Економічні кроки нової влади: як забезпечити зростання доходів українців

Економічні кроки нової влади: як забезпечити зростання доходів українців

Стійка економіка - фундамент зростання доходів українців. Що має зробити президент, уряд та парламент?
П'ятниця, 16 серпня 2019, 09:20
заступник директора Центру економічної стратегії

Перед новою владою стоять серйозні виклики: як утримати макроекономічну ситуацію стабільною в період пікових погашень зовнішніх боргів, як прискорити зростання економіки та скоротити розрив між Україною та її сусідами-країнами Євросоюзу.

І подолати ці виклики треба в умовах серйозних демографічних проблем, які потребують як термінового, так і довгострокового плану реагування.

Економісти Центру економічної стратегії розробили план, який допоможе новому уряду та більшості у Верховній Раді подолати ці виклики.

ЦЕС пояснює основні пропозиції у вигляді серії колонок спеціально для Економічної правди.

Українці, які лише за останні 10 років пережили дві глибокі економічні кризи, прагнуть стабільного добробуту та зростання економіки.

А для цього слід зробити економіку стійкою - здатною витримувати зовнішні та внутрішні шторми.

Найпростіший спосіб перевірити, чи зробить це нова влада, - подивитися через 5 років на кредитний рейтинг України.

Чим вищий цей рейтинг – тим краще країна захищена перед кризами, тим нижча ймовірність її дефолту.

Центр економічної стратегії підсумував та представив перелік політик, які, на нашу думку, приведуть до стійкого економічного зростання у майбутні роки.

У 2019 році новий президент, парламент та уряд стартують з набагато стійкішої макроекономічної ситуації, ніж у 2014 році.

Експерти багато говорять про те, що тепер Україні необхідно прискорити економічне зростання до 5-7% ВВП на рік.

Утім, на нашу думку, найголовніша мета - зробити економічне зростання по-справжньому стійким.

Адже сприйняття кредитоспроможності країни – кредитний рейтинг України -- перебуває на рівні "В-"  за даними агентства Fitch, це майже найнижча сходинка після дефолтного.

Навіщо потрібна економічна стійкість?

Просування за принципом "крок вперед, а два – назад" вже довело Україну до стану однієї з найбідніших країн Європи.

Цим ми "завдячуємо" не стільки низьким темпам зростання ВВП, скільки важким економічним та фінансовим кризам, опиратися яким слабкі інституції були не в змозі.

Такі кризи перекреслюють здобутки попередніх років, відкидають банківський сектор, промисловість, інновації та майже усі сфери суспільного життя на роки назад.

Рисунок 1. Стійкість економіки важлива, бо кризи відкидають країни у розвитку на роки назад

 

Примітка: для Чорногорії та Косово використовуються дані за 2001-2017, для Сербії – за 1999-2017. Джерело: МВФ

Щоб Україна наздогнала країни Європи, економіці потрібні не "мильні бульбашки", які обертаються потім важкими шоками та роками падіння, а стійкість.

Швидке економічне зростання без стійкості – це як будиночок із соломи, що його побудувало дурне поросятко, який знесе перше дмухання казкового вовка.

А справжніх вовків поряд немало. Україна – мала відкрита економіка, що перебуває на перетині шляхів та інтересів великих гравців.

І економічна стійкість у протистоянні зовнішнім загрозам не менш важлива, ніж політична.

Сприйняття економіки як стабільної та стійкої всередині країни не менш важливе. Українці, досі травмовані глибоким занепадом та знеціненням грошей 90-х років, пережили іще дві руйнівні кризи протягом останніх 10 років.

Вони не довіряють владі, банкам, бояться втратити роботу чи заощадження, не мають довіри до держави.

Тому стійкість економічного зростання важлива, щоб подолати найбільші в новітній українській історії внутрішні виклики – міграцію та сепаратизм.

Як зробити економіку стійкою?

Перед новою владою стоять важливі завдання: утримати макроекономічну стабільність на фоні агресії Росії та в період пікових погашень зовнішніх боргів, і одночасно прискорити зростання економіки, скоротивши розрив між Україною та її сусідами-країнами Євросоюзу.

З точки зору економічної стійкості пріоритетами у порядку денному нової влади мають бути:

Бюджетна стійкість: зважена та відповідальна фіскальна політика.

У період з 2020 по 2024 рік бюджетна політика буде "ходити по лезу": Україна має сплатити близько 30 мільярдів доларів за зовнішніми боргами, а це 4-5% ВВП щорічно.

