Як Київрада запровадила податок з обороту для комунального підприємства

Як Київрада запровадила податок з обороту для комунального підприємства

"Київтранспарксервіс" за рішенням Київради буде направляти 60% плати за паркування транспортних засобів на власних майданчиках у спецфонд бюджету Києва. Чи законне це рішення?
П'ятниця, 1 березня 2019, 16:06
консультант апарату Верховної Ради

Чи може місцева рада запроваджувати нові податки?

"Ні, цього не може бути, адже вводити нові податки може лише парламент" - справедливо зауважите ви. Але праві ви будете лише формально.

На практиці революційним для господарських правовідносин рішенням про бюджет міста Києва на 2019 рік Київрада створила неабиякий прецедент.

Тепер 60% плати за паркування транспортних засобів на майданчиках КП "Київтранспарксервіс" має надходити до цільового фонду спецфонду бюджету міста.

Спрямовуватись ці кошти будуть на заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху.

Для цього комунального підприємства, яке є оператором усіх комунальних паркувальних майданчиків столиці, плата за паркування є основним і по суті єдиним джерелом доходів (виручки).

Вона складається з надходжень за безпосереднє надання послуг з паркування на проїзній частині вулиць та плати від контрагентів за договорами про надання в експлуатацію та утримання майданчиків, розташованих поза межами автодоріг.

Розмір цієї плати постановою уряду прив’язаний до витрат на облаштування та обладнання майданчиків.

Саме тому вартість години паркування в Києві (10, 7 та 5 грн) є найменшою серед європейських столиць.

Незважаючи на те, що закріплені за КП "Київтранспарксервіс" паркувальні майданчики перебувають у комунальній власності, рішення Київради про відрахування до бюджету фактично 60% виручки за своєю суттю не відповідає Конституції і законам України та суперечить принципам діяльності комунального комерційного підприємства, яке надає господарські, а не адміністративні послуги.

Стаття 19 Конституції України встановлює головний принцип діяльності суб’єктів владних повноважень – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

І хоча згідно частини третьої статті 9 Бюджетного кодексу України до неподаткових бюджетних надходжень віднесено доходи від власності та підприємницької діяльності, закон не передбачає вилучення в дохід бюджету частини виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) державного, комунального та будь-якого іншого підприємства.

Натомість, і Господарський кодекс, і Закон про місцеве самоврядування чітко встановлюють, що предметом вилучення власником може бути не виручка, а лише прибуток (доход) як фінансовий результат діяльності суб’єкта господарювання.

Логіка законодавця цілком правильна і зрозуміла: за рахунок валових доходів необхідно передусім погасити супутні витрати.

Лише в цьому випадку діяльність підприємства має економічний сенс.

Вилучення власником не прибутку, а виручки не має нічого спільного з підприємницькою діяльністю, а є знищенням підприємства шляхом доведення його до банкрутства.

Ураховуючи необхідність сплати ще і 20% ПДВ, на забезпечення статутної діяльності КП "Київтранспарксервіс" залишається всього 1/5 частина його доходів.

Loading...
Закон захищає майнові права комунального комерційного підприємства в тому числі і від власника та передбачає відшкодування завданих рішеннями органів місцевого самоврядування збитків.

Пряма заборона діє і на втручання власника в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Та зрозуміло, що в Україні будь-яка спроба судового позову проти вищестоящого органу - суб’єкта права власності закінчиться швидко, не на користь позивача і з кадровими втратами для останнього.

За своїм економічним змістом новий обов’язковий платіж відповідного КП дуже схожий на податок з обороту, що діяв в Україні на зорі її незалежності і був замінений податком на додану вартість.

Хоча такої високої ставки (60%) немає в жодній країні світу.

За Конституцією податки і збори можуть встановлюватися виключно законами України.

Прямо забороняє вводити нові місцеві податки, змінювати об'єкт та базу оподаткування і Податковий кодекс.

Тому в бюджеті Києва відрахування 60% плати за паркування новим податком звісно не назвали.

Проте доказом його податкової суті є прийняте майже одночасно із затвердженням бюджету інше рішення Київради про нульову ставку місцевого збору за місця для паркування транспортних засобів (так званого паркувального збору).

Завдяки цьому об’єкт оподаткування паркувальних майданчиків всупереч закону кардинально змінився: з 1 січня 2019 року базою відрахувань стала не площа відведених для паркування земельних ділянок, а отримана відповідним комунальним підприємством плата за паркувальні послуги.

Не зрозуміло також на яких розрахунках ґрунтується прогноз по надходженням до бюджету 60% плати за паркування у сумі 100 млн грн.

У 2018 році весь дохід КП "Київтранспарксервіс" становив близько 70 млн грн, сума сплаченого паркувального збору - 30 млн грн.

Отже, при збереженні динаміки доходів цього підприємства у 2019 році за рахунок 60% плати за паркування можна сподіватись на отримання в бюджет менше половини запланованого - всього біля 40 млн грн.

При цьому, Київрада мала усі повноваження відповідно до закону збільшити надходження до бюджету від паркувальних майданчиків.

Приблизно 100 млн грн могло б забезпечити підвищення діючих у 2018 році ставок паркувального збору.

Застосування ж максимально дозволеної Податковим кодексом ставки паркувального збору дає можливість акумулювати від 40 тис закріплених за КП "Київтранспарксервіс" машиномісць 360 млн грн бюджетних надходжень.

Але для цього необхідно приймати непопулярні рішення – суттєво збільшувати тарифи на паркування для водіїв.

У цих умовах важливо не допустити розповсюдження таких "ноу-хау" з вилученням до бюджету частини виручки на інші підприємства державного та комунального секторів економіки.

Адже якщо уявити, наприклад, такий фокус Кабінету Міністрів щодо всього до двох найбільших держкомпаній (Нафтогазу і Укрзалізниці), доходи держбюджету можна було б збільшити на 20% або 190 млрд грн.

У рік президентських і парламентських виборів такий обсяг бюджетного "пирога" міг би просто "підірвати" фантазію політиків-популістів про можливі варіанти передвиборчих подарунків.

Але за такого підходу Україна надовго залишиться правовою державою лише на папері.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!