Україна – друга в світі за темпами покращення бізнес-клімату

Україна – друга в світі за темпами покращення бізнес-клімату

Світовий банк опублікував новину про те, що Україна покращила позиції у рейтингу легкості ведення бізнесу – замість 76 місця ми посіли 71 сходинку.
Середа, 31 жовтня 2018, 16:10
перший віце-прем'єр-міністр України

За останні 5 років прогрес – колосальний. Це торік підтверджував і FinancialTimes, коли писав, що український бізнес-клімат покращується найшвидше серед інших пост-радянських країн. Але як щодо успіхів цього року?

Слід пам’ятати, що точкою відліку для нової оцінки є 30 квітня. Тобто в рейтинг легкості ведення бізнесу 2019 року увійшли всі наші досягнення до 30 квітня 2018 року. В цьому є сенс – бізнес-клімат змінюється лише тоді, коли відповідні зміни вже набули чинності та запроваджені на місцях. Ухвалена постанова чи прийнятий закон, як правило – це лише половина успіху.

Загалом 2 основних компоненти рейтингу, які забезпечили зростання України в рейтингу: правила міжнародної торгівлі та забезпечення контрактів.

Почнемо з торгівлі. Зростання безпрецедентне: зі 119 на 78 місце. Значну роль відіграло те, що автомобільні запчастини були виключені з переліку товарів військового використання, що полегшило процедуру їх імпорту. Це зрушення, яке має велике значення для бізнесу, який інвестує в автомобілебудування.

За останні 3,5 роки українські та іноземні компанії побудували, або будують 13 заводів в галузі виробництва автомобілів та запчастин. Всі вони так чи інакше користуються імпортними комплектуючими та експортують свою автомобільні комплектуючі за кордон.

Також на думку Світового банку, Україна також стала краще забезпечувати виконання контрактів. Зокрема, експерти відзначили, що покращилась якість судового процесу. Першочергово тому, що нове законодавство запровадило спрощений порядок розгляду незначних спорів між юридичними особами, а також – попереднє засідання під час розгляду справ.

Ця зміна була впроваджена новою редакцією Господарського процесуального кодексу України за ініціативи Президента України в рамках судової реформи. Оскільки, зміни розроблялися Радою з питань судової реформи з урахуванням пропозицій українських та міжнародних експертів, у нас не було жодних сумнівів, що ці зміни будуть позитивно відзначені Світовим банком.

Також Україна покращила захист міноритарних акціонерів: Парламент ухвалив зміни до законодавства, яким запровадив обов’язковість розкриття інформації про угоди із заінтересованістю у щорічній звітності акціонерних товариств. Угоди з заінтересованістю дуже не люблять публічність, і чим більш прозорим буде процес укладення таких угод – тим менше мажоритарні акціонери будуть діяти в своїх інтересах (а не інтересах компанії). Це правило, яке наближує українську корпоративну сферу до решти цивілізованого світу.

Звісно, прогрес України міг бути набагато більшим. Протягом року Мінекономрозвитку пропонувало Парламенту ухвалити комплексний законопроект щодо покращення позиції України в рейтингу Легкості ведення бізнесу.

З різних причин нам не вдалося ухвалити саме цей законопроект, але саме завдяки ефективній співпраці Президента, Уряду та Парламенту в інших сферах ми піднялись на 5 позицій у цьогорічному рейтингу та залишаємось другою країною в світі за темпами покращення бізнес-клімату з 2009 року.

Наразі вже триває новий цикл порівняння країн у легкості ведення бізнесу і до 30 квітня нам потрібно багато чого встигнути. Зокрема, вирішити проблему з підключенням до електромереж: спростити процедуру відведення земельних ділянок під лінії електропередач та знизити вартість підключення до електромереж.

В цьому році за цим компонентом Україна, на жаль, навіть погіршила свою позиції в рейтингу. Звісно, потрібно продовжувати працювати над ухваленням комплексний законопроект щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (№8124), який зокрема передбачає і скасування пайової участі (в цьому році збільшення пайової участі в інфраструктурі Києва з 2% до 4% потягнуло нас вниз).

Також в рейтингу може позитивно відобразиться ухвалення Верховною Радою Кодексу про банкрутство та, зокрема, можливість реалізації активів на відкритих онлайн-аукціонах через Прозорро.Продажі. Однак, Кодекс ще не підписаний Головою Верховної Ради та Президентом, а відтак, говорити про його вплив на бізнес-клімат - зарано.

Як бачимо, роботи для Уряду та Парламенту - достатньо. Наші конкуренти не сидять, склавши руки, а потенційні інвестори звертають увагу на позиції країн регіону в світових рейтингах. Тому, вперед до перемог!



Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
504 Gateway Time-out

504 Gateway Time-out


nginx