Це потрібно розуміти та закладати ризики до бюджету, не перебільшуючи доходи та не роздуваючи витрати, утримуючи дефіцит у жорстких рамках не більше 2.5% ВВП, плекаючи тісну співпрацю із зовнішніми інституційними кредиторами – МВФ, ЄС, ЕБРР, Світовим банком та ін.

Будь-які фіскальні методи стимулювання економічного зростання, як-то зниження податків, пільгові кредити та ін., мають в першу чергу перевірятися на те, чи не загрожують вони бюджетній стійкості.

Цінова стабільність: розумна взаємодія фіскальної та монетарної політики. За цінову стабільність – низьку інфляцію - в Україні відповідає незалежний Національний банк.

Але урядові рішення – збільшити акцизи чи тарифи, підвищити пенсії чи соціальні виплати, - можуть привести до зростання цін.

Нацбанк не може знизити процентні ставки, простимулювавши кредитування та зростання економіки, якщо очікуватиме від уряду одну несподіванку за іншою.

Завданням співпраці НБУ та уряду є вибрати оптимальне для країни поєднання політик та не заважати один одному виконувати свою роботу.

Ціль Нацбанку по інфляції – 4-6% на рік – має стати дороговказом також для уряду. Якщо уряд розділятиме ціль Нацбанку по інфляції, він провадитиме більш зважену політику.

Loading...
Фінансова стійкість: міцний фінансовий сектор. Якщо фінансовому сектору бракує стійкості, то найменша економічна турбулентність може швидко перетворитися на велику кризу.

Країна стає вразливою. Тому незалежні регулятори (в Україні  це Нацбанк) мають пильно стежити за ризиками та вживати заходи, щоб система залишалась стійкою перед кризами.

Утім, крім незалежного та ефективного нагляду, чи не найважливішою передумовою стійкості фінансового сектору та залучення інвестицій є правовладдя, на яке можуть вплинути політики при владі.

Це означає чесність, професійність та спроможність правоохоронної системи на усіх ланках: слідство, прокуратура, суди, судові виконавці.

Правовладдя захищає інвесторів та кредиторів, забезпечує незалежність та неупередженість банківського нагляду, у десятки разів зменшує втрати банків, вкладників та держави від фінансових криз.

Найкращим показником успішності політики цьому напрямку стане отримання національного режиму з країнами ЄС для ринку фінансових послуг.

Він передбачений в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Такий режим означатиме, що українські банки та компанії зможуть надавати послуги європейцям, а європейські – українцям. Для цього сторона ЄС оцінюватиме не лише закони чи регуляторні акти, але й фактичну ситуацію – спроможність держави примусом забезпечити виконання законів.

Макроекономічні політики мають бути ефективними та безпечним для стабільності. Щоб стимулювати економіку, краще знижувати перерозподіл ВВП через державу, ніж надавати за рахунок державних боргів пільгове фінансування окремим галузям чи підприємствам.

Щоб наповнити бюджет, краще боротися з ухилянням від податків та спрощувати їх сплату, ніж підвищувати ставки податків чи розширювати базу оподаткування.

Щоб подолати бідність, краще збільшувати вузько таргетовані державні програми підтримки, ніж неконтрольовано роздувати соцвиплати перед виборами.

Для цього потрібні — всеохопний та якісний перегляд бюджетних видатків на предмет їхньої ефективності, трирічне цільове бюджетне планування, чітке дотримання норм Бюджетного кодексу (вчасно все подавати та приймати).

Якщо нова влада дотримуватиметься цих політик, економіка стане більш стійкою перед кризами.

Найкращим індикатором того, що це відбулося, буде підвищення кредитного рейтингу України. Це по суті головна незалежна оцінка економічної стійкості, індикатор, який розраховують міжнародні рейтингові агенції на базі показників економічного розвитку з метою визначення ймовірності дефолту країни.

Рисунок 2. Свідченням підвищення стійкості економіки України стане підвищення її рейтингу до "ВВ-"

 

Джерело: рейтингові агентства

Нині рейтинг України перебуває на рівні "В-", за даними агентства Fitch, це майже найнижча сходинка після дефолтного.

Серйозним свідченням того, що політики нової влади успішні, було би підвищення рейтингу до рівня "ВВ-" (максимуму, якого історично досягав український рейтинг), а дуже гарним результатом став би рейтинг "ВВ+".

Це рівень за одну сходинку до так званого "інвестиційного" рівня, коли країни переходять із класу високоризикових "сміттєвих" емітентів до класу країн із помірним кредитним ризиком, і це означатиме, що Україна зробила великий крок до кращого майбутнього.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!