Ставка на свинарство-2, або Чому зі свинями інколи приємніше мати справу, ніж з людьми

Ставка на свинарство-2, або Чому зі свинями інколи приємніше мати справу, ніж з людьми

Що зробила Україна для боротьби з вірусом африканської чуми свиней за останні 4 роки?
Понеділок, 8 липня 2019, 14:16
голова Держпродспоживслужби

Із задоволенням прочитав колонку Миколи Бабенка "Ставка на свинарство".

Приємно, що в країні є люди (щонайменше одна людина), які переживають за розвиток цієї галузі.

Дозволю собі декілька коментарів, які, можливо, дозволять подивитися на проблему більш комплексно. 

Цитата:

"Перепона №1 — нелегальний ринок свинини, інфікованої АЧС. Держпродспоживслужба разом з керівництвом галузевої асоціації "Свинарі України" не визнають існування нелегального ринку свинини, інфікованої АЧС, в Україні і нічого не роблять, щоб його не було".

Факти:

Функції контролю не покладаються на асоціації, це питання органів державного нагляду і контролю, у цьому випадку - Держпродспоживслужби. 

Неправдою є відсутність дій у цьому напрямі, за послідовністю реалізації вони такі:  

1) Держава забезпечила фінансові можливості для проведення діагностики і заходів із ліквідації захворювання – це і збільшення фінансування протиепізоотичних заходів із 56 млн грн у 2015 році до 678 млн грн у 2019 році.

Сумно зізнатися, але на початок роботи Держпродспоживслужби у нас не вистачало коштів навіть на діагностику.

Крім того, підписана грантова угода з ЄС, яка дозволяє інтенсивніше проводити моніторинг у західних областях Україні за рахунок фондів ЄС (у 2018 році за цією угодою Україна отримала понад 104 тис. євро).

2) Удосконалено механізм відшкодування фізичним особам збитків, завданих унаслідок ліквідації заражених АЧС свиней шляхом фінансування таких видатків із Державного бюджету.

3) Обмеження можливостей підвідного забою – так званих нелегальних боень - через зменшення кількості голів, які можуть бути там забиті. На жаль, більш жорсткі заходи не пройшли у Верховній Раді.

4) Реалізовано проект щодо моніторингу поширеності вірусу АЧС на ринках спільно із ФАО та ЄБРР у 2018 році.

 Запроваджено проект щодо контрольних закупок м’яса на нелегальних ринках спільно із "Блек енд Віч", який буде реалізований ближчим часом.

Узагалі-то нелегальних ринків не повинно бути, і над цим ми працюємо разом із Національною поліцією, але не секрет, що час від часу можна побачити м'ясо на землі біля метро, у переходах та інших не призначених для цього місцях.

5) Затверджено наказ Мінагрополітики щодо запровадження компартментів, що дозволить сучасним господарствам отримувати вищий статус біобезпеки, і не лише більш впевнено почувати себе на внутрішньому ринку, але й розглядати можливість експорту. Робота з експортними ринками і деякими країнами ведеться.

6) Ми не тільки проводимо моніторинг, передбачений чинними програмами, але і реагуємо на будь-яке повідомлення стосовно можливих захворювань АЧС чи то в медіа, чи у соціальних мережах.

Працює цілодобова гаряча лінія Держпродспоживслужби. Якщо автору щось відомо про факт захворювання, а він про це не повідомляє - відповідальність за "нелегальний ринок" він може покласти лише на себе.

Слід зауважити, що відповідальність за замовчування подібної інформації передбачена Кримінальним кодексом

7) Чи можна приховати АЧС? Можна, якщо мова йде про поодинокі випадки.

Але властивості вірусу - висока вірулентність, здатність певний час зберігатися у м’ясі і навіть у навколишньому середовищі, що спричиняє перезараження поголів’я, летальність до 100% серед поголів’я свиней - свідчать про те, що в суспільстві із сучасними інформаційними технологіями приховати "неконтрольоване поширення" захворювання в господарствах вкрай складно.  

Loading...
Цитата:

"За сім років існування АЧС в Україні не розроблений і не запущений механізм компенсацій свинокомплексам у випадку захворювання тварин. Поява такого недугу рівнозначна банкрутству або нелегальному продажу інфікованих свиней".

Факти:

Асоціація "Свинарі України" ініціювала запровадження програми з відшкодування втрат поголів’я при виявленні АЧС на товарних фермах.

