Культура використання відкритих даних: можливості та загрози

Культура використання відкритих даних: можливості та загрози

Якщо ми хочемо бути ефективними в управлінні державою, бізнесом та особистим життям, нам доведеться з цим розібратися.
Вівторок, 4 грудня 2018, 09:06
керівник проекту "Є-data"

Відповідно до концепції open data, обсяг даних, які перебувають у вільному доступі, постійно зростає.

Сектор відкритих даних у світі стрімко розвивається. В Україні у 2015 році стався справжній бум.

Загалом тенденція позитивна, це безсумнівно. Однак потрібно розуміти, що ми маємо справу з багатоплановим явищем.

З одного боку, вперше за багато років незалежності українські громадяни отримали вільний доступ до інформації щодо того, як використовуються бюджетні кошти або гроші платників податків.

Бази даних e-data.gov.ua та ProZorro, сервіси YouControl, Clarity Project, .007, Opendatabot дозволяють бачити весь сектор державних публічних фінансів.

З іншого боку, ми не встигаємо скористатися цими можливостями повною мірою.

Ще одна проблема — неконтрольоване витікання персональних даних, що відчуває кожен, отримуючи настирливі рекламні повідомлення від служб таксі. Також завдяки відкритим даним розширюється сфера шахрайства.

Хочемо ми цього чи ні, використовуємо відкриті дані чи ні, вони все одно впливають на кожного. Вони змінюють політику, економіку, соціум і навіть сучасне мистецтво. Щоб зберегти управління своїм життям у цьому новому світі, Україна мусить сформувати культуру open data. На мою думку, є такі проблемні зони.

Виконання закону. Два базові законодавчих акти — "Про доступ до публічної інформації" та "Про відкритість  використання публічних коштів" — не виконуються у повному обсязі. Чиновники або не хочуть відкривати дані, або просто не знають, навіщо це робити. Без цього складника про культуру відкритих даних годі й казати.

Якість даних. Щоб досягти ясності в цьому питанні, необхідно усвідомити, що факт публікації даних зовсім не означає автоматичного їх відкриття. Відкриті дані — це інформація, доступна у машиночитаних форматах, для доступу до якої не потрібно спеціального запиту. Проте навіть тут є проблеми.

Якщо порівнювати різні державні реєстри, можна знайти відмінності у форматах полів, адрес і навіть написанні назв установ. Наприклад, у Київського національного університету імені Тараса Шевченка більш ніж 46 найменувань!

Ефективне використання. Відкриті дані можуть принести неабиякі вигоди у сферах державного управління, громадського контролю, ведення бізнесу, лайф-менеджменту. На цих ділянках культура open data теж на старті свого розвитку.

Навички убезпечення. Купуючи землю або будинок, ви можете легко перевірити права власності та подивитися історію забудовника, звернувшись до електронного реєстру. Це дозволяє відчувати себе більш спокійно, роблячи приватні інвестиції.

Якщо ви бізнесмен, при укладенні договору перевірте контрагента, чи не виносилися щодо нього судові рішення, чи не перебуває його майно під арештом.

Дотримання етичних норм. Мова йде про використання чужих персональних даних для досягнення комерційних цілей або завдання збитку. У цій сфері лежить і проблема перевірки даних, дослідження альтернативних джерел. Тільки у досвідчених користувачів open data тут сформовані тверді принципи.

Необхідно виважено підходити до того, які дані можна розголошувати, щоб не сіяти паніку в суспільстві, не збільшувати соціальну напругу, не створювати загрозу життю для окремих категорій громадян.

Не можна сказати, що ми зовсім не ставимо собі ці питання. В Україні вже працюють, наприклад, такі потужні організації, як "Тексти", Bihus.info, які роблять суттєвий внесок у розвиток культури відкритих даних.

Рецептів для прискорення цього процесу нема, але підхід можна сформулювати. Нам потрібно сформувати установку, що відкриті дані — це просто, їх не варто боятися. За допомогою доступних і зрозумілих сервісів з простим пошуком і якісною візуалізацією можна агрегувати величезні масиви інформації.

Найкращий спосіб зробити відкриті дані зрозумілими — трансформувати їх у графік, малюнок, зображення. Саме тому команда "Є-data" взялася за реалізацію проекту Open Data Art. Виставка, яка буде проходити у Києві 6-9 грудня, — один із способів популяризації даної сфери, привернення до неї уваги через мистецтво.

За останній час виник цілий напрям художніх практик, які використовують відкриті дані для народження витворів мистецтва. Українські художники не стоять осторонь цих процесів, їхні роботи, пов'язані з даною темою, будуть показані на виставці. Це вже більше, ніж просто візуалізація, це звернення до почуттів.

На виставці відбудеться презентація журналу про відкриті дані Mind Lab. Журнал створений за підтримки програми "Ефективне управління державними фінансами", яку реалізує федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням урядів Німеччини та Великобританії.

Які перспективи розвитку сфери відкритих даних в Україні і що це нам дасть? У найближчі десять років роль інформації буде посилюватися у всіх сферах життя.

Від рівня відкритості даних буде залежати довіра до держави з боку українців та громадян інших країн, внутрішніх і закордонних інвесторів. Тенденція тут позитивна. У 2017 році ми сильно піднялися в міжнародних рейтингах: Global Open Data Index — 31 місце, Open Data Barometer — 17 місце.

Відкриті дані повинні зрівняти сили учасників ринку. Закритої, інсайдерської інформації стане менше, а значить, зменшиться можливість маніпулювання. Некомерційні організації змушені будуть передати інформацію бізнесу, який може акумулювати великі ресурси для створення потужних інформаційних систем.

На світовому рівні одна з головних тем — персональні дані. Наприклад, жваву дискусію спричинила стаття експерта з обробки даних The Economist Кеннета Кьюкера. Він сформулював низку питань. Чи варто розглядати дані як власність людини, якої вони стосуються? Якщо ви володієте машиною, будинком та землею, то чому не своїми даними? Якщо відповідь позитивна, то чи можу я їх продати?

Ще одна тенденція — використання відкритих державних даних для впливу на громадськість. Вигідну інформацію можна відкрити, невигідну — приховати.

Культура відкритих даних активно розвивається. Рухаймося разом з прогресивними трендами.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua