Інвентаризація пенсійної реформи перед здаванням "об'єкта"

Інвентаризація пенсійної реформи перед здаванням "об'єкта"

Без радикального оновлення пенсійної системи доведеться або знижувати пенсії, або підвищувати пенсійний вік, або збільшувати навантаження на роботодавців.
Середа, 7 серпня 2019, 13:46
народний депутат, "Самопоміч"

Днями Володимир Гройсман заявив, що уряд почав готуватися до передавання справ наступникам.

Усі міністерства повинні підготувати звіти з інформацією про цілі, завдання і досягнення відомств, щоб цивілізовано передати владу.

Саме тому пропоную дайджест одного з найбільших "досягнень" чинного уряду — пенсійної реформи.

Думаю, він стане в пригоді майбутнім урядовцям та депутатам не менше, ніж трускавецькі навчання, а також допоможе чинній владі згадати все.

Важливим аспектом проведення пенсійної реформи, розпочатої у 2017 році, повинно було стати балансування пенсійної системи. Згідно з "Основними напрямами бюджетної політики на 2018-2020 роки", обсяг фінансування дефіциту Пенсійного фонду з держбюджету планувалося закріпити на рівні 141,3 млрд грн.

На початковому етапі її проведення уряду вдалося, здавалося б, неможливе.

Спочатку держбюджет-2017 передбачав фінансування дефіциту ПФ 141 315 млн грн, а після ухвалення урядового законопроекту про підвищення пенсій та після проведення першого перерахунку в жовтні 2017 року до держбюджету було внесено зміни про скорочення фінансування дефіциту ПФ до 133 695 млн грн.

Такий крок дозволив би говорити, що уряд бореться із системним явищем, за якого ПФ стає найбільшою дірою державного бюджету. Однак таке скорочення не стало системним. У початковий текст закону "Про державний бюджет на 2018 рік" було закладено фінансування дефіциту ПФ на рівні 139 313 млн грн.

Водночас, продовжуючи практику 2017 року, коли зміни до державного бюджету вносилися за два місяці до закінчення бюджетного періоду, у 2018 році відповідний законопроект був внесений та розглянутий за три тижні до кінця року.

Цей урядовий законопроект пропонував збільшити фінансування дефіциту ПФ до 150 090 млн грн, що на 9 млрд грн перевищує встановлений Кабміном верхній поріг видатків з державного бюджету за цією статтею у період до 2020 року.

Декларувалося, що пенсійна реформа буде проводитися завдяки перевиконанню плану від надходжень ЄСВ, тобто без збільшення фінансування з державного бюджету, проте виконати заплановане не вдалося.

Більш того, додаткового фінансування виявилося недостатньо, адже постановою Кабміну №1115 з Пенсійного фонду було зняте обмеження щодо обов'язкового повернення коштів, залучених з єдиного казначейського рахунка для виплати пенсій, протягом поточного року. Це дозволило уряду приховано фінансувати ті видатки Пенсійного фонду, які виникли через недолугу урядову політику.

Цим механізмом одразу скористалися: з позичених протягом 2018 року 89,5 млрд грн до кінця року було повернуто 84,7 млрд грн. При цьому протягом 2018 року середній розмір пенсії було підвищено всього на менш ніж 200 грн, з 2 479 грн до 2 646 грн, а в липні 2018 року вперше за багато років були затримки виплати пенсій.

Це свідчить про те, що уряд не виконав дві нібито мети пенсійної реформи: реформа не стала відчутною для пенсіонерів і уряд не зміг провести її без збільшення фінансування дефіциту Пенсійного фонду за бюджетні кошти.

Крім того, уряд провалив виконання "домашніх завдань": розробки та подання до Верховної Ради законопроектів щодо перерахунку пенсій військовослужбовців, а також про запровадження професійної накопичувальної пенсійної системи.

Loading...

Якщо в держбюджет-2018 ще закладався нереалістичний показник дефіциту, який наприкінці року в авральному режимі довелося збільшувати, то проект закону про держбюджет-2019 від початку містив цифру, яка більш ніж на 26 млрд грн перевищувала поріг, встановлений "Основними напрямами бюджетної політики". Фінансування з держбюджету було передбачене на рівні 167 512 млн грн.

Про стратегічне планування обсягів фінансування пенсій вже не йшлося. Весняні перерахунки влада використала в рамках передвиборної кампанії. Кошти від митного оформлення авто з єврономерами пішли на фінансування "компенсації за невиплачену індексацію", по суті — на непрямий підкуп пенсіонерів.

За шість місяців 2019 року із запланованих на рік 167 млрд грн було освоєно 90 490 млн грн, і це до проведення чергової індексації пенсій з 1 липня 2019 року.

Мабуть чи не найпоказовішим є те, що прогнозів щодо фінансування головної бюджетної діри, якою став Пенсійний фонд, на 2020 рік просто не існує.

На 2019 рік призначався перехід бюджетного процесу до середньострокового планування. Одним з ключових документів в рамках цього процесу повинна була стати Бюджетна декларація із загальними граничними показниками видатків на три роки, цілями державної політики у цій сфері, оцінкою фіскальних ризиків.

Цей документ міг стати першим кроком, хоча і з запізненням на три роки, на шляху досягнення поставленої в рамках пенсійної реформи мети: балансування пенсійної системи та підконтрольність і прогнозованість обсягів фінансування дефіциту Пенсійного фонду за бюджетні кошти.

Однак Кабмін саботував схвалення Бюджетної декларації та винесення її на розгляд Верховної Ради. Отже, жодного розуміння перспектив пенсійної системи України у найближчі три роки наразі нема.

Вирішувати цю проблему доведеться новим складам Верховної Ради та Кабміну. Головне питання — яким шляхом вони підуть: продовжать безсистемну політику попередників чи зроблять ризикові, непопулярні, але правильні кроки на шляху до реального балансування системи пенсійного забезпечення.

Зрозуміло одне: системний дефіцит Пенсійного фонду, який має тенденцію до постійного збільшення, демонструє неспроможність солідарної системи пенсійного забезпечення та вимагає запровадження більш дієвих та менш чутливих до негативних демографічних тенденцій механізмів пенсійного страхування.

Досвід розвинутих країн свідчить, що важливим механізмом на шляху до реального зростання рівня пенсійного забезпечення може стати розвиток як обов'язкової, так і добровільної накопичувальних систем пенсійного страхування.

У 2018 році коефіцієнт заміщення (величина, яка становить співвідношення між середньою зарплатою та пенсією) Канади, США та Чехії перевищував 70%, при цьому понад 30% — завдяки добровільним накопичувальним системам.

В Україні в умовах відсутності обов'язкового накопичувального рівня пенсійного забезпечення та низького ступеня розвитку системи добровільних накопичень коефіцієнт заміщення за результатами першого кварталу 2019 року становив 28%.

Якщо Україна не почне робити кроки у бік радикального оновлення системи пенсійного забезпечення, доведеться або знижувати пенсії, або підвищувати пенсійний вік, або збільшувати фіскальне навантаження на роботодавців, або збільшувати навантаження на держбюджет. Кожен варіант може дати лише короткостроковий ефект у цій сфері і завдати значної шкоди — в інших.

Саме тому реформа пенсійної системи — одне з ключових завдань нового складу Верховної Ради та уряду, який вона сформує. Інакше отримана у стані кризи пенсійна система буде передана наступній владі вже без ознак життя.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!