Була проведена відповідна нарада в Мінагрополітики. Попередня згода на рівні Мінагрополітики є, але залишилося питання: у який спосіб мінімізувати ризики для галузі – через компенсацію вартості страхування, чи через часткову компенсацію вартості вилученого поголів’я.

У будь-якому разі ні Держпродспоживслужба, ні асоціація не є головним розпорядником бюджетних коштів, а рішення про затвердження державного бюджету схвалюються Верховною Радою. Сподіваюся, автор це розуміє.

Цитата:

"Проблема набула таких масштабів, що їх уже важко визнавати. Від неконтрольованого поширення АЧС страждають свинарі не тільки в Україні, а й у країнах ЄС.

Шість мільйонів трудових мігрантів з України, які перетинають кордони із салом, ковбасою та м'ясом в особистих речах, загрожують свинарству Євросоюзу".

Факти:

Мабуть, це не хворі дикі кабани (яких торік знаходили в дельті Дунаю) спричинили занесення АЧС до Румунії, а українські заробітчани нелегально провозили туди сало і м'ясо. Мабуть, це вони ж блукали лісами Бельгії на кордоні з Люксембургом у пошуках роботи?

Звідки таке патологічне бажання лити бруд на власну країну і своїх людей?   

Якщо відходити від емоцій, транскордонне перевезення продуктів харчування є одним із основних ризиків поширення АЧС (і не лише АЧС).

Це розуміють в ЄС, і не тільки в ЄС, посилюють контроль. Насправді зараз є достатньо велика кількість країн, де ситуація із АЧС набагато гірша, ніж в Україні.

І експерти, які дійсно дбають про проблеми вітчизняного свинарства, мабуть, більше опікувалися б питанням напрацювання пропозицій  для покращення системи контролю в Україну. 

Цитата:

"Під загрозою — експорт зерна з України, а це - 40% валютної виручки".

Факти:

1) Експорт зернових культур у 2018 році становив у валютному вимірі 7,24 млрд доларів, а це аж ніяк не 40% валютної виручки.

Напевне автор мав на увазі валютну виручку від продукції АПК, яка становила 18,6 млрд доларів.

2) За останні п’ять сезонів Україна експортувала 225 млн тонн зерна. Лише в 2018 році і лише пшеницю ми експортували в 75 країн світу.

Не будо жодного випадку, коли в цих країнах АЧС з’явилась через імпорт українського зерна. 

3) У цьому є зрозуміла логіка. У випадку виявлення АЧС застосовуються внутрішні обмеження на переміщення, в тому числі зерна. Крім того, в зерні вірус АЧС тримається відносно недовго.

4) Інформаційні спекуляції стосовно можливих обмежень на експорт зернах України минули пару років тому.

Якщо автор їх намагається відновити для того, щоб спричинити падіння цін на зерно і збільшення прибутковості свинарства, то це вже дійсно питання економічної безпеки.

Я не ідеалізую картину. Проблем багато, крім перелічених, це все ще недосконала ситуація із ідентифікацією (зокрема, передбачена законом компенсація вартості ідентифікації для фізичних осіб так і не запрацювала), слабкий контроль при переміщенні (ні ветеринар, ні поліцейський не може зупинити автомобіль тільки тому, що в ньому перевозяться живі свині), успадковане нами банкрутство ветсанзаводів, об’єктивно слабкі можливості зі забезпечення біобезпеки в домогосподарствах…

Можна назвати ще із десяток інших. Але вони або знайшли свої відображення в рішеннях, прийнятих на рівні міністерства, уряду та Верховної Ради, або опрацьовані і чекають на схвалення.  

Саме тому ми отримали зменшення кількості випадків захворювання на АЧС. Прошу звернути увагу на статистику:

Статистичні дані щодо випадків АЧС за 2015-2019 рр.

2015 р.

2016 р.

2017 р.

2018 р.

2019

6 міс.

Кількість випадків

40

91

163

143

26

Дані з таблиці свідчать, що за І півріччя 2019 року на території 14 областей України виявлено 26 випадків АЧС, що на 52 випадки менше порівняно з аналогічним періодом 2018 року. Динаміка очевидна.

Але навколо вороги! Держпродспоживслужба погана. Асоціація некомпетентна. Бізнес недалекий - не розуміє, як отримати 300% доходу на інвестиції, і тим самим, до речі, зняти питання із АЧС через страхування ризиків (воно дороге, але при такій доходності – не проблема).

Є лише одна людина, яка знає як все вирішити. Шануємо і вклоняємося!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!