Записки з Давосу: сині шапки і перші політичні дебати-2019

Записки з Давосу: сині шапки і перші політичні дебати-2019

Чим запам'ятався цьогорічний Всесвітній економічний форум в Давосі для українців?
Середа, 30 січня 2019, 13:33
голова ГО "Українське товариство економічних свобод"

Цьогорічний економічний форум у Давосі найбільше запам’ятався українцям синіми шапками, котрі понад норми спробував перебрати один з кандидатів у президенти України. Подробиці події активно смакували всі українські ЗМІ.

А ось для мене, як безпосереднього очевидця заходу, давоський форум лишив по собі цікаві враження.

Про все детальніше…

Як виглядає Давос у часи форуму

Всесвітній економічний форум з року в рік відвідують близько 2500 учасників, серед яких очільники більшості країн світу, міжнародні політичні лідери, керівники найбільших транснаціональних корпорацій, обрані інтелектуали та представники ЗМІ.

Потрапити туди майже нереально та надзвичайно дорого.

За даними, опублікованими ще у 2011 році, вартість участі в цьому масштабному заході стартувала від 52 тисяч доларів для фізичних осіб і від півмільйона – для компаній.

Сама локація для проведення заходу – стара частина невеличкого (10 тисяч жителів) містечка Давос, розташованого на висоті 1500 метрів над рівнем моря, передбачає доступ до зустрічі світового рівня лише обмеженого кола осіб – багатих і впливових, таких, які можуть собі це дозволити.

Відтак з декількох десятків заможних українців, які спеціально приїжджають до міста під час проведення щорічної зустрічі державних і бізнес-еліт, безпосередньо на сам захід потрапляють одиниці, решта напрацьовує зв’язки під час безлічі ділових івентів, що супроводжують форум.

Загалом у ці дні Давос перетворюється на величезний маркет ідей і корисних знайомств для спільних проектів.

Уже при в’їзді в містечко в око кидається одразу декілька речей: тисячі чорних авто представницького класу та нереальні заходи забезпечення безпеки.

Тут і десятки блокпостів, і сотні людей у формі, і навіть винищувачі, які безперервно кружляють над Давосом, намотуючи короткі кола й лишаючи по собі візерунки вихлопів.

Не менше за посилену охорону вражають тут ціни на житло. Стандартний готельний номер, за умови якщо він вільний, коштуватиме відвідувачу від 3 до 10 тисяч доларів за добу.

А одному з моїх знайомих по приїзді в місто запропонували бути сьомим мешканцем в квартирі на надувному матраці за 800 доларів за день.

При цьому протягом року – до та після форуму – ціни в готелях є нижчими в 20-100 разів.

Наприклад, у Hotel Eledweiss "стандарт" коштує 150 доларів, а Hotel Derby пропонує кімнату за 100 доларів замість 3 та 10 тис. відповідно під час заходу.

За таких умов виникає логічне питання: як десятки українців змогли собі дозволити таку розкіш?

Все просто – в самому Давосі живуть одиниці, решта орендує помешкання за 10-20 кілометрів від міста.

Особливою популярністю й найдоступнішим варіантом розміщення тут є місцеві шале, що мають декілька кімнат, а тому можуть з комфортом умістити декількох осіб.

Вартість оренди такого будиночку – 800-1000 доларів за добу, а отже 200-250 доларів за проживання на людину.

Більш вигідне проживання поза містом створює проблему з трансфером – вартість проїзду 15-20 кілометрів на таксі може сягати 100-200 доларів, у таку ж суму обійдеться оренда авто на весь період.

Ukrainian House vs Russia House

У дні форуму центральна частина Давосу перетворюється на справжній виставковий центр.

А оскільки невеличкі центральні вулиці міста фізично не здатні вмістити стенди та атрибутику всіх 197 країн світу та корпорацій зі списку Fortune 500, кмітливі швейцарці прибирають товар з магазинів і здають свої торговельні площі в оренду компаніям і навіть цілим країнам.

Скільки коштує вийняти таке "виставкове" приміщення – навіть уявити складно.

З логіки ціноутворення на проживання в готелях – дуже дорого, проте попит перевищує пропозицію, адже бути представленим серед інших учасників форуму є символом престижу та особливого статусу.

Блукаючи цими виставковими вулицями, можна натрапити і на "Український дім", який з російським зовсім поруч.

Минулого року вони були навпроти один одного – український був, напевно, найменшим з усіх представлених, а російський – найбільшим.

Цьогоріч  "Український дім" переїхав на нове більше місце.

Перехожих тут вітали і під неймовірну музику пропонували "для зігріву" горілку та нескладні коктейлі, на відміну від російського, який стояв неподалік, сповнений пафосними людьми, яким, як на мене, було відверто сумно.

Слід зазначити, що всі ці заходи зводяться до отримання результатів у плані дипломатії чи інвестицій.

І якщо з першим в нас, схоже, все виходило, то з інвестиціями точно ні.

Так, на форумі був підписаний меморандум про інвестиції якихось сотень мільйонів доларів у вітрову енергію в Україні, проте пишатися немає чим.

Адже вітчизняні тарифи на електроенергію, вироблену вітровими електростанціями, є найвищими в світі.

Відтак згадані сотні мільйонів доларів важким тягарем ляжуть на плечі українських платників комунальних послуг за рахунок збільшення вартості електрики і водопостачання.

Тоді як зароблять на цьому виробники імпортного обладнання.

 

Український сніданок

Найбільш відомим українським заходом в Давосі є "Український сніданок", що організовує Віктор Пінчук.

Зазначений захід відвідують успішні українці – політики, представники влади, бізнесмени, а також іноземці – представники інших країн, міжнародних компаній і організацій.

Для всіх це спосіб познайомитись у більш закритій обстановці та трохи підняти свій статус.

Цьогоріч  Віктор Пінчук, який на мою думку, є єдиним, хто робить серйозні інвестиції в імідж України і дипломатію, запросив на заході виступити Джона Керрі – колишнього Держсекретара США, й окрім президента Петра Порошенка, ще двох кандидатів: Анатолія Гриценка та Юлію Тимошенко.

Вони виступали по черзі. В результаті у нас все-таки вийшли перші президентські дебати між основними кандидатами в президенти.

Першим виступав Анатолій Гриценко. Він чудово володіє англійською мовою. Виступ, як і вся кампанія, була присвячена майбутній чесній владі.

У Гриценка є одна сильна сторона, яку неможливо підробити – щирість, чого бракувало у виступах його опонентів. У разі свого президенства він пообіцяв ліквідувати корупцію, прибравши її з верхів влади.

 

Ця теза стала предметом іронії від Юлії Тимошенко, яка виступала наступною. Тимошенко закликала  не вірити обіцянкам добрих царів, заявивши, що корупцію подолають тільки системні реформи.

За що отримала неприємне для себе питання від журналіста: "Пані Тимошенко, ви обіцяєте боротися зі старою системою. А як ви ставитеся до думки, що ви її репрезентуєте і самі її будували? Як це – вирішувати проблему, частиною якої є Ви самі?"

 Публіка помітно загуділа і подекуди поплескала. Юлія Тимошенко майстерно викрутилась, пригадавши, що у символі корупції – уряді Януковича – Петро Порошенко був міністром економіки.

Порошенко зауважив навзаєм, що обіцяти знижувати вдвічі ціни на товари – це політика Венесуели, що призвела до катастрофи. Зірвав оплески.

Інші заходи

Давос також є центром майбутніх ідей та прогресу. Цього року найбільше запам’ятались одразу два заходи, присвячені канабісу.

Один – канадський, другий – від Consumer Choice Center.

 

Наразі канабіс збирає мільярди доларів інвестицій після ряду легалізації та послаблень.

Виявилось, що цим бізнесом вміло займаються українці в Європі.

Найбільша компанія в Швейцарії з виробництва харчових товарів з канабісу Hepmfy належить киянину.

Отакий у цілому контрастний виявився Давос. Цікаво, дорого, виснажливо.

І весь час мріялося, щоб форум організовували в більш комфортному і дешевому мегаполісі, бажано в Бангкоці.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua