Як Україні стати цифровою державою

Як Україні стати цифровою державою

Україна повинна інтегруватися у світовий економічний контекст. Стартапи повинні запускатися з глобальною амбіцією. Володіння англійською мусить стати конституційним обов'язком.
Середа, 7 листопада 2018, 08:56
Innovation Strategist компанії Civitta International

Україна ще далеко від лідерів світової цифрової економіки у цивілізаційному контексті, проте місцеві компанії вже роблять якісні кроки, а закордонні експерти бачать у місцевій екосистемі хороший потенціал.

Найбільше відставання України від країн, які можна вважати лідерами цифрової трансформації, —  у цивілізаційному розрізі.

Поки місцеві діджитал-спеціалісти обговорюють теми "який фреймворк для програмування кращий" та "аутсорс чи власні продукти", Німеччина, Великобританія та Франція давно переступили фазу розвитку просто продуктів.

Вони вибудовують глибокі компетенції у цифрових трендах і навчилися їх прилаштовувати до стратегічних потреб своїх економік. Китай і США грають в іншій лізі: намагаються стати силою, яка визначає вектор цифрового розвитку.

Ці спостереження підтвердилися на Київському міжнародному економічному форумі у жовтні 2018 року. Занадто часто діджитал згадували лише в контексті технологій та винахідництва, а не бізнес-моделей та імплементації.

У порівнянні з українськими гостями, які найчастіше торкалися неглибинних і абстрактних тем, іноземні спікери були як холодний душ: чітке візіонерство, конкретні приклади, глибинне розуміння теми цифрової трансформації.

 
KIEF-2018

Тобто Україні не вистачає глибини та масштабу думки. Що цікаво, від місцевих інвесторів кілька разів пролунала теза про готовність підтримувати локальні проекти, якщо їх творці почнуть мислити масштабніше.

Урок Німеччини

Німеччина потрапила в полон свого індустріального успіху та проспала прихід цифрової ери. Проте місцевому бізнесу вдалося почати радикальний розворот завдяки співпраці інноваційного діджитал-сектору та індустріальних компаній.

Після Другої світової війни країна створила економічне диво завдяки важкій індустрії та приватним підприємствам середнього розміру — Mittelstand.

До появи інтернету та пов'язаної з ним зміни глобального суспільства німці купалися в плодах власного інженерного успіху. Їм залишалося тільки покращувати інженерні характеристики своїх автомобілів, кранів і газонокосарок.

Проте світ змінився. Інтернет і смартфони в рамках одного покоління радикально змінили користувацький запит. Людей почало цікавити переміщення з точки А в точку В, а не автомобіль. Люди почали користуватися, а не володіти.

Користування роботизованими газонокосарками Bosch було болем навіть для патріотів. Їх налаштування займало 15 хвилин, тоді як китайські чи американські косарки-конкуренти можна підготувати до роботи набагато швидше.

На глобальній сцені німецький автопром почала з'їдати Tesla. Ритейл страждає від Amazon. 20-річний цифровий банк перевершив біржову оцінку древнього Deutsche Bank. За якістю та швидкістю інтернету Німеччина нагадує бананову республіку. Жодна з компаній-лідерів цифрової трансформації не є німецькою.

З цієї сумної ситуації економіка знайшла вихід: інновації та співпраця із стартап-екосистемою. Загрози перекваліфікували на можливості.

Одним із факторів була потужна стартап-екосистема. За 18 років німці перейшли від примітивного копіювання американських моделей дотком-ери до виробництва власних продуктів. Стартаперські навички, здобуті в інтернет-бізнесі, вдало масштабувалися на глибші технології та індустріальні виклики.

Іншим було усвідомлення бізнесом ролі інновацій. Замість війни із стартапами лідери почали з ними співпрацювати. Це дало їм велику цінність: нові підходи до роботи, нові джерела заробітку, дешеві та деризиковані експерименти, доступ до талантів, контроль над ширшим ланцюгом доданої вартості.

Для Bosch стартапери разом з консультантами створили компанію Coup  з  прокату електричних скутерів, яка швидко наповнила ними весь Берлін. Компанія дала Bosch можливість заробляти набагато більше.

Усвідомивши, що туристичну індустрію з'їдають підприємці, які до того в ній не працювали, Lufthansa створила незалежний Innovation Hub. Він запустив 17 проектів, досліджує зміни в індустрії, веде просвітницьку роботу з персоналом та регулярно збирає нагороди за найкращу інноваційну лабораторію.

Навіть виробник котлів Viessmann не пройшов повз і створив кілька зовнішніх інноваційних лабораторій, які досліджують технології і заробляють гроші.

 
Ці "іграшки" заробляють мільйони для Bosch, Viessmann та Lufthansa

Діджитал ще не став імперативом економіки, проте успіх трансформації багатьох індустріальних гігантів спонукав керівників з усіх галузей аналізувати можливості, а не загрози, цифрової ери.

Можливість для України

Використовуючи потужний технічний фундамент і традиційні сектори економіки, Україна може повторити шлях цифрових лідерів та опинитися серед країн, де цифровий сектор розвивається найактивніше.

"Нація інженерів", "музей технологій", "збиральний цех"  —  такими фразами описують Німеччину цифрові візіонери та бізнес-лідери.

Схожі формулювання звучать і щодо України. Між державами є багато паралелей, наприклад, великий і застарілий "традиційний" сектор, який сфокусувався на технологіях, а не на бізнесі. Разом з тим, це можливість для України.

Українським компаніям вже є що розповісти. Rozekta, Petcube, Genesis, MacPaw, Grammarly, SmartFarming, Monobank  — лише малий список компаній цифрової епохи, якими можна пишатися.

Крім того, кілька корпорацій — Raiffeisen Bank Aval, FUIB, MHP, Kyivstar, DTEK, Ukrsibbank, Philipp Morris International — активно працюють з інноваційними командами та екосистемою. Деякі з них запустили корпоративні акселераційні програми для стартапів з Radar Tech, які ми підтримуємо на рівні визначення стратегії та наслідків цифрової трансформації для їх бізнесу.

 
Radar Tech, Kyivstar

То що ж робити, аби стати лідером за приростом цифрової економіки у світі?

Перша зміна  — культурна. Прийняття того, що цифрова трансформація знищує більшість традиційних підходів до бізнесу. Ставлення до цифровізації як можливості та основного фактора конкурентоспроможності, а не загрози.

Друга зміна  —  стратегічна. На макрорівні потрібно об'єднати діджитал-потенціал із секторами економіки, визначивши low-hanging fruits: де є незакриті ніші і де Україна може стати одним з лідерів. На рівні компаній — працювати з відкритими інноваціями, долучаючи до вирішення власних потреб інноваційну екосистему.

Третя зміна  — інфраструктурна. Варіантів дій тут багато. Одна з точок зору —  розділити це на генерування ідей та підтримку бізнесів. Гарним прикладом є Unit.City, чиїй команді ми допомогли визначити стратегію активації екосистеми.

Четверта зміна  — глобальна. Україна повинна інтегруватися у світовий економічний контекст. Стартапи повинні запускатися з глобальною амбіцією. Володіння англійською мовою має бути конституційним обов'язком.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua