BEPS – технічні нюанси чи стратегічні рішення?

BEPS – технічні нюанси чи стратегічні рішення?

"Податкові пільги", які отримують деякі компанії — суттєво руйнують конкурентне середовище і не дають можливості бізнесу розвиватись.
Понеділок, 19 листопада 2018, 09:21
в.о. міністра фінансів

Від 100 до 240 млрд доларів. За ці гроші можна купити всю корпорацію Vodafone або Pepsi, або дві корпорації Volkswagen.

І саме у стільки Організація з економічного розвитку та співробітництва оцінює щорічні втрати від розмивання податкової бази.

Це – 4-10% сукупних податкових надходжень за рік у всьому світі. А в Україні цей відсоток, на жаль, може бути значно більшим.

Мова не тільки про те, що через ухиляння від сплати податків чи розмивання податкової бази не доотримує кошти державний бюджет. Найгірше, що розмивання податкової бази і нерівне застосування податкових правил негативно впливає на конкуренцію і чесний бізнес.

Різні підходи, а фактично — податкові пільги, які таким чином отримують деякі компанії  — суттєво руйнують конкурентне середовище і не дають можливості бізнесу розвиватись.

Тому члени організації ОРСР розробили план дій BEPS – протидії розмивання оподатковуваної бази та виведення прибутку з-під оподаткування, – і в 2017 році Україна взяла на себе зобов'язання імплементувати чотири з п'ятнадцяти кроків.

Але вже зараз, всього за рік, ми підготували і оприлюднили для обговорення законопроект, яким хочемо застосувати одразу вісім кроків BEPS.

Частина з них цілком збігається з пріоритетами, які ми визначили для Міністерства фінансів на поточний і наступний роки.

Удосконалення контролю за трансферним ціноутворенням (кроки 8-10) надзвичайно важливе для того,  щоб вартість, створена в Україні, залишалась в Україні і оподатковувалась в Україні.

Розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях (крок 3) – необхідна вимога у глобалізованому світі.

Схеми ухиляння від сплати податків також стають глобальними, а розкриття інформації про контрольовані компанії, про участь в закордонних компаніях дозволяє побачити, в яких юрисдикціях залишається вартість.

І, звичайно, план також зачіпає проблеми подвійного оподаткування (крок 11).

Свого часу цей інструмент був створений країнами для того, щоб бути справедливими для бізнесу і не брати гроші двічі за одне і те ж . Але сьогодні ОЕСР говорить уже про договори "подвійного неоподаткування", коли компанії дуже ефективно використовують наявні можливості, щоб не платити податки в жодній з юрисдикцій, де вони знаходяться.

З одного боку, це досить жорсткі кроки, а з іншого боку, чесний бізнес вітає їх, бо готовий конкурувати, але хоче робити це чесно і в рівних для всіх умовах.

Наше завдання як держави в цьому випадку – встигати за змінами в середовищі і пропонувати такі правила і законодавчі норми, які допомагали б чесному бізнесу це робити, і приводити податкову систему до готовності відповідати цим викликам.

За великим рахунком, питання не тільки і не стільки в тому, щоб стягувати більше податків. Тим, хто вивчає податкову систему, зрозуміла різниця між tax evasion і tax avoidance: можна ухилятись від сплати податків, а можна оптимізувати сплату податків законними способами.

План BEPS, до якого Україна нарешті приєднується, спрямований передусім на те, щоби розмежувати перших і других. А головне – дати стимул і мотивацію розвиватися тим, хто реально працює, розвиває бізнес та інвестує в в економіку.

Про BEPS говорять як про механізм забезпечення паритету і взаємної прозорості між податковими органами різних країн. Якщо ми будемо зволікати з приєднанням до цієї системи, Україна ризикує отримати статус країни, яка не співпрацює з податкових питань,. А це суттєво ускладнить роботу вітчизняних компаній на ринках ЄС та інших країн.

Також нагадаю, що в останні роки вимоги фінансового моніторингу та принципи KYC (know your client) в іноземних банках стали значно жорсткішими, тому що їх недотримання наражає банк на жорсткі санкції регуляторів. Услід за іноземними закручують гайки й українські банки.

Сьогодні для нас критично зберегти і підтримати економічне зростання, що неможливо без залучення іноземних інвестицій.

А інвестори не прийдуть до країни, яка не грає за загальними правилами. Тому ми розраховуємо, що запропонований законопроект невдовзі стане законом, а фінансова прозорість – нормою.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua