Чи кусатимуться ціни через касові апарати

Чи кусатимуться ціни через касові апарати

Тотальне запровадження касових апаратів вплине на кожного жителя країни.
Четвер, 3 жовтня 2019, 09:02
голова Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу "Фортеця"

Чи є у Вас мрія?

В українських фіскалів, починаючи з 1998 року, була одна мрія – знищити єдиний податок і запровадити касові апарати для усіх підприємців.

Не дивно, що вони так активно підтримували законопроекти 1073, 1053-1 і лобіювали реєстратори розрахункових апаратів (РРО), в народі – касові апарати – як ліки проти контрабанди, небезпечних товарів, "тіні", дефіциту бюджету та безробіття. Одним словом, від усіх бід.

Але чи це справді так?

Реклама:

Товарна контрабанда, або "сірий" імпорт проходить митне оформлення. А за митне оформлення у нас відповідають 14 000 митників. Яких найняв на роботу уряд і наділив правом "ставити печатку". І цих людей уряд не хоче або не може проконтролювати.

Натомість ми чуємо, що в контрабанді винні підприємці. Так ось, в Радянському Союзі підприємців взагалі не було, був суцільний облік всього, не було можливості продати, але були джинси, косметика, бо давали завозити. І зараз дають.

Безпеку товарів гарантують не касові апарати, а чинні закони про ринковий нагляд. Що це таке, добре знають усі підприємці, хоча фіскали можуть і не знати.

Ринковий нагляд вимагає від них мати купу паперів. І одночасно дає право контролерам перевіряти, вилучати, штрафувати у кратному співвідношенні до вартості товарів.

За це відповідає інша група людей, яких наймає на роботу той самий уряд. Тобто ми вже платимо за безпеку товарів, незалежно від того, є РРО чи немає.

Що важливо, кожен покупець має право отримати розрахунковий документ від продавця-платника єдиного податку і сьогодні, якщо сумнівається в розмірі, кольорі чи якості. Про це фіскали точно знають, але чомусь не згадують.

Детінізація після ймовірного запровадження РРО буде виключно на статистичному папері, але не в державному бюджеті.

Імпорт був і залишиться офіційним, саме тому фіскали рекламують підприємцям норму, що не для всіх вводять касові апарати.

Буде навіть створено велику кількість номінальних суб’єктів. Але живі підприємці в сфері торгівлі товарами й послугами втратять свою конкурентоспроможність з великим бізнесом, а отже, у багатьох випадках закриються.

 

Закриються і підуть в найми чи за кордон, а отже, в будь-якому випадку Україна втратить креатив і додану від нього вартість.

Право не застосовувати РРО залишили підприємцям тільки в торгівлі на ринках з оборотом до 300 тис. грн на рік, або 25 тис. грн на місяць.

Немає в легальному бізнесі такої рентабельності, щоб підприємцю залишилась на життя, хоча б середня заробітна плата по Україні, навряд чи вийде і мінімальна, то ж залишитися в бізнесі реальний підприємець не зможе, закриється.

Ще один важливий факт – потенційна вигода від тотальної фіскалізації мізерна порівняно з вигодою, наприклад, від розв’язання питання офшорів.

 

Тепер про "простоту і дешевизну РРО".

В ухвалених парламентом законопроектах 1073, 1053-1 цієї простоти і дешевизни немає. На жаль. Бо це б дійсно зняло багато питань до касових апаратів.

Так звані "програмні РРО" – це не чисті програми, а "програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення".

 Безкоштовною буде лише програма. Принаймні, про це написано в ухваленому законопроекті, хоча підприємці неодноразово просили забезпечити безкоштовне використання гаджетів з метою обліку.

Тож підприємцям, потрібно буде докупити щось і платити за його обслуговування.

А головне – подавати звіти, заповнювати книги в електронній та письмовій формі, платити штрафи за помилки. І розміри штрафів значно збільшені.

У свій час, коли профільний парламентський комітет очолювала Ніна Южаніна, ввели РРО для побутової техніки, велике лобі великого бізнесу було тоді в комітеті. Але тоді хоча б спростили адміністрування та знизили штрафи.

Зараз адміністрування ускладнили, штрафи збільшили, ввели обов’язковий товарний облік цих товарів, і одночасно не дали можливості задекларувати товарні залишки на момент введення обліку. Тож кожен з цих підприємців, у якого буде чайник чи праска на продаж з минулого року, автоматично стане порушником.

І далі спрацює ефект доміно. Штрафи і додаткові витрати автоматично ведуть до підвищення ціни продажу.

Якщо у малих підприємців буде така ж ціна, як у великих мереж, покупці підуть в мережі. Малі підприємці закриються. А тоді великі мережі без перешкод зможуть підвищувати ціни.  Фіскали пишуть, що бабусі та дідусі з городиною не зобов’язані мати РРО. Як і маленький бізнес в торгівлі з оборотом до 300 тис. грн на рік, або до 25 тис. грн на місяць.

Але і перші, і другі – це не бізнес, це спосіб вижити. Дякуємо за можливість вижити завдяки городині, але малі підприємці в таких умовах вижити не зможуть.

Та підприємці Україні потрібні. Вони були, є і будуть, хоч їх вивозили в Сибір, саджали за спекуляцію та вичавлювали мирно з їх бізнесом – за кордон або в найми.

Підприємці потрібні нам всім, щоб стримувати монополістів, щоб товари широкого вжитку та продукти не дорожчали, як світло, газ чи бензин за домовленістю кількох осіб.

Парламент своїм голосуванням законопроектів 1073 і 1053-1 показав червону картку тим, хто сподівався на зміну підходів, правил і умов для роботи.

Президент може сьогодні реалізувати мрію мільйонів підприємців і споживачів – своїм вето дати зелене світло підприємництву та розвитку економіки в Україні.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: