Безконтактні платежі - гроза змін на фінансовому горизонті

Безконтактні платежі - гроза змін на фінансовому горизонті

У найближчі роки активний розвиток фінансових компаній може стати поштовхом для виходу з ринку частини традиційних банків. У разі більш оптимістичного сценарію - великі банки почнуть хвилю M&A щодо таких компаній.
Понеділок, 6 травня 2019, 16:38
генеральний директор сервісу онлайн-платежів та переказів iPay.ua

За даними компанії Mastercard, у четвертому кварталі 2018 року Україна посідала четверту позицію у світі за кількістю безконтактних платежів.

Щороку збільшення кількості таких трансакцій становить понад 100%.

Населення прагне сплачувати онлайн всі послуги та продукти із світу офлайн.

Драйверами цієї тенденції є найбільші українські рітейлери, які, наслідуючи світовий тренд, переводять спілкування із споживачами до диджитал-середовища.

Крім того, розвиток сфери ЖКГ і транспортної інфраструктури мотивує населення великих міст платити онлайн за комунальні послуги та квитки.

Зростає й частка онлайн-переказів. Обсяг грошових переказів між фізичними особами в Україні щомісячно перевищує 5 млрд грн. Зростання порівняно з 2017 роком становить понад 50%.

Однією з основних аудиторій, що впливають на збільшення ринку безконтактних платежів, є тінейджери у віці до 15 років.

Це означає, що лише за кілька років український фінансовий ринок отримає нового споживача, який буде орієнтований на онлайн-світ і дистанційне обслуговування. Прагнучи заощадити час, такі клієнти не будуть відвідувати відділення банків.

Ми очікуємо, що у найближчі роки фінансові операції будуть відбуватися у повсякденних ситуаціях, наприклад, під час очікування автобуса. Постає логічне запитання: навіщо мати гаманець, якщо можна використовувати тільки смартфон? Усе це створює умови для підвищення конкуренції серед фінансових компаній.

Усе більше гравців будуть прагнути відкусити свій шмат пирога. Зараз розвиток ринку гальмує відсутність у невеликих гравців ліцензій на випуск банківських карток, а також надання клієнтам депозитів та кредитів.

Ідея отримання фінансовими сервісами такого дозволу з боку регулятора назріває не перший рік і має всі шанси бути реалізованою у недалекому майбутньому.

Loading...

Ще одним серйозним обмеженням для розвитку ринку є слабка платіжна інфраструктура комунальних підприємств у містах з населенням 300-500 тис. Тут зазвичай працюють кілька комунальних підприємств, і рахунки кожного з них споживачі сплачують окремо за так званими вільними реквізитами.

Учасники ринку та НБУ обговорюють концепцію ІТ-централізації комунальних підприємств. Це дозволить мати єдине оснащення та єдину квитанцію. Коли це відбудеться, у будь-якій глибинці можна буде сплачувати послуги в режимі онлайн. Це стане локомотивом подальшого зростання ринку онлайн-платежів.

За деякими оцінками, це призведе до того, що фінансові компанії будуть об'єднувати під своїм брендом не тільки грошові перекази, платежі, позики та депозити, а й управління капіталом та страхові послуги.

З цієї причини найбільш прогресивні українські банки у найближчі два-три роки можуть почати поглинати таких конкурентів, трансформуючи їх у внутрішні автономні офіси з інноваційних рішень.

Є ще одна причина, через яку роздрібні банки будуть змушені зробити цей крок. За прогнозами колишнього керівника банку Barclays, Великобританія, Ентоні Дженкінса, через роботу фінтех-стартапів найближчим часом рентабельність у деяких сферах банківських послуг може знизитися більш ніж на 60%.

У цих умовах банкам доведеться думати, як утриматися на плаву. Багато банків намагаються впроваджувати стратегії цифрової трансформації, однак про комплексну програму перебудови всіх банківських процесів йдеться не завжди.

Яку стратегію повинні обрати банки та фінтех-компанії?

Оптимальним стане об'єднання зусиль двох таборів для того, щоб спільно сприяти розвитку фінансового ринку. Таке порозуміння важливо конвертувати не в суперництво, а в розробку спільних з регулятором та учасниками ринку кроків, спрямованих на розвиток інфраструктури для безконтактних платежів.

Це дозволить залучити на ринок іноземних інвесторів, які бачать перспективи в Україні, але ще не готові активно інвестувати з огляду на недостатню розвиненість інфраструктури та неврегульованість окремих законодавчих питань у галузі.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!