Віз попереду кобили: міфи про банкноту у 1000 гривень та емісія з інфляцією

Віз попереду кобили: міфи про банкноту у 1000 гривень та емісія з інфляцією

25 жовтня НБУ ввів в обіг банкноту у 1000 гривень. У чому мета зміни у готівковому обігу з боку НБУ?
Понеділок, 28 жовтня 2019, 08:42
директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ

25 жовтня НБУ ввів в обіг банкноту у 1000 гривень. Це стало топ-новиною. Це природньо, адже гроші – завжди актуальна тема. Тим більше нові банкноти, які можна буде потримати у руках та покласти в гаманець.

Проте в інформаційному полі також з’явилися і численні міфи. Приміром, що введення в обіг нової банкноти означає здійснення додаткової емісії та розкручування інфляції.

В основі цих міфів логічна помилка – зміна місцями причини та наслідку, простіше кажучи: віз перед кобилою.

Насправді зміни у готівковому обігу не спричиняють, а наздоганяють більш широкі економічні процеси.

Реклама:

Мета змін у номінальному ряді гривні – не "підступні наміри" профінансувати щось за рахунок емісії та розігнати інфляцію, а зробити гривневу готівку зручною для використання та знизити витрати держави.

Міф: поява банкноти 1000 гривень спровокує зростання цін, інфляцію.

Реальність: уведення банкноти 1000 гривень необхідне з огляду на зростання масштабів економіки з часу останнього введення банкноти найвищого номіналу 13 років тому.

Основне призначення сучасних готівкових грошей – обслуговувати розрахунки в економіці. Зі збільшенням масштабів власне економіки повинні вводитись в обіг гроші більшого номіналу, а меншого – вилучатись.

Без такої оптимізації фізичні обсяги готівки, яку мають носити громадяни, щоб зробити покупки та розрахуватись за послуги, збільшуватимуться. А це незручно.

Тим більше, що чим більше дрібних номіналів треба використовувати, тим більші витрати на обслуговування готівкового обороту.

Скажімо, замість двох банкнот по 500 гривень або п’ятьох по 200 гривень, ті ж функції може виконувати лише одна  – 1000 гривень. А це менші витрати на друк грошей.

Уведення банкноти вищого номіналу є наслідком економічних тенденцій попередніх років, в тому числі зростання цін. Востаннє банкнота найвищого номіналу (500 грн) вводилася 13 (!) років тому – у 2006 році.

Відтоді масштаб економіки номінально (з урахуванням зростання цін) суттєво зріс. Номінальний ВВП, який мають обслуговувати гроші, зріс у 6,5 рази.

Доходи населення, яке є найбільшим користувачем готівки, також зросли.  Скажімо, середньомісячна зарплата зросла майже вдесятеро.

Таке зростання частково пояснюється інфляцією за цей період, а частково зростанням реальних зарплат, які за цей період збільшилися у 2 рази.

Тобто введення нової банкноти частково можна пояснити минулою інфляцією, але воно жодним чином не вплине на майбутнє зростання цін.

На майбутню інфляцію НБУ впливає завдяки основному монетарного інструменту – обліковій ставці (як – можна прочитати тут).

Ціль НБУ – щоб інфляція була низькою та стабільною. Завдяки монетарній політиці НБУ інфляція тримається до однознаковому рівні та прямує до цілі 5%.

Варто зазначити, що введення нової банкноти не збільшить кількість грошей в економіці, тому не здатне мати якійсь вплив на інфляцію. Це вже другий міф.

Міф: введення банкноти 1000 гривень в обіг = емісія нової гривні.

Реальність: з введенням банкноти в 1000 гривень кількість грошей в економіці не зміниться, відбудеться лише перерозподіл існуючої в обігу готівки між купюрами різного номіналу.

У віддаленому минулому, емісія центральним банком грошей дійсно була пов’язана з роботою друкарського верстата.

Паперові гроші центральні банки обмінювали на дорогоцінні метали. Проте навіть в ті часи поява нових номіналів грошей не означала збільшення їх кількості в обігу.

У сучасному світі центральні банки емітують гроші спочатку виключно у безготівковій формі і лише через банки. Національний банк може робити її через три канали:

– кредитний – банки отримують в Національному банку кредити під заставу державних цінних паперів або іноземної валюти. Ці кредитні кошти НБУ зараховує їм на їх рахунки.

– валютний – банки продають валюту Національному банку, натомість він зараховує на їх рахунки гривню.

– фондовий – Нацбанк купує в банків цінні папери та зараховує на їх рахунки гривню.

Ці канали можуть працювати і в зворотному напрямку, коли відбувається вилучення грошей з обігу.

Готівкова емісія завжди є похідною від безготівкової. У разі потреби з боку клієнта, банк може отримати від НБУ готівку в обмін на безготівкову гривню на рахунках в НБУ.

Коли банк видає цю готівку клієнту, він списує безготівкову гривню з його рахунку та видає йому готівку.

Таким чином, внаслідок видачі банком готівки клієнту кількість грошей в економіці не змінюється – безготівкової гривні на рахунках стає менше, готівкової на відповідну суму більше.

Зміниться лише структура готівки в обігу. Зокрема, банкноти номіналом 1000 гривень замінять в обігу частину банкнот номіналами 100, 200 і 500 гривень. Жодного впливу на інфляцію це не матиме.

Міф: поява банкноти 1000 гривень спровокує девальвацію гривні.

Реальність: номінал банкнот та монет жодним чином не визначає ситуацію на валютному ринку.

Обмінний курс гривні визначається співвідношенням попиту та пропозицією іноземної валюти, на які в свою чергу впливає багато чинників.

Серед них: попит на продукцію українських експортерів у світі, приплив інвестицій в Україну з-за кордону, попит на імпортні товари та послуги тощо.

Втім  серед чинників впливу на валютний ринок немає змін у номінальному ряді гривневих банкнот.

Як вже було з’ясовано у розвінчанні попереднього міфу, від появи нового найвищого номіналу гривні, грошей більше в обігу не стане.

Відповідно, додаткова гривня не потрапить на валютний ринок. Отже, будь-які паралелі між девальвацією та введенням купюри у 1000 гривень недоречні.

Співавтор – Олена Снєжко, заступник директора департаменту комунікацій НБУ

 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: