Реквієм по правовій визначеності: суди проти вкладників банків

Реквієм по правовій визначеності: суди проти вкладників банків

Інтереси власників неплатоспроможних банків в судах домінують над інтересами вкладників.
Четвер, 1 серпня 2019, 14:21
начальник відділу судового супроводження особливо важливих справ ФГВФО

Цікавість судових спорів за участі банків-банкрутів для служителів феміди та довколосудових мародерів, в ролі яких часто виступають колишні власники банків, полягає у залишках активів, що не встигли вивести з них до переходу банків під контроль Фонду гарантування.

А й справді, не залишати ж їх кредиторам! Хоча навіть за умови збереження таких залишків у банку про повноцінний розрахунок з кредиторами не йдеться, адже дійсна оціночна вартість ліквідаційної маси банків у декілька разів (подекуди в десятки разів) менша за ту, що була намальована в балансі перед потраплянням банку у ФГВФО.

Розпалювала таку цікавість в тому числі й активна позиція Фонду, який, враховуючи підконтрольних йому уповноважених осіб, став учасником десятків тисяч судових процесів.

Якщо добре знати негласні правила суддівської спільноти, які не в змозі подолати жодна реформа, допоки докорінні зміни не відбудуться в свідомості тих, хто за законом має вершити справедливість, то можна "поновити контроль" над цілим банком, хай вже пару років як неплатоспроможним.

Можна навіть більше – стягнути з регулятора збитки у розмірі вартості втрачених власником такого банку акцій.

При цьому та обставина, що вимоги кредиторів у чотири рази перевищують розмір активів банку, а як наслідок – вартість акцій такого банку мала б бути нульовою, принципового значення не має.

Спочатку був "Базис". Після того, як адміністративні суди трьох інстанцій всього за 4 місяці 2014 року ухвалили рішення про скасування неплатоспроможності ПАТ "АКБ "Базис", останній не став повертати кошти, сплачені Фондом його вкладникам. Пішов у банкрутство. Бо такий платоспроможний!

А вже господарські суди трьох інстанцій відмовили Фонду у визнанні його кредиторських вимог до банкрута на суму понад 277 млн грн!

Loading...
Мовляв, Фонд виконував зобов’язання колишнього банку на підставі вимог закону, а сам банк його про це не просив.

Так за допомогою судових рішень банк уникнув необхідності повертати кошти Фонду, а значить – державі і платникам податків.

Судова реформа – ні, не бачили.

Хоча варто зазначити, що тут старалися всі суди – і реформовані, і не реформовані. А може й різниці немає?

Підхопив естафету виходу за межі правового поля ПАТ "Златобанк", акцептовані кредиторські вимоги якого склали майже 6,9 млрд грн, а оціночна вартість ліквідаційної маси – близько 1,55 млрд грн (всього лише 22,5% від вимог кредиторів).

Здавалося б, неможливо скасувати те, що породжує правові наслідки.

З таким же успіхом можна було б воскрешати людей шляхом скасування запису у свідоцтві про смерть.

Коли вже наша медицина опанує цей механізм вічного життя?

Проте судді вже прогнозовано стали на захист осіб, які спричинили таку ситуацію в банку, по суті знехтувавши майновими інтересами постраждалих осіб – як Фонду (який виплатив 14 тис вкладникам ПАТ "Златобанк" майже 825 млн грн), так й інших кредиторів, зокрема, вкладників-фізичних осіб, на загальну суму більше 1,8 млрд грн.

При цьому під час розгляду справи про скасування рішень НБУ і Фонду щодо виведення банку з ринку акціонери постійно наголошували на тому, що роблять це з метою його повернення на ринок - не зважаючи на відсутність відповідного законодавчого механізму.

Однак всього через три місяці після остаточного "поновлення" судом "платоспроможності" ПАТ "Златобанк" останній визнав у рамках порушеної справи про його банкрутство, що не в змозі повернути 40 млн грн своєму колишньому клієнту, і згодився, що його потрібно відправити в процедуру банкрутства за загальною процедурою. Отакий-от фантастичний камбек!

Ще один яскравий приклад домінування інтересів власників неплатоспроможних банків над інтересами вкладників та держави в особі Фонду – ПАТ "АКБ "Капітал".

Під час вирішення справи щодо платоспроможності банку в касаційній інстанції на питання судді, чи зможе у випадку прийняття судом рішення про скасування ліквідаційної процедури щодо банку будь-яка людина зайти до відділення ПАТ "АКБ "Капітал" і отримати кошти, які знаходяться у неї на рахунку, представником акціонера була надана відповідь, що ні, не зможе, але банк йде шляхом відновлення діяльності!

При цьому ще під час розгляду справи судом касаційної інстанції ПАТ "АКБ "Капітал" встиг поновити в реєстрі запис про себе як діючу юридичну особу, зазначити в реєстрі як керівника свого голову правління, перереєструватися на непідконтрольну Україні територію – до м. Донецьк, і здійснити відчуження декількох об’єктів нерухомості, що лишались на балансі банку!

Яким чином такі дії, що відверто суперечать задекларованій позивачем меті подання позову – поверненню банку на ринок, захищають права та інтереси кредиторів, залишається лише здогадуватись.

Однак це зовсім не знітило реформований Верховний суд.

Вочевидь він знає, як здійснювати банківську діяльність на непідконтрольній території і при цьому залишатись під наглядом НБУ.

Знає, але мовчить, не роз’яснює. Мовляв, що тут не зрозуміло.

Попри все це хочеться вірити, що звернення до суду "Ваша честь" не буде беззмістовним, а виражатиме повагу до справді дієвого інституту державної влади, який повинен забезпечити кожному право на справедливий суд.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!