Не бійтеся скаржитися на неякісні товари

Не бійтеся скаржитися на неякісні товари

Усі звикли скаржитися на неякісні товари у соцмережах, але чи ефективно це? Слід змінювати і систему ринкового нагляду, і поведінку споживачів та виробників.
Четвер, 13 грудня 2018, 16:05
радник міністра економічного розвитку та торгівлі з технічного регулювання

Усі ми пам'ятаємо пожежу в таборі "Вікторія" в Одесі, однією з причин якої є електричні кабелі, що не відповідали вимогам вогнестійкості.

У документації постачальники заявляли, що протягом 90 хвилин проводка повинна була витримати температуру 1 100 градусів і не спалахнути.

Проте на практиці сигналізація у таборі згоріла менш ніж за дві хвилини.

Небезпечні кабелі не дали спрацювати системі пожежної безпеки належним чином. Результат — загинули троє дітей.

Чи є табір "Вікторія" єдиним місцем, де встановлені такі кабелі?

Після розслідування з'ясувалося, що ті самі постачальники обладнували системою пожежної безпеки низку житлових будинків та торгово-розважальних центрів.

Також недавно слідчі дії встановили, що для Южно-української АЕС купили систему пожежної безпеки, яка не відповідає вимогам і могла б призвести до катастрофи, порівнянної з чорнобильською. Проблемними виявилися кабелі, фактичні характеристики яких відрізнялися від заявлених у документації.

Небезпечна кабельна продукція — це бомба уповільненої дії: ніколи не знатимеш, коли вона спрацює. Масштаби можливих катастроф небезпідставно лякають.

Окремі підприємства виготовляють та розповсюджують кабельну продукцію, декларуючи її безпечність. Проте це не підтверджено належною оцінкою відповідності та контролем якості. Така продукція значно дешевша порівняно з якісною, безпечність якої доведена виробником чи третьою стороною.

Проблема набуває загрозливих масштабів, адже вона стосується не лише проводки, а й побутової техніки, електроніки, мийних засобів, ліфтів, бойлерів.

На державу покладено функцію очищення ринку від небезпечної продукції шляхом ринкового нагляду. Це функція нагляду за дотриманням вимог безпечності нехарчової продукції, що потрапляє у продаж.

Основні цілі ринкового нагляду — захист споживачів від небезпечних товарів та захист бізнесу від недобросовісних конкурентів, що порушують правила безпеки при виробництві для отримання конкурентної переваги через зменшення витрат.

Контроль держави за дотриманням вимог безпечності здійснюється спочатку через встановлення загальних вимог до продукції у формі технічних регламентів, оцінки відповідності на етапі проектування та виробництва продукції, а згодом — через інструмент ринкового нагляду силами відповідальних державних органів.

Що ж відбувається на практиці?

Штрафи за невиконання вимог органів ринкового нагляду низькі і це не стимулює недобросовісний бізнес щось змінювати. Тимчасом бізнес, який дбає про відповідність продукції вимогам безпеки, може отримувати штрафи за формальні невідповідності, які не становлять серйозної небезпеки і можуть бути виправлені.

Система ринкового нагляду потребує кардинальних змін. Органи ринкового нагляду не можуть самі себе реформувати. Деякі з них не бажають збільшення навантаження та усунення корупції. Своєю чергою, споживачі та бізнес не вірять в ефективність звернень до державних органів у випадку виникнення проблем.

Усі звикли скаржитися у соціальних мережах, але чи буде тоді результат? Таким способом можна застерегти друзів від аналогічних проблемних покупок, але якщо нема оформлених скарг — нема й проблем. Так це бачать державні органи.

Чим більше скарг отримуватимуть органи ринкового нагляду, тим краще вони зможуть виконувати свою функцію з очищення ринку від небезпечних товарів та стимулювання бізнесу працювати відповідально і дбати про безпеку споживачів.

Тому в рамках реформи спеціалісти Мінекономіки розробляють мобільний додаток. Він дозволить споживачам стати двигуном очищення ринку від товарів, які не відповідають вимогам безпеки. Це спростить оформлення і направлення скарг та звернень органам ринкового нагляду.

Міністерство залучає до процесу приймання скарг від громадян Центри надання адміністративних послуг. Більшість споживачів не бажають витрачати час на пошук інформації про те, куди скаржитися. Завдяки ЦНАП можна спростити цей процес і допомогти громадянам направляти звернення до органів нагляду.

Проте це лише "локальний ремонт" системи. Вона потребує капітальної перебудови. Потрібно забезпечити конкурентні зарплати інспекторів, щоб залучати більше кваліфікованих спеціалістів, набори інструментів для попередньої оцінки продукції, робочі мобільні пристрої для підвищення оперативності роботи.

Також потрібно дати органам можливість забороняти розповсюдження продукції, небезпечність якої підтвердили органи ринкового нагляду країн ЄС для уникнення повторного тестування цієї ж продукції з відповідними затратами часу та ресурсів. Без таких змін органи ринкового нагляду малоефективні у досягненні своїх цілей.

І, звичайно, треба боротися з недобросовісним бізнесом та стимулювати підприємців підвищувати рівень безпечності та якості своєї продукції.

Санкції у разі виготовлення та розповсюдження невідповідної чи фальсифікованої продукції повинні значно зрости, як і штрафи за невиконання вимог органів ринкового нагляду. Якщо підприємство не пускає інспекторів на перевірку, це вже привід непокоїтися та карати. Ціна безпеки громадян не може бути низькою.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua