Кращий бізнес - кращий світ, або Як заробити 12 трильйонів доларів

Кращий бізнес - кращий світ, або Як заробити 12 трильйонів доларів

Що таке цілі сталого розвитку і чому вони важливі для уряду, бізнесу та громадян.
Четвер, 16 травня 2019, 16:08
керівниця центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності», експертка зі сталого розвитку

Дванадцять трильйонів доларів.

Сам стільки може заробити та заощадити приватний сектор в результаті досягнення цілей сталого розвитку.

Такі цифри були оприлюднені у 2017 році комісією з питань бізнесу та сталого розвитку у звіті "Кращий бізнес, кращий світ".

Що ж таке цілі сталого розвитку і чому вони важливі для уряду, бізнесу та громадського сектору?

Реклама:

Цілі сталого розвитку-2030 поступово входять у наше життя. Молодь знайшла у них путівник, за яким живе і розвивається.

Сімнадцять цілей сталого розвитку (ЦСР) розробила ООН для досягнення сталого світу. Вони — про відповідальне споживання, освіту, подолання бідності, зміни клімату. Під ними підписалися понад 190 держав, в тому числі Україна. Вони зобов'язалися їх локалізувати та досягти до 2030 року.

За одинадцять років потрібно зробити багато справ. Наприклад, в Україні цілі сталого розвитку взагалі не входять в політичний дискурс. Приватні компанії починають говорити про ЦСР, але зазвичай — лише в контексті окремих проектів та окремих цілей сталого розвитку, без їх інтеграції в діяльність компаній.

Ситуацію потрібно змінювати. Взірцем може стати Європейський Союз, який має не тільки план реалізації цілей сталого розвитку, а й фінансування для них через запровадження плану дій із сталого фінансування та інвестицій.

8 квітня 2019 року в Брюсселі відбулася конференція про цілі сталого розвитку. Єврокомісія представила аналітичну доповідь "На шляху до сталої Європи 2030". Документ висвітлює пріоритети на наступні роки для ЄК нового скликання.

Нова комісія отримує Європу, країни якої є лідерами з реалізації цілей сталого розвитку: Швеція, Данія та Фінляндія очолюють індекс таких держав. До речі, Україна посідає 39 місце, США — 35-те серед 192 країн.

За індексом щастя у верхній десятці — сім країн ЄС, Україна — на 133 місці. У Євросоюзі розуміють необхідність подальшого поступу. ЄС залежить від імпорту, а мережа компаній-постачальниць перебуває по всьому світу. Через це фінансова і законодавча підтримка ЄС для досягнення цілей сталого розвитку вкрай потрібна.

Світ змінюється

У світі відбуваються тектонічні зміни — хвилі, які міняють процеси та людей.  Технологічна хвиля змінює світ навколо нас: те, як ми працюємо і як відпочиваємо. Її результат — збільшення нерівності у непередбачуваних масштабах. За даними Oxfam, 62 людини володіють таким же багатством, як і 3,6 млрд людей.

Демографічна хвиля демонструє старіння населення, а це впливає на політичний, економічний та соціальний дисбаланс серед населення. Кліматична хвиля  досягає великих масштабів, створюючи безліч ризиків для економіки та людей.

Все починається з людей

Люди є рушіями цих хвиль. Наприклад, зміни клімату вже є реальністю. За словами Франса Тіммерманса, першого віце-президента Єврокомісії, ми живемо у вік величезного екологічного дефіциту. Причина цього — люди, які живуть так, наче у нас існує три планети замість однієї.

Все починається і закінчується людьми, тому важливо, що люди готові змінювати світ і змінюватися. У цих змінах нема правих або лівих — є боротьба за сталий світ, тому потрібно активізувати горизонтальні стимули: освіту, інновації, цифровізацію, оподаткування, корпоративну поведінку та прозорість.

Освіта є важливим драйвером для цілей сталого розвитку, тому потрібно працювати з університетами, школами та дослідницькими інституціями.

Циркулярна економіка

Компаніям необхідно якнайшвидше переходити від лінійної моделі виробництва до циркулярної, тому що циркулярна економіка — це мегатренд. Її принципи — створення економіки замкнутого циклу, відновлення ресурсів, переробка вторинної сировини, використання відновлюваних джерел енергії.

ЄС давно радить перейти до безвуглецевої енергетики. Це сприятиме розвитку безвуглецевих авто та літаків. У цій сфері ЄС може стати одноосібним лідером.

Ще один важливий аспект для Євросоюзу — перехід до сталого користування землею в глобальних мережах постачання задля збереження біологічного розмаїття, яке перебуває під загрозою через дії людини. Недавній звіт ООН з біологічного різноманіття вказує, що вимирання загрожує мільйону видів.

Євросоюз уже робить певні кроки. Ухвалення пластикової стратегії за рекордно короткий строк, за два роки, показує, що маленькі кроки, наприклад, заборона пластикового посуду та трубочок, можуть мати значні наслідки.

Відповідальне споживання

ЄС обговорює необхідність розробки довгострокової харчової стратегії та створення мережі публічних закупівель для обміну досвідом.

Понад 20% європейців страждають від ожиріння, а хвороби, пов'язані з нездоровими дієтами, коштують 700 млрд євро щорічно.

Однак ми їмо те, що вирощуємо. У ЄС понад 11% ґрунтів схильні до ерозії. Це коштує Європі 3% глобального ВВП. До того ж, харчова промисловість та аграрна сфера генерують 30% викидів CO2 і багато залишків їжі.

Для подолання цих викликів створюється стартапи. Шведський КІТРО допомагає розібратися, яку їжу найчастіше викидають. Сканування залишків їжі надає детальні дані, і менеджери закладів припиняють готувати непопулярні страви.

Важливу роль відіграють закупівлі. Муніципалітет Копенгагена розробив харчову стратегію, яка має ціль: 90% продуктів мусять бути органічного походження. У 2016 році місто досягло показника 88%.

Стратегія включає навчання персоналу кухонь і реструктуризацію методів закупівель. Вчителі спільно з дітьми вивчають інформацію про сезонність фруктів.

У 2019 році в харчову стратегію і в тендери включили цілі сталого розвитку. Тендери міститимуть ЦСР: як вимірювати результати і як спільно з підрядниками досягати змін. Тепер вчителі будуть розказувати про продукти і ЦСР, а громада Копенгагена дізнається, як публічні закупівлі допомагають сталим рішенням.

Зміна бізнес-моделі

Для прогресивного бізнесу цілі сталого розвитку — це платформа для зміни майбутнього. Наприклад, німецька компанія BASF, яка отримала нагороду ЄС за соціальну відповідальність, розробила модель "Цінність для суспільства". Модель оцінює фінансовий і нефінансовий впливи компанії на суспільство.

Це допомагає перекласти на мову бізнесу те, що робить компанія в контексті соціальних та екологічних проектів. Компанія може застосувати підраховані цифри у майбутніх планах. У цій системі довкілля для компанії є  рівнозначним партнером, який інтегрований в систему співпраці з бізнесом та суспільством.

Отже, в процесі діяльності BASF створила 60 млрд євро екологічної цінності, 70 млрд євро — економічної і 30 млрд євро — соціальної.

Важливість наукового підходу у своїх сталих рішеннях підкреслила компанія 3М. Цілі сталого розвитку інтегруються там ще на стадії розробки продукції. Компанія розробила стратегічну модель сталого розвитку, що охоплює три суттєві напрями: наука для циркулярної економіки, наука для клімату та наука для громади.

Починаючи з 2019 року, кожен продукт компанії позитивно впливатиме на сталий розвиток. Також з 1 березня 3М приєдналася до групи компаній RE100, які використовують тільки відновлювану енергетику, і негайно перевела свої штаб-квартири на 70 ринках на повністю відновлювану енергію.

Відповідальний бізнес розуміє цінність цілей сталого розвитку, але потрібна й увага держави до цього питання. В Україні існує національна доповідь з показниками цілей сталого розвитку, але, на жаль, законодавчої сили вона не має.

Тому вірю в український бізнес, який доведе уряду, що цілі сталого розвитку мають значення. В Україні CSR Ukraine, експертна організація "Центр "Розвиток КСВ" за підтримки EY щорічно проводять конкурс кейсів з реалізації цілей сталого розвитку. Бізнесу варто долучитися, щоб продемонструвати свої прагнення та дії.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: