Пластик чи життя: коли в Україні почнуть переробляти ПЕТ-пляшки

Пластик чи життя: коли в Україні почнуть переробляти ПЕТ-пляшки

Екологія знову не на часі: законопроект про відходи так і не прийняли. До чого це може призвести?
П'ятниця, 15 березня 2019, 15:28
проектний менеджер Офісу реформ Кабінету міністрів України

Життя без пластику. Думаєте, воно існує? Пластикові стаканчики для води майже в усіх закладах (це, звичайно, дуже зручно та клієнтоорієнтовано, але ж не пластиком єдиним).

А пакети в супермаркетах? Зручно, швидко та ще й безкоштовно, треба брати!

Але ж така "зручність" невдовзі може просто знищити планету. І лише говорити про цю проблему уже пізно, потрібно діяти.

Пластмасова реальність

Від початку масового виробництва пластику у 50-х роках минулого століття було вироблено понад 8,3 млрд тонн цього матеріалу в усьому світі, що згодом перетворилось у майже 6 млрд тонн пластикових відходів, з яких лише близько 9% було перероблено. Масштаб проблеми вражає.

Згідно з останніми оцінками Єврокомісії, пластик становить до 85% пляжного сміття, що є катастрофою для морської екосистеми, навколишнього середовища та життя людини.

Американськими дослідниками виявлено мікрочастинки пластику в ґрунтових водах - одному з найбільших джерел питної води, концентрація яких доходила до 15 мікрочастинок на літр. 

Оскільки виробництво пластику зростає з кожним роком, прогнози теж невтішні. Очікується, що у 2050 році воно збільшиться втричі порівняно з 2014 р. і становитиме 20% усього світового споживання нафти.

Тож реально існує велика вірогідність, що з такими тенденціями пластикових відходів в морях та океанах скоро буде більше, ніж риби. Крім того, пластик є одним з джерел викидів парникових газів.

Заборонити не можна утилізувати

Багато провідних країн світу вже почали боротьбу з пластиком, 127 країн-членів ООН розробляють поправки в законодавство, пов'язані з обмеженням використання одноразового пластику.

18 січня 2019 року країни-члени ЄС підтвердили своє попереднє рішення щодо введення обмежень на певні вироби з пластику одноразового використання.

У 2021 році європейські громадяни змушені будуть розпрощатися із не перероблюваним посудом.

"Пластикова війна" оголошена і поза Євросоюзом. Наприклад, з 2019 року розпочнеться перша фаза повної заборони одноразового пластику у Тайвані, у десяти африканських країнах заборонені поліетиленові пакети.

А Кенія навіть ввела найжорсткіше у світі покарання за їх використання чи продаж: до чотирьох років в’язниці або штраф розміром у 40 тис. доларів.

Навіть у сусідній Молдові з 1 січня 2019 року вступив в силу закон про заборону продавати і використовувати пакети товщиною 50 мікрон і більше.

У випадку порушення нових правил штраф будуть сплачувати як економічні агенти, так і громадяни.

З 1 січня 2020 року уряд Молдови планує заборонити продаж і використання пакетів товщиною 15-50 мікрон, з 2021 – менше 15 мікрон. Винятком стануть лише пакети, які використовуються в якості упаковки.

У жовтні 2018 року ООН та Фонд Еллен МакАртур оголосили про глобальне зобов'язання "Нова економіка пластику", яке підписало більше ніж 290 учасників.

Це зобов'язання показує, що багато великих державних і приватних суб'єктів зараз виступають за модель циклічної економіки, яка закриває цикл виробництва пластику і заохочує інновації щодо його повторного використання.

Найбільші світові виробники споживчих товарів, включаючи Procter&Gamble, Nestle, PepsiCo, Mondelez, Danone, Unilever та інші представили інтернет-платформу Loop, яка дозволить знизити залежність від одноразової упаковки.

Loop (англ. замкнутий цикл – ред.) дозволить покупцям купувати в інтернеті широкий спектр товарів в спеціально розробленій упаковці, яка буде придатна для подальшого збору, очищення, наповнення та повторного використання.

Loading...
Схема роботи сервісу включає шість ключових етапів. Перший передбачає купівлю товару в новій упаковці на сайті Loop або партнерів, потім його використання, а на останньому етапі упаковка повторно наповнюється та повертається споживачу.

Крім того, пластик може бути сировиною, а не відходами.

У більшості ж країн ЄС він піддається вторинній переробці. Виробники зацікавлені в цьому, оскільки так виробництво стає дешевшим.

Завдяки впровадженню системи розширеної відповідальності виробника вони самі "у складчину" створюють відповідні компанії, які збирають відходи, сортують їх та переробляють.

У світі на сьогодні існує ряд технологій для вирішення проблеми.

Внутрішня боротьба

Сьогодні в Україні майже 96% усіх відходів, у тому числі пластик, відправляється на полігони, де роками продовжує "жити" у ґрунті.

Наприклад, поліетиленовий пакет розкладається 500 років, звичайна пляшка з-під води – ціле тисячоліття.

На жаль, наша боротьба дуже часто залишається внутрішньою. Кожен ніби і розуміє, що є проблема, треба вирішувати, а коли настає час діяти - більшість просто залишається осторонь.

У нас відсутня культура сортування сміття, а переробляється лише 7% утворених побутових відходів.

Це відбувається унаслідок відсутності налагодженої і розвиненої інфраструктури роздільного збирання, потужностей для переробки такого виду відходів, а ті, які існують, навіть недозавантажені: за можливості переробляти 337 тис. тонн пластику переробляється лише 180 тис. тонн.

Більше того, представникам заводу з переробки пластику у Фастові, що під Києвом, раніше доводилось мандрувати всією Україною у пошуках пластикової тари, а зараз питання вирішене через прямі поставки сировини з Польщі, Словаччини тощо.

Як не парадоксально, маючи мільярди тонн сміття на сміттєзвалищах, українські переробні заводи змушені купувати пластик в інших країнах.

Але на пластику можна заробляти, створюючи інфраструктуру та робочі місця, а український ринок, як видно, не насичений та має потенціал, економіка працює.

За оцінками експертів, окупність бізнесу з переробки ПЕТ-пляшок складає 2 роки. 

У листопаді 2017 року урядом затвердив Стратегію з управління відходами до 2030 року, згідно з якою Україна з 1 січня 2018 року мала почати роздільне сортування відходів, але цього поки що не відбулось.

Спільно з міжнародними експертами розробляється рамковий законопроект про управління відходами, який має не меті повністю змінити механізм поводження з відходами в нашій країні.

В основу законопроекту покладено 5-ступеневу ієрархію запобігання утворенню відходів, яка враховує весь життєвий цикл продукції, підвищує економічну цінність відходів, запроваджує принцип розширеної відповідальності виробника, що має заохотити бізнес до мінімізації утворення відходів та зацікавити в їх переробці.

Нещодавно він пройшов громадське обговорення та наразі погоджується зацікавленими органами виконавчої влади.

Крім того, паралельно готуються галузеві законопроекти, у тому числі про відходи упаковки. Нещодавно уряд затвердив національний план управління відходами, на базі якого будуть розроблятися регіональні плани.

Але реформа в цьому секторі відбувається надто повільно.

А поки що можемо лише говорити про окремі ініціативи міст, громадських організацій, стартапів, звичайних містян, небайдужих до проблеми сміття.

Зокрема, міською радою Львова ухвалено рішення щодо обмеження комерційного використання одноразових поліетиленових пакетів у торгівельних мережах, але рішення має рекомендаційний характер та штрафів не передбачає.

Також у грудні 2018 року Тернопільська міська рада прийняла рішення про обов’язкове сортування побутових відходів.

Зберігайте спокій та планету

Ключовий меседж простий: технології для вирішення проблеми пластику вже існують.

Більш того, вони перетворюють пластик з проблеми на нову цінність та відкривають можливості для бізнесу.

Потрібно просто створити умови для розвитку циклічної економіки.

Що потрібно зробити?

1. Проблема пластикових відходів не вирішиться без державної політики, тому уряду та парламенту у партнерстві з різними стейкхолдерами необхідно пришвидшити розробку і прийняття законодавчої рамки для запровадження принципу розширеної відповідальності виробника, створивши умови для розвитку циклічної економіки та заохочення інвестицій та інновацій у розробку нових технологій з переробки пластику та нової якості пластикової упаковки.

2. Міській владі та об’єднаним територіальним громадам на базі регіональних планів почати створювати важливі інфраструктурні об’єкти для збирання, транспортування та переробки сміття, використовуючи в тому числі інструменти міжмуніципального співробітництва.

3. Заборонити безкоштовне розповсюдження поліетиленових пакетів у супермаркетах та запровадити відповідні санкції у разі порушення.

4. Навчати споживачів, починаючи зі шкільної парти, щодо негативного впливу відходів і пластику зокрема на навколишнє середовище та заохочувати створення grassroots ініціатив (ініціатива мас – ред..), інновацій для вирішення проблеми.

5. Громадянам - не чекати, що хтось вирішить цю проблему за них, а почати з власної домівки, елементарно скоротивши використання пластику у повсякденному житті. Почати збирати та сортувати відходи, мобілізуватися та активно приймати участь у подібних громадських проектах та ініціативах.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua