, а саме показники з корпоративної соціальної відповідальності, або ESG показники (екологічні, соціальні та управлінські).

Часто ці звіти називають звітами зі сталого розвитку, або корпоративної соціальної відповідальності. Близько 78% компаній у світі готують нефінансові звіти (дослідження Інституту відповідальності інвесторів). Додатково, все більше компаній (40% на міжнародній арені)  почали включати нефінансові показники в щорічні звіти.

Останній тренд – інтегрована звітність, за якою майбутнє, на думку експертів.

Інтегрований звіт надає фінансову і нефінансову інформацію, її стратегію та  досягнення, стиль управління (з економічної та соціальної точки зору), підкреслюючи зв'язок між цими аспектами в короткостроковому, середньостроковому та довгостроковому періоду

У рамках гармонізації українського законодавства із європейським, у 2019 році вперше великі компанії України мали готувати звіт про управління за 2018 рік.

Це втричі підвищило кількість звітів в Україні серед ТОП-100 великих компаній, але проблема в тому, що в цілому звіт про управління "спустили" на бухгалтерію – для галочки і виконання норми регулятора.

Такий підхід суттєво відмінний від європейського підходу, де нефінансові звіти готуються із залученням топ-менеджерів, комунікуються ними серед співробітників та зовнішніх стейкхолдерів, більше того штрафи за невключення нефінансових показників у щорічні звіти також йдуть на топ-менеджера.

Для соціально відповідальних  компаній нефінансові звіти – це пошук сенсу і інструмент для того, щоб:

– продемонструвати місію компанії;

– показати співробітникам, в якій компанії вони працюють, інвесторам - в яку компанію вони інвестують, а партнерам - з ким вони працюють;

– налагодити діалог із громадськими організаціями та місцевими громадами.

Українські компанії також починають шукати сенс в звітності, переходячи від просто оприлюднення показників до концептуальних питань.

"Нова пошта" та "Астарта" ставлять питання:  "Чому компанія звітує про соціальну відповідальність та хто є клієнтом цього інформаційного продукту, які цілі компанія ставить перед собою в процесі підготовки звіту?"  

Звіт компанії – це репутація, підвищення довіри, це інвестиції, тому що інвестори готові зменшувати відсотки в тому числі і завдяки звіту. Враховуючи переваги звітності, для підготовки звіту міжнародні компанії не просто збирають статистичні показники, наприклад проведено 4 круглі столи, а показують свій вплив, для чого і чому ці столи проводились, якого результату досягли і як це впливає на стейкхолдерів.  

Українські компанії також поступово переходять до більш свідомої звітності. І таких звітів стає все більше, до кінця року з’являться ще декілька звітів, в тому числі серед IT-компаній.

Серед компаній, які готують звіти – і державні (напр. Енергоатом), і приватні (напр. Астарта, Нова пошта, Ашан, Coca Cola).

Про що звітуються

Серед стандартів звітності в Україні популярним є стандарти Глобальної ініціативи звітності (GRI).

На міжнародному рівні компанії не виділяють якийсь один стандарт. Серед понад 300 компаній тільки 10 обрали один зі стандартів звітності – GRI або секторальний стандарт.

Близько 46% використали два і більше стандартів, а 25% взагалі не вказували жодних стандартів звіту.

Важливо, що тільки 14% компаній звітуються відповідно до  міжнародного стандарту інтегрованої звітності, вони мають зовнішню перевірку і надають такі звіти інвесторам.

У цілому тема верифікації звіту – болюча, тільки 3% компаній заявляють про повну верифікацію соціальної та екологічної інформації.

В Україні компанія "Астарта" також наголошує на необхідності верифікації, і робить це вже неодноразово.

А "Енергоатом" пішов трохи іншим шляхом: "Компанія проводить багато слухань і консультацій зі стейкхолдерами, аби розуміти, чи в правильному напрямку рухаємося, а їх наслідок – документ "Книга запитань та відповідей", що групується за 34 категоріями".

Якщо говорити про ESG показники звітності, то лідирують екологічні питання - 95% компаній мають порівнювальні метрики, а 67% ставлять вимірювані цілі.  

У соціальних питаннях 86% компаній пропонують соціальні метрики, де здебільшого розкривають показник травм та нещасних випадків, і  40% компаній ставлять цілі.

Ще один з трендів – це звітування за Цілями сталого розвитку. Тут ще потрібно змінювати підходи, але здебільшого компанії пишуть про всі 17 цілей, і що вони роблять для їх досягнення.

Гарною практикою є наявність Комітету правління в компаніях, який відповідає за питання КСВ.

Відсоток таких компаній більший серед тих, хто готує інтегровану звітність, ніж просто нефінансову (71 у порівнянні з 42).

Важливим моментом є і те, що компанії, які обирали інтегровану звітність, набагато частіше говорять про "створення цінності для всіх".

В Україні тільки 13% компаній готували нефінансові звіти в 2018 році згідно дослідження, проведеного Центром "Розвиток КСВ".

В цьому році все більше компаній, або надихнувшись досвідом колег, або за вимогою материнської компанії та інвесторів почали готувати звіти. Звичайно, і вимоги держави втричі збільшили кількість звітів. Деякі компанії почали вже збирати інформацію для звіту наступного року.

У звітності є і свої проблеми, серед яких - велика кількість метрик та стандартів, товсті звіти, де багато інформації (наприклад, 200 сторінок і більше), відсутність довгострокової стратегії звітності.

Хоча є і винятки – "Нова пошта" наголошує на необхідності довгострокової стратегії і говорить, що  "вже сьогодні ми знаємо, як буде виглядати наш звіт наступного року".

Ще одне складне питання – звіт про "пухнастість" компанії замість звіту про реальну ситуацію, з кризами та практиками їх вирішення.

Один з принципів звітності – це збалансованість, тому компанії не мають уникати кризових тем, і розказувати, як вони вийшли з кризової ситуації та які зміни відбулись всередині з метою неповторення таких випадків.

Якщо компанія невелика, то писати чи не писати – вирішувати їй.

Але компанії мають бути готовими, що дуже скоро навіть потенційні співробітники попросять почитати її нефінансові звіти. І буде добре, якщо компанія зможе їх надати.

Десять рекомендацій для підготовки звіту:

1) Компанія має вирішити сенс звіту, для чого і для кого його готувати (наприклад, для співробітників, тому що звіт впливає на їх мотивацію).

2) Для підготовки звіту компанія може створити робочу групу і визначити, хто і за що відповідальний/а.

3) Компанія має визначити стейкхолдерів, провести опитування серед них з метою визначення суттєвих питань звіту.

4) Компанія збирає дані відповідно до визначених суттєвих питань, і пробує структурувати Звіт, щоб це був довідник компанії з КСВ.

5) Звіт має бути читабельним, тому варто додати інформацію в форматі інфографіки та ілюстрацій, а також потрібно збирати фотобанк. Ілюстрації та фото не лише доводять реальність ініціатив, а візуально допомагають усвідомити всю інформацію.

6) В звіті має бути баланс між наданою інформацією, тому зазвичай компанії розкривають потенційні негативні впливи компанії і пояснюють, як бізнес намагається їх зменшити. Також варто надати кейси компанії в форматі проблема, рішення, показники.

7) Компанія має демонструвати не тільки цифри, а й вплив компанії – на довкілля, економіку та суспільство.

8) Варто дати прочитати підготовлений Звіт топ-менеджерам і менеджерам середньої ланки для узгодження, а також для того, щоб вони могли вільно оперувати даними звіту.

9) На етапі комунікаційного плану обов'язково варто радитися з PR відділом.

Комунікація має бути на всіх рівнях - зовнішня, внутрішня, електронна, друкована, в тому числі презентація-зустріч для  співробітників.

Серед цікавих форматів – буклети про звіт, відео з використанням продукції компанії та можливостей доповненої реальності, реп про звіт.

10) Запитайте стейкхолдерів, в тому числі співробітників, про зворотній зв’язок – це допоможе покращити звіт.