Нові правила для іноземної посилки: що зміниться?

Нові правила для іноземної посилки: що зміниться?

Депутати знизили неоподатковувану вартість посилок з-за кордону для фізичних осіб до 100 євро. Для чого це було зроблено і які будуть наслідки?
Середа, 12 грудня 2018, 12:45
партнер юридичної об'єднання ID Legal Group

Електронна комерція щороку набуває все більшої популярності, а електронні платежі стають найзручнішим способом оплати.

Як наслідок, все більше українців роблять вибір на користь замовлень з-за кордону.

Прямі поставки від виробника або офіційного представника дають змогу уникати зайвих витрат, мати доступ до ширшого асортименту якісних товарів, отримувати новинки, які ще офіційно не дісталися нашого ринку.

Такі покупки оформляються як посилки, стимулюючи розвиток поштових компаній. Проте це створює низку проблем, які потребують певних законодавчих рішень.

Реклама:

Згідно з Податковим та Митним кодексами, при ввезенні товарів з-за кордону слід сплатити податок на додану вартість та мито, в окремих випадках — акциз. Основна ставка ПДВ — 20%, ставки мита можуть коливатися від 0% до 15% залежно від виду товару і регулюються Митним тарифом України.

До найбільш поширеного предмета для поштової пересилки — мобільного телефона — застосовується нульова ставка. Тобто платиться лише ПДВ.

Наприклад, для цілей офіційного декларування ввозу телефона Apple iPhone X, ціна якого становить 1 тис дол, що є еквівалентом близько 27 тис грн, потрібно сплатити 5 400 грн ПДВ. Тобто його вартість становитиме 32,4 тис грн.

Податковий кодекс передбачає, що за посилку, вартість якої не перевищує еквівалент 150 євро на одного одержувача, ПДВ не сплачується.

При цьому в редакції змін до Податкового кодексу законотворці прописали, що з 1 січня 2019 року ця норма діятиме лише для перших трьох посилок, отриманих протягом місяця. 31 жовтня цю норму скасував новий проект, але ненадовго.

При підготовці держбюджету на 2019 рік про цю норму згадали і в проект закону про внесення змін до Податкового кодексу №9260 внесли норму, яка передбачає обмеження для звільнення від сплати ПДВ: 150 євро для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і 100 євро — для фізичних осіб в одному відправленні.

Податковий комітет 8 листопада 2018 року запропонував до другого читання ввести перехідний період: для фізичних осіб обмеження щодо 100 євро запровадити з 1 липня 2019 року, але цю пропозицію враховано не було.

Тобто у схваленій редакції відсутнє обмеження щодо трьох посилок протягом місяця, проте визначені різні сумові обмеження: для підприємницької діяльності — 150 євро, для особистого вжитку — 100 євро вартості одного відправлення.

Обмеження щодо трьох посилок на місяць нераціональне, оскільки встановлення механізму контролю із залученням до нього ДФС та поштових операторів видається дуже складним та невиправданим, аби це організувати.

В "Укрпошті" порахували: лише для найму відповідного персоналу потрібно 50-70 млн грн, а багато відділень "Укрпошти" навіть не комп'ютеризовані.

Норма щодо запровадження контролю за поштовими пересилками наробила багато галасу ще в грудні 2017 року. Критики цієї новації переконували, що постраждають звичайні українці, які будуть позбавлені можливості купити якісний товар за доступні гроші. Мовляв, уряд шукає гроші в бюджет не там, де потрібно.

Кому ж вигідні такі обмеження? Про які прогнозні додаткові надходження до бюджету йдеться? Чи будуть досягнуті цілі в питанні контролю за посилками?

Знайшовши шпаринку в законодавстві, підприємці створили суттєвий сегмент ринку з продажу електроніки, телефонів, іграшок, одягу, книг, запчастин.

Зазвичай форма такого бізнесу — фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування. Він сплачує 5% з обороту, не обтяжений веденням належного бухгалтерського обліку, часто працює без касових апаратів.

До нас звернувся фізична особа-підприємець, який імпортує з Китаю різну поліграфію, за консультацією. Купуючи товар без документів, через отримання поштового відправлення, він може підтвердити лише обсяги своїх продажів, оскільки кошти надходять на його картку, а придбання ніяк не ідентифікується.

Він хоче співпрацювати з торговими мережами, а вони вимагають, щоб його підприємницька історія була позитивною, щоб усі операції були документально підтвердженими. Вихід — організація офіційного ввезення продукції із сплатою податків, оскільки інших шляхів для легального ведення бізнесу не існує.

Великого резонансу набули викриття митників у Києві, які затримали кілька сотень посилок на ім'я Тома Сойера, Джека Вороб'я та Нестора Махна.

Усі посилки надійшли з Китаю експрес-поштою. Під час здійснення їх митного оформлення було встановлено, що транспортні документи на 201 міжнародне відправлення містять неправдиві відомості щодо одержувачів та їх контактних номерів телефонів, а вказані адреси доставки просто не існують.

Тобто особливо хитрі підприємці шляхом дроблення своїх покупок наповнюють ринок популярними товарами і ведуть успішну підприємницьку діяльність через інтернет-торгівлю, мінімізуючи свої витрати із сплати податків до бюджету.

Якщо ви купуєте товар у немережевому магазині, отримуєте нефіскальний чек із зазначенням продавця як ФОП, з високою ймовірністю ви купуєте "сірий" товар, що не пройшов декларування при його ввезенні на територію України.

Звісно, що така ситуація не може тішити великі торгові мережі, які офіційно імпортують товари, сплачують ввізне мито та ПДВ. Саме вони є першими прибічниками реалізації ідеї врегулювання ринку поштових пересилок.

Що стосується звичайних фізичних осіб, то обсяг поштових відправлень для приватного вжитку не є таким критично великим, аби через це відкладати спробу врегулювати питання оподаткування поштових пересилок.

Хоча потрібно відзначити, що запроваджений механізм підвищить вартість покупки. Ймовірно, обсяги інтернет-покупок товарів від зарубіжних постачальників суттєво зменшаться, а обсяги потових пересилок впадуть. Як наслідок, знизяться податкові відрахування поштових операторів.

Які правила щодо неоподатковуваних обсягів посилок діють в різних країнах?

У США без обмежень проходять посилки до 200 дол, в Канаді — до 15 дол, в Австралії — до 750 дол, в ОАЕ — до 720 дол, в Китаї — до 150 дол, в Білорусі та Азербайджані — до 200 дол, у Росії, Казахстані та Киргизстані — до 1 тис євро.

У Німеччині, Австрії, Греції, Іспанії, Італії, Нідерландах, Чехії та Словаччині — 22 євро, у Великобританії — 20 дол, у Литві та Естонії — 45 євро, в Латвії — 25 євро.

Варто відзначити, що у 2016 році пропонувалося обмеження 22 євро, як у більшості європейських країн. Не можна виключати, що в майбутньому ми можемо дійти саме до такого показника. Саме таке обмеження обговорювалось в кулуарах і при підготовці змін до Податкового кодексу на 2019 рік.

Однак у європейців таке обмеження стосується товарів, замовлених переважно в Китаї і США. Замовляючи ж із 26 країн ЄС, європейці не платять зайвого.

Крім того, у європейців є норма про подарунок вартістю до 45 євро, який не обкладається податком. У нас же під митні правила потрапляють усі пересилки. Це вдарить по українських заробітчанах, які постійно висилають додому товари.

Посилка для фізичної особи також оподатковуватиметься 10-відсотковим митом. Таким чином, при запропонованих обмеженнях, 100 євро, за посилку вартістю 200 євро доведеться додатково заплатити 32 євро: 10 євро мита і 22 євро ПДВ. При обмеженні 22 євро сума податків перевищить 25% вартості товару і сягне 57 євро.

Поштові оператори прогнозують скорочення замовлень і суттєві збитки. Вони пропонують підписати петицію "Не допустити оподаткування посилок фізичних осіб вартістю понад 22 євро додатковими податками" на сайті президента.

До речі, податковий комітет запропонував визнати операторів поштового зв'язку та експрес-перевізників податковими агентами, які здійснюватимуть нарахування та сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних відправленнях.

Про які прогнозні додаткові надходження до бюджету йдеться? Які суми податку очікується отримати у зв'язку із запровадженням оподаткування? Зниження порогу неоподатковуваного мінімуму вартості поштових пересилок, за оцінками Мінфіну, додатково принесе державному бюджету у 2019 році 300 млн грн.

Чи отримає він ці кошти? З огляду на винахідливість громадян, найімовірніше, що очікуваного ефекту не буде. Українці почнуть шукати інші шляхи ввезення товарів, а це вдарить і по держбюджету, і по доходах поштових операторів.

Крім того, термін доставки може зрости — у країні недостатньо митних ресурсів для встановлення повноцінного митного контролю за всіма посилками.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: