Навіщо бізнесу звіти зі сталого розвитку

Навіщо бізнесу звіти зі сталого розвитку

У 2018 році 13% компаній в Україні готували звіти, де відображені показники з корпоративної соціальної відповідальності (екологічні, соціальні та управлінські). Для чого це бізнесу?
Четвер, 31 жовтня 2019, 08:17
керівниця центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності», експертка зі сталого розвитку

Усі компанії знають про фінансову звітність. Двадцять років тому з’явився ще один вид звітності – нефінансова, який наразі динамічно розвивається.

У країнах ЄС, Азії, Україні сьогодні існують директиви та регуляторні акти для великих компаній з розкриття нефінансових показників в своїх щорічних звітах.

Нефінансова звітність – це звіти компаній, де відображені нефінансові показники, а саме показники з корпоративної соціальної відповідальності, або ESG показники (екологічні, соціальні та управлінські).

Часто ці звіти називають звітами зі сталого розвитку, або корпоративної соціальної відповідальності. Близько 78% компаній у світі готують нефінансові звіти (дослідження Інституту відповідальності інвесторів). Додатково, все більше компаній (40% на міжнародній арені)  почали включати нефінансові показники в щорічні звіти.

Останній тренд – інтегрована звітність, за якою майбутнє, на думку експертів.

Інтегрований звіт надає фінансову і нефінансову інформацію, її стратегію та  досягнення, стиль управління (з економічної та соціальної точки зору), підкреслюючи зв'язок між цими аспектами в короткостроковому, середньостроковому та довгостроковому періоду

У рамках гармонізації українського законодавства із європейським, у 2019 році вперше великі компанії України мали готувати звіт про управління за 2018 рік.

Це втричі підвищило кількість звітів в Україні серед ТОП-100 великих компаній, але проблема в тому, що в цілому звіт про управління "спустили" на бухгалтерію – для галочки і виконання норми регулятора.

Такий підхід суттєво відмінний від європейського підходу, де нефінансові звіти готуються із залученням топ-менеджерів, комунікуються ними серед співробітників та зовнішніх стейкхолдерів, більше того штрафи за невключення нефінансових показників у щорічні звіти також йдуть на топ-менеджера.

Loading...
Для соціально відповідальних  компаній нефінансові звіти – це пошук сенсу і інструмент для того, щоб:

– продемонструвати місію компанії;

– показати співробітникам, в якій компанії вони працюють, інвесторам - в яку компанію вони інвестують, а партнерам - з ким вони працюють;

– налагодити діалог із громадськими організаціями та місцевими громадами.

Українські компанії також починають шукати сенс в звітності, переходячи від просто оприлюднення показників до концептуальних питань.

"Нова пошта" та "Астарта" ставлять питання:  "Чому компанія звітує про соціальну відповідальність та хто є клієнтом цього інформаційного продукту, які цілі компанія ставить перед собою в процесі підготовки звіту?"  

Звіт компанії – це репутація, підвищення довіри, це інвестиції, тому що інвестори готові зменшувати відсотки в тому числі і завдяки звіту. Враховуючи переваги звітності, для підготовки звіту міжнародні компанії не просто збирають статистичні показники, наприклад проведено 4 круглі столи, а показують свій вплив, для чого і чому ці столи проводились, якого результату досягли і як це впливає на стейкхолдерів.  

Українські компанії також поступово переходять до більш свідомої звітності. І таких звітів стає все більше, до кінця року з’являться ще декілька звітів, в тому числі серед IT-компаній.

Серед компаній, які готують звіти – і державні (напр. Енергоатом), і приватні (напр. Астарта, Нова пошта, Ашан, Coca Cola).

Про що звітуються

Серед стандартів звітності в Україні популярним є стандарти Глобальної ініціативи звітності (GRI).

На міжнародному рівні компанії не виділяють якийсь один стандарт. Серед понад 300 компаній тільки 10 обрали один зі стандартів звітності – GRI або секторальний стандарт.

Близько 46% використали два і більше стандартів, а 25% взагалі не вказували жодних стандартів звіту.

Важливо, що тільки 14% компаній звітуються відповідно до  міжнародного стандарту інтегрованої звітності, вони мають зовнішню перевірку і надають такі звіти інвесторам.

У цілому тема верифікації звіту – болюча, тільки 3% компаній заявляють про повну верифікацію соціальної та екологічної інформації.

В Україні компанія "Астарта" також наголошує на необхідності верифікації, і робить це вже неодноразово.

А "Енергоатом" пішов трохи іншим шляхом: "Компанія проводить багато слухань і консультацій зі стейкхолдерами, аби розуміти, чи в правильному напрямку рухаємося, а їх наслідок – документ "Книга запитань та відповідей", що групується за 34 категоріями".

Якщо говорити про ESG показники звітності, то лідирують екологічні питання - 95% компаній мають порівнювальні метрики, а 67% ставлять вимірювані цілі.  

У соціальних питаннях 86% компаній пропонують соціальні метрики, де здебільшого розкривають показник травм та нещасних випадків, і  40% компаній ставлять цілі.

Ще один з трендів – це звітування за Цілями сталого розвитку. Тут ще потрібно змінювати підходи, але здебільшого компанії пишуть про всі 17 цілей, і що вони роблять для їх досягнення.

Гарною практикою є наявність Комітету правління в компаніях, який відповідає за питання КСВ.

Відсоток таких компаній більший серед тих, хто готує інтегровану звітність, ніж просто нефінансову (71 у порівнянні з 42).

Важливим моментом є і те, що компанії, які обирали інтегровану звітність, набагато частіше говорять про "створення цінності для всіх".

В Україні тільки 13% компаній готували нефінансові звіти в 2018 році згідно дослідження, проведеного Центром "Розвиток КСВ".

В цьому році все більше компаній, або надихнувшись досвідом колег, або за вимогою материнської компанії та інвесторів почали готувати звіти. Звичайно, і вимоги держави втричі збільшили кількість звітів. Деякі компанії почали вже збирати інформацію для звіту наступного року.

У звітності є і свої проблеми, серед яких - велика кількість метрик та стандартів, товсті звіти, де багато інформації (наприклад, 200 сторінок і більше), відсутність довгострокової стратегії звітності.

Хоча є і винятки – "Нова пошта" наголошує на необхідності довгострокової стратегії і говорить, що  "вже сьогодні ми знаємо, як буде виглядати наш звіт наступного року".

Ще одне складне питання – звіт про "пухнастість" компанії замість звіту про реальну ситуацію, з кризами та практиками їх вирішення.

Один з принципів звітності – це збалансованість, тому компанії не мають уникати кризових тем, і розказувати, як вони вийшли з кризової ситуації та які зміни відбулись всередині з метою неповторення таких випадків.

Якщо компанія невелика, то писати чи не писати – вирішувати їй.

Але компанії мають бути готовими, що дуже скоро навіть потенційні співробітники попросять почитати її нефінансові звіти. І буде добре, якщо компанія зможе їх надати.

Десять рекомендацій для підготовки звіту:

1) Компанія має вирішити сенс звіту, для чого і для кого його готувати (наприклад, для співробітників, тому що звіт впливає на їх мотивацію).

2) Для підготовки звіту компанія може створити робочу групу і визначити, хто і за що відповідальний/а.

3) Компанія має визначити стейкхолдерів, провести опитування серед них з метою визначення суттєвих питань звіту.

4) Компанія збирає дані відповідно до визначених суттєвих питань, і пробує структурувати Звіт, щоб це був довідник компанії з КСВ.

5) Звіт має бути читабельним, тому варто додати інформацію в форматі інфографіки та ілюстрацій, а також потрібно збирати фотобанк. Ілюстрації та фото не лише доводять реальність ініціатив, а візуально допомагають усвідомити всю інформацію.

6) В звіті має бути баланс між наданою інформацією, тому зазвичай компанії розкривають потенційні негативні впливи компанії і пояснюють, як бізнес намагається їх зменшити. Також варто надати кейси компанії в форматі проблема, рішення, показники.

7) Компанія має демонструвати не тільки цифри, а й вплив компанії – на довкілля, економіку та суспільство.

8) Варто дати прочитати підготовлений Звіт топ-менеджерам і менеджерам середньої ланки для узгодження, а також для того, щоб вони могли вільно оперувати даними звіту.

9) На етапі комунікаційного плану обов'язково варто радитися з PR відділом.

Комунікація має бути на всіх рівнях - зовнішня, внутрішня, електронна, друкована, в тому числі презентація-зустріч для  співробітників.

Серед цікавих форматів – буклети про звіт, відео з використанням продукції компанії та можливостей доповненої реальності, реп про звіт.

10) Запитайте стейкхолдерів, в тому числі співробітників, про зворотній зв’язок – це допоможе покращити звіт.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!