Дума про Мінагрополітики. Варто чи ні?

Дума про Мінагрополітики. Варто чи ні?

Операція - ліквідація Міністерства аграрної політики та продовльства. Чи потрібна вона владі і українцям?
Вівторок, 13 серпня 2019, 11:44
голова Всеукраїнської аграрної ради

Сьогодні наша країна має унікальний шанс на реформи - зміна політичної еліти і суспільний запит дають неабиякі можливості для цього.

На початку серпня в ЗМІ з'явилась інформація про можливу ліквідацію Міністерства аграрної політики та продовольства України, а точніше - об’єднання з Міністерством екології, де Мінагрополітики буде департаментом.

Хочу відразу запитати, а чому не навпаки? Зрозуміло, що обидві галузі: і аграрна, і екологічна дають країні кошти.

Аграрна забезпечує країну продовольством, експортує продукцію і дає країні 17% ВВП і 40% валютних надходжень, а екологія забезпечує якісне довкілля і торгує квотами на викиди, що дають "копійки"  порівняно з аграрним ВВП.

Реклама:

Сьогодні аграрний сектор – номер один по фінансовим показникам, то чому, наприклад, не скоротити Міністерство енергетики і вугільної промисловості?

Паливно-енергетичний комплекс забезпечує менше ВВП, ніж аграрний. Ну якщо, звичайно, логіка саме в цьому.  

У країнах Євросоюзу аграрне ВВП складає 1-2%, в нас – 17%. Тоді чому в усіх країнах ЄС є міністерство, а в нас не повинно бути? В маленькій Литві і Естонії є, а ми не заслужили?

Нашу продукцію з доданою вартістю не пускають на ринки ЄС і нам потрібно збільшити квоти.

Хто буде спілкуватися в Брюсселі з Радою міністрів АПК країн ЄС? Директор департаменту? Міністр екології? Ми заздалегідь поставимо себе в програшну позицію.

Звідки береться 40% валютних надходжень? Експорт продовольства, скажете ви, але для того, щоб вийти на інші ринки необхідно домовитись.

Цю роботу виконують  і Мінагрополітики, і міністр. Відкриттю ринків передують десятки зустрічей на найвищому рівні.

Можна, звичайно, говорити, що статус не має значення, що посада – ніщо. Розкажіть це в країнах Середньої Азії, Далекого Сходу, Китаю, де всі питання вирішує міністр.

Міністр зустрічається з міністром і це важливо, адже їх не цікавить наша оптимізація. Отже, відсутність посади міністра – це проблеми з експортом продовольства.

Є країни, які бажають зайняти місце України по експортним позиціям. Можете навіть не сумніватись!

Міністр - є членом Кабінету Міністрів. Уявімо, що ми приєднали Мінагрополітики. Хто буде представляти інтереси аграрного сектору в Кабміні? Вірно - Міністр екології.

Галузь номер один втратить свого лобіста в Кабміні! Більше того, як одна людина може представляти інтереси одвічних опонентів – екологів та аграріїв?

Міністерства повинні мати різні інтереси і виступати з різних позицій, а Кабмін приймати зважене рішення, в цьому і є сенс.

Міністерство екології має перебувати в протиріччі з усіма видами промисловості. Більше того, будь-яка промисловість шкодить екології, саме тому її і повинна представляти окрема людина.

Серед аграріїв вже з'явилася версія про те, що той, хто зливав цю інформацію помилився і малося на увазі Міністерство економіки, а не екології. Людина просто не розчула, адже назви дуже схожі.

Чи як це повинно відбуватись? На одному засіданні Кабміну міністр буде просувати питання чистого повітря, а на іншому говорити про збільшення виробництва сала?

Нагадаю "асфальтним експертам", що свині смердять і під тиском єврогрантів десятки свинокомплексів вже закриті, тому що це не відповідає європейським нормам, хоча в самій Європі з розумінням ставляться до агровиробників.

Зрозуміло, що міністр екології завжди буде на боці екології, це не погано, але не завжди краще для економічної ситуації в країні.

Маю гарні новини для тих, хто любить оптимізувати:

1. Приватизуйте (ліквідуйте) державні підприємства, підпорядковані Міністерству аграрної політики, адже держава не повинна виконувати функції бізнесу. А це: Укрспирт, Артемсіль, ДПЗКУ, Аграрний фонд (ПАТ і ДСБУ), ДП "Конярство" і інші "депешки" із землями.

2. Ліквідуйте сільгоспуправління, як обласні, так і районні, оскільки вони дублюють функції Держстату.

Тисячі працюючих за наші з вами податки роблять нікому не потрібну роботу і займають десятки тисяч квадратних метрів приміщень державної власності, здебільшого в центрі міст.

Це я наголошую, що можна на продажі або оренді нерухомості ще додатково заробити. Сьогодні ми їх закриємо, а завтра нічого не відчуємо, окрім зекономлених коштів на рахунках держказначейства.

3. Щодо оптимізації самого міністерства, то оскільки сьогодні в тренді змінювати офіс, я б запропонував перенести Мінагрополітики з центру міста: і аграріям зручніше дістатись, і вартість оренди квадратних метрів в центрі Києва набагато дорожча.

4. Національна академія аграрних наук України вже давно потребує реформування. Аграрна наука повинна мати прикладний характер, це не астрофізика і в усьому світі вона такою і є.

Її результати необхідні бізнесу для зростання виробництва, на них є попит, тому вона сама є бізнесом.

Найбільші світові гіганти, такі як: "Monsanto", "DuPont", "Bayer", "Syngenta", "BASF" - всі вони, зросли на комерціалізації і проведенні наукових досліджень. Так це працює в розвинених країнах, але не у нас.

У нас НААН отримує з бюджету мільярди гривень асигнувань, є найбільшим в Україні тіньовим орендодавцем сільськогосподарських земель і при цьому звичайний аграрій вже давно не розуміє, навіщо вона йому потрібна.

Рецепт реформи добре відомий: більшу частину земель аграрної академії легально здати в оренду, а держфінансування перевести на грантовий принцип, тобто фінансувати не заробітну плату академіків, а конкретні результати їх наукової роботи: зробив – отримав.

5. Ну і, нарешті, Держгеокадастр. Давайте уже передамо право розпорядження землею на місця і заощадимо чималі державі кошти на утримання цієї служби, підпорядкуємо її Мінагро, на чому давно наполягають аграрії.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: