Ціна сильних інституцій

Ціна сильних інституцій

В Україні яскраві прояви інституційної спроможності досі поодинокі. Рішення боротися з "Газпромом" у Стокгольмі стало переломним.
Середа, 19 грудня 2018, 07:56
виконавчий директор CASE Україна

Добре організована група завжди візьме верх над більшою кількістю людей та гіршою організацією.

Це правило, напевно, не має винятків.  Актуальне воно як для військової справи, так і для управління багатоквартирним будинком.

Саме така перевага — ліпша організованість — зветься інституційною спроможністю або сильними інституціями.

Українські інституції слабкі, це нам знайомо на побутовому рівні, і міжнародні рейтинги це підтверджують.

Зокрема, у рейтингу глобальної конкурентоспроможності Світового економічного форуму за 2018 рік українські інституції — на 110-му місці серед 140 країн світу. Як кажуть, майже перші з кінця, між Пакистаном і Боснією та Герцеговиною.

Здатність відвойовувати кращі умови не тільки для себе, але і для своєї громади та суспільства, — це і є інституційна спроможність. Проте загальні інтереси — це те, що в нашому суспільстві не користується популярністю чи навіть гірше.

Відстоювання суспільного часто зустрічає нерозуміння. Людина, яка відстоює суспільний інтерес, підозріла. До неї часто ставлення гірше, ніж до злодія, бо з мотивами злодія все зрозуміло, а з мотивами борця за спільне — щось нечисто, і ніяка громадська вигода не розвіє підозри пильного українця.

Слабкі інституції дорого коштують. Тільки на перший погляд здається, що вигідніше вхопити своє і "не впрягатися за інших": проголосувати за гречку, взяти хабар і "заплющити очі", припаркувати авто на смузі громадського транспорту.

Усі ці дрібні внески "тільки за себе" перетворюються на потужну брудну річку під назвою "всі так роблять". Тоді ніякий рятівник нації не змусить нас жити краще.

Сильні ж інституції відкривають нові горизонти і створюють нові можливості.

Яскравим прикладом сили інституції є історія американської валюти. В середині минулого століття американський капітал зрозумів, що набагато вигідніше не витрачатися на різні обмінні операції, а вести усі розрахунки у своїй валюті.

Напевно, були спокуси укладати угоди у фунтах чи німецьких марках, проте США просували ідею євродолара. Спроможність фінансових інституцій США сприяла цьому. Оскільки більшість країн живуть в борг, за кілька десятиліть світ із здивуванням помітив, що для обслуговування цих боргів їм потрібен долар.

Про нинішній статус американської валюти, напевно, не потрібно розповідати.

В Україні яскраві прояви інституційної спроможності можна перерахувати на пальцях. Рішення захищати інтереси України в Стокгольмі проти "Газпрому", напевно, можна охрестити переломним для нашого інституційного становлення.

Класична дилема для українського контексту. Керівництво державної компанії може вирішити питання з вигодою для себе. Відзвітувати людям про черговий етап страждань, до яких українці звикли, а у власну декларацію внести невеликі офіційні доходи. Як кажуть, "усі так роблять".

Однак було ухвалене нетипове рішення. Воно дуже здивувало представників "Газпрому", які звикли, що з українцями "можно порєшать". Ще з більшим здивуванням і "Газпром", і українське суспільство сприйняли нову реальність, у якій "Газпром" можна перемагати з вигодою для країни.

Для розуміння: 2,6 млрд дол, які тепер "Газпром" винен "Нафтогазу України", — це дефіцит рахунку поточних операцій за весь 2017 рік (докладніше про вартість Стокгольма для українців можна дізнатися за допомогою онлайн-калькулятора).

Якби таку суму повинна була заплатили Україна, це знизило б курс гривні на 5-10% до 30 грн за дол. Це рішення зекономило до 10% доходів кожного українця.

Усвідомлення історичної ваги перемоги у Стокгольмі стане краще видно лише за багато років, коли вляжеться пил баталій навколо тарифів на газ, а передвиборні маніпуляції стануть менш актуальні.

Дослідники знову переконаються, що хвороба хронічної девальвації була вилікувана після перегляду газових відносин з нашим східним сусідом, а практика відстоювання інтересів країни стане нормою поведінки, а не винятком із правила.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua