Економічний порядок денний для нового парламенту

Економічний порядок денний для нового парламенту

Експерти написали Податковий кодекс розвитку, однак урядовці та депутати його проігнорували. Які норми містить документ і як вчинить з ним нова влада?
Середа, 24 липня 2019, 16:15
директор Інституту соціально-економічної трансформації

Українська економіка в останні роки показує стале зростання, однак його темпи явно недостатні.

Щоб не збільшувати відставання від розвинених країн, необхідно впровадити широкий спектр радикальних економічних реформ.

Важливе місце серед них посідає повноцінна податкова реформа.

Основні кроки у сфері податкового реформування стосувалися обмеження корупційних схем і схем з ухиляння від оподаткування, а також погіршення умов ведення бізнесу, включаючи двократне збільшення мінімальної зарплати.

Серед вагомих заходів, спрямованих на стимулювання бізнесу, можна виділити лише суттєве зниження ЄСВ та запровадження реального автоматичного відшкодування ПДВ. Однак цим держава і обмежилася.

Впровадження податку на виведений капітал, попри тривалі обговорення та інклюзивне напрацювання робочою групою Мінфіну законопроекту, не відбулося, податкова міліція не ліквідована, інституційна реформа ДФС тільки почалася.

При цьому реалізовані кроки позитивно вплинули на стан економіки. Зокрема, зменшення ЄСВ стимулювало номінальне та реальне зростання зарплат, що дало мультиплікативний ефект на розвиток економіки.

Запровадження автоматичного відшкодування ПДВ дозволило українським підприємствам легше компенсувати свої втрати від закриття російського ринку і впевнено виходити на ринки країн Євросоюзу та інших регіонів. Проте цей стимул вже вичерпався, і пора надати нові стимули для зростання економіки.

Таким стимулом є розроблений профільними експертами Податковий кодекс розвитку. У ньому зібрані десятки пропозицій щодо вдосконалення податкової системи, які враховують міжнародний досвід та українські реалії.

Ці законодавчі ініціативи, попри їх корисність, не були проголосовані парламентом або були загальмовані урядом. Уряд мотивував це зменшенням бюджетних видатків, забуваючи, що економіка завжди первинна, а бюджет — вторинний.

Щоб економіка зростала, треба менше відбирати у неї до моменту, коли вона міцно стане на ноги. Економісти розрахували "розмір держави", що забезпечить прискорене зростання економіки: 37% перерозподілу ВВП через бюджет.

У 2018 році через публічні фінанси розподілялося 43% ВВП, що не дозволяє економіці розвиватися темпами, вищими за середньосвітові.

На думку економістів, у бюджетній резолюції потрібно передбачити зменшення перерозподілу на 2% щорічно. Це дозволить вийти на оптимальний рівень, який буде стимулювати належне економічне зростання.

Податковий кодекс розвитку спрямований на реалізацію кількох важливих для економіки напрямів. Зокрема — створення чесного конкурентного середовища.

Якщо інші країни використовують різні інструменти торговельної політики для досягнення максимального позитивного ефекту для економіки, то Україна має митницю, яка не лише не захищає національні економічні інтереси, а через корупцію та контрабанду сама є загрозою для економічної національної безпеки.

Втрати лише державного бюджету на митниці експерти Інституту соціально-економічної трансформації оцінюють 3 млрд дол на рік. При цьому інші дослідження говорять про 5 млрд дол на рік. Цю суму можна порівняти з усією допомогою Україні, що надходить від міжнародних організацій.

Попри заборону, ешелонами на захід відправляється український ліс, провозиться контрабандою бурштин, ми посідаємо перше місце за контрабандою сигарет в Європу, при цьому самі отримує контрабанду сигарет зі східного кордону.

Є масові порушення митних правил при ввезені товарів: занижується їх вартість, вони оформлюються під іншими кодами, набирає обертів поштова контрабанда.

Loading...

У підсумку страждає бізнес, якому невигідно організовувати будь-яке виробництво в Україні. Підприємства банкрутують, люди втрачають роботу і мільйонами їдуть працювати в тих країнах, де влада захищає інтереси своїх громадян.

У Податковому кодексі розвитку для вирішення цього питання є комплекс заходів: інституційна реформа податкової та митної служб, контроль ланцюжка поставки ризикових категорій товарів через впровадження Tax Invoice, кешбек для покупців, щоб кожен українець мав можливість контролювати чесність продавця.

Другий напрямок кодексу розвитку — стимулювання виробництва в Україні. Для цього пропонується замінити податок на прибуток податком на виведений капітал і поступово зменшувати загальне навантаження на заробітну плату.

Після урядового рішення про зниження ЄСВ Україна з перших позицій за рівнем податкового навантаження на зарплату перемістилася в середину рейтингу. Уряд вирішив, що цього достатньо. Проте для зростання треба мати не умови розвинутих країн, а умови, що будуть більш привабливими, ніж у них.

Є різні способи реалізації цього кроку, зокрема, зменшення ставки податку з доходів фізичних осіб до 10%, зменшення максимальної межі для утримання ЄСВ, впровадження прогресивної шкали оподаткування або використання інструменту соціальної податкової пільги, яка зараз не працює.

Перша пропозиція — це втрата для державних та місцевих бюджетів близько 83 млрд грн. Враховуючи значні виплати за зовнішніми зобов'язаннями, це ризик. Друга пропозиція знижує податкове навантаження лише для великих зарплат. Реалізація третьої пропозиції може призвести до ще більшої тінізації зарплат.

Останній спосіб виглядає найбільш оптимальним.

Так, збільшення податкової соціальної пільги до 50% від мінімальної зарплати і підвищення порогу для її застосування до двох мінімальних зарплат зменшить податкові утримання із зарплат для найбідніших верст населення до 9%, що буде стимулювати їх детінізацію, а втрати для бюджету не перевищать 38 млрд грн.

Зате це збільшить купівельну спроможність населення і позитивно вплине на зростання економіки. Крім того, розумне використання податкової соціальної пільги, розширення її застосування на дітей замість збільшення виплат з держбюджету при народжені дозволить ефективніше підтримувати такі родини.

Збільшення податкової соціальної пільги для молоді дозволить стимулювати її зайнятість та офіційне оформлення на роботі.

Третій крок — розширення застосування електронних сервісів від податкової та митної служб. Експерти РПР доклали багато зусиль, щоб в Україні запрацював електронний кабінет платника податків. Попри суттєвий прогрес, кабінет досі має вади щодо зручності використання і достовірності інформації.

Податковий кодекс розвитку передбачає запровадження єдиного рахунку для сплати податків. Це дозволить бізнесу уникати помилок з визначенням рахунків та, за потреби, ефективно управляти переплатами й заборгованістю. Інформація для платника податків буде представлена у більш зручному вигляді і її буде більше.

Автори кодексу не тільки наполягають на зниженні податків, що спричинятиме зменшення надходжень до бюджету, вони пропонують і компенсатори. Зокрема — ініціативи із запобігання виведенню капіталів за кордон, боротьба з контрабандою, модифікація оподаткування землі та нерухомості, амністія капіталів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!