Реформа митниці тисне на український гаманець

Реформа митниці тисне на український гаманець

Реформа митниці передбачає виділення цієї служби як окремої установи зі складу Державної фіскальної служби. Чи вплине це на статки українців?
Четвер, 31 січня 2019, 14:34
голова Ради Незалежної асоціації банків України

Добробут не можливий без фінансової стабільності. У світі нема країн, які досягли економічного розвитку та процвітання населення завдяки різким коливанням курсу своїх валют чи відсоткових ставок.

Якщо, звісно, не вважати прикладом успіху Венесуелу чи Зімбабве.

Запорукою росту добробуту є стабільність та прогнозованість. Утім не варто плутати стабільність із застоєм.

Оскільки перше означає прогрес, а не деградацію.

Україна не може забезпечити макрофінансову стабільність. За останні 10 років економічне зростання було дуже волатильним та коливалося між зростанням на 5,5% та спадом майже на 15%.

Нічого доброго від таких перепадів не вийшло: середньорічні темпи зростання реального ВВП за України становили мінус 1,3%.

Тобто коли весь світ зростає на 3% на рік (а країни, що розвиваються – більше), ми у постійній кризі.

У фінансовій сфері (яка складається з двох основних взаємопов’язаних систем: грошової та бюджетної) стабільність є орієнтиром прогресу.

Досі Україна не могла показати тут великі успіхи: життя від кризи до кризи певною мірою навіть стимулювалося бюджетною та монетарною політикою, а не згладжувалося ними.

Одним із найбільших надбань останніх років є саме стабілізація монетарної та фіскальної політики.

Монетарна політика отримала чітку ціль e рамках інфляційного таргетування. Ціль невисокої інфляції є найбільш доцільною з погляду макрофінансової стабільності.

У бюджетній системі Міністерству фінансів за моральної та фінансової підтримки міжнародних фінансових інституцій вдалося встановити правило невисокого бюджетного дефіциту, що є завжди меншим за 3% ВВП, а іноді навіть і у межах 2% ВВП, як це було у 2017 і (оціночно) 2018 роках.

Це дає змогу підтримувати первинний профіцит державних фінансів, скорочувати відношення державного боргу до ВВП: з 81% у 2016 році до (оціночно) 61% у 2017 році.

Велику роль у стабілізації державних фінансів та забезпеченні стабільності макрофінансового середовища посідає митна політика та практика.

Україна є відкритою країною з відношенням експорту до ВВП близько 45%, а імпорту – майже 54%.

У цьому контексті ефективність роботи митниці є вкрай важливою не тільки для фінансового сектору, а і для економічного розвитку – будь-які зміни на митниці в Україні перетворюються на макроекономічні показники.

Січень 2019 року: митниця і (не)стабільність

Надходження від митниці (ПДВ з імпорту, акцизний збір, імпортне мито) відіграють велику роль у наповненні бюджету України.

У 2018 році вони сумарно становили 339 млрд грн, або 36,5% доходів держбюджету.

Упродовж 2018 року динаміка митних надходжень до бюджету суттєво відхилялася від динаміки імпорту до України.

Особливо це далося взнаки навесні 2018 року. Так, у квітні 2018 року імпорт у гривневому еквіваленті збільшився на 14,5% у річному вимірі, проте надходження від митниці навіть скоротилися на 0,1% до відповідного місяця попереднього року.

Динаміка імпорту товарів і надходжень від митниці до держбюджету у 2018-2019 рр.

 

* за 24 дні місяця
Джерела: НБУ, Державна казначейська служба, власні розрахунки

Цікаво, що суттєве розходження у динаміці імпорту та митних надходжень у ІІ кварталі 2018 року співпало у часі з публічним оголошенням урядових перевірок на митниці.

Суттєве відхилення зберігалося і у подальші місяці (див. графік вище).

У січні 2019 року спостерігалося суттєве зниження надходжень від митниці без належних макроекономічних причин.

Багато компаній та бізнес-асоціацій повідомили про блокування їхніх товарів на кордоні з Україною через завищені вимоги митниці до визначення митної вартості товарів (яка безпосередньо впливає на обсяг митних платежів).

Цей випадок співпав у часі з активізацією реформи митниці, що є структурним маяком ухваленої наприкінці 2018 року програми stand-by між Україною та Міжнародним валютним фондом.

За таких умов поведінка митниці виглядає як "італійський страйк", спрямований зберегти її усталений стан в умовах очікуваного реформування.

Актуальною залишається проблема контрабанди. Мені, наприклад, важко пояснити, чому у 2018 році з Угорщини, за їхньою статистикою, експортовано до України більш як удвічі більше товару, ніж імпортовано звідти за українською статистикою.

Чому з іще одним великим торгівельним партнером – Польщею – ця розбіжність становить майже півтора разу?

Це втрачені доходи української казни, тіньовий обіг іноземної валюти, поле для криміналу та корупції.

Реформа митниці

Реформування митниці передбачає виділення цієї служби як окремої установи зі складу Державної фіскальної служби (ДФС).

Паралельно з цим всі центральні та регіональні підрозділи буде реорганізовано у рамках нової структури до кінця квітня 2019 року.

Нова митниця має підпорядковуватися Міністру фінансів України. При цьому багато власних "допоміжних" підрозділів митниці має бути скасовано.

Цікаво, що за даними дослідження Американської торгівельної палати (ACC), податкові та митні органи на другому місці серед найбільш корумпованих органів після судів.

Близько 54% опитаних вважають, що податкові та митні органи є найбільш корумпованими державними органами (71% респондентів вважають, що такими є суди).

У результаті реформи митниця (а паралельно з нею і податкова) має перетворитися із замкненої "міні-держави" у більш технічний орган, який забезпечує збір доходів до казни (так само як казначейство, яке виконує технічні функції).

До кінця квітня 2019 року відокремлена митниця має отримати керівника шляхом прозорого підбору.

Варто зазначити, що хронологічно це відбуватиметься паралельно з виборами президента України, які концентруватимуть на собі суспільно-політичну та медійну увагу.

Міністерство фінансів має запровадити щорічне опитування платників податків щодо їхніх оцінок сприйняття корупції у митних і податкових органах.

У 2017 році було розроблено проект плану дій щодо реформування митниці, який передбачає:

– гармонізацію українського митного законодавства із законодавством ЄС (передусім Митний кодекс ЄС) до 2020 року (передбачено у тому числі Угодою про асоціацію між Україною та ЄС);

– удосконалення порядку провадження у справах про порушення митних правил;

– забезпечення співрозмірності санкцій за порушення митного законодавства з масштабом нанесеної та потенційної шкоди для держави;

– удосконалення процедур адміністративного оскарження рішень митних органів;

– упровадження конкретних інструкцій для процесів, технологічних маршрутів і методів роботи з метою уникнення чиновницького свавілля;

– запровадження системи KPI для керівників і працівників;

– посилення відповідальності працівників митниці, у тому числі за шкоду, нанесену третім особам;

– удосконалення механізмів застосування гарантій, стандартних алгоритмів визначення митної вартості тощо. Встановлення відповідальності за порушення цих алгоритмів;

– упровадження інституту уповноваженого (авторизованого) економічного оператора. Це потребує законодавчого рішення, а відповідний законопроект №4777 отримав багато претензій під час розгляду у комітетом Верховної Ради і так і не був проголосований;

– розвиток пост-митного контролю та митного аудиту;

– реформування системи внутрішньої безпеки та внутрішнього аудиту.

Із новою спробою запуску реформи податкової та митниці на початку 2019 року уряд визначив такі напрями реформування митниці, які багато в чому повторюють раніше не виконані завдання:

1) впровадження інституту авторизованого економічного оператора;

2) пост-митний контроль і митний аудит;

3) оновлення систем контролю визначення митної вартості;

4) мінімізація впливу людського фактору на рішення;

5) перегляд підходів до підбору кадрів;

6) створення уніфікованої системи оцінки задоволення бізнесу роботу митних органів.

Наразі (січень 2019 року) Міністерство фінансів розробляє оновлений план реформування митниці.

Реальні зміни замість постійної реформи

Як видно з наведених вище переліків планів, за останні кілька років ми бачили багато заяв, планів, іншого шуму щодо реформування митниці.

Проте у бізнесу досі залишаються суттєві проблеми, а хто сьогодні відповідає за митницю в країні – досі не зрозуміло.

Після цього нові плани реформ, гучні заяви вже не можуть не викликати почуття роздратування та втоми.

Бізнес бачить усю цю риторику і щоденно стикається із проблемами на митниці.

Значення реальних реформ на митниці не можна недооцінити.

Це великі доходи бюджету, які дадуть змогу скоротити податки на інших напрямах і таким чином забезпечити конкурентні переваги ведення бізнесу та життя в Україні.

Це імідж країни, яка прагне в ЄС, а не хоче залишатися в очах наших європейських партнерів постійним прохачем допомоги та постачальником контрабандних цигарок.

Це рівні умови для бізнесу, коли перемагає не той, у кого кум працює на митниці, а той, хто ефективніше, тобто той, завдяки кому українська економіка еволюціонує.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua