Осінь 2018 року: час відміни земельного мораторію

Осінь 2018 року: час відміни земельного мораторію

Депутати Верховної Ради вдруге подали звернення до Конституційного суду з вимогою визнати неконституційним мораторій на продаж-купівлю сільськогосподарських земель.
Четвер, 6 вересня 2018, 12:32
народний депутат, БПП

Сьогодні 69 народних депутати звернулись до Конституційного Суду України з вимогою визнати мораторій на продаж-купівлю сільськогосподарських земель таким, що порушує Конституцію.

Тим самим ми хочемо дати ті самі права, які мають вихідці з України в Канаді та інших передових країнах, а саме – вільно купувати та продавати землю.

Будемо відверті, це єдиний логічний шлях після того, що Європейський суд з прав людини 22 травня визнав, що мораторій порушує права землевласників.

Рішення ЄСПЛ зобов’язало українську владу внести відповідні законодавчі зміни у розумні строки і як стимул для влади, присудило можливість виплати компенсації кожному землевласнику, а це 7 млн людей - кожен шостий українець.

Нагадаю, чого саме коштує мораторій Україні

– 7 мільйонів землевласників (кожен 6 українець) не може розпоряджатись своїм активом і мусить вдаватись до напівпрозорих схем.

Від заниженої оренди вони втрачають близько 400 доларів оренди паю (3,6 га в середньому) в рік.

– Орендатори землі виснажують її у пошуках наживи, тому якість українських чорноземів стає гіршою з кожним десятиліттям.

– Земля не може бути предметом застави у банку – фінансові інструменти для розвитку агросектору не створені. Компанії не мають достатньо коштів, тож не можуть створювати переробні підприємства, потужності для зберігання тощо. Навколо сільського господарства не створюється інфраструктура, яка могла б виникнути.

– Садівництво, тваринництво та інші сфери, які потребують довгострокових інвестицій, занепадають, бо інвестори не бачать змоги інвестувати в орендовану землю.

Їх права просто не захищені – кожен день власник паю може забрати свою землю і фермер втратить сад, в який роками інвестував свої кошти.

Страждає і держава. Зараз активно іде реформа децентралізації, але новостворені ОТГ не можуть розвиватися так, як треба, оскільки місцеві бюджети недотримують сотні мільйонів гривень податкових платежів через тіньовий обіг земель.

Лише 25% державних підмораторних земель зареєстровані в державному земельному кадастрі, що є "корупційним полем", де пасуться чиновники. 

Тобто отримати з решти податки, за рахунок яких регіони мають розвиватися, неможливо.

В Україну йде набагато менше інвестицій, ніж ми могли отримати. Давайте визнаємо, крім України є багато інших країн з гарним розташуванням, кліматом та землею, де до того ж можна вести законний та захищений бізнес.

Але багатьох це влаштовує, в першу чергу агрохолдинги, які контролюють сьогодні  земельний банк у 6 млн га землі, це розмір двох Молдов чи Хорватії.

Причому ситуація з кожним роком погіршується. Якщо у 2007 році агрохолдинги контролювали 7% від усіх сільгоспземель, то вже сьогодні майже 30%.

В Україні найбільші агрохолдинги порівняно з країнами, де відкритий ринок землі. Отакі наслідки мораторію, який ще 17 років тому мав вберегти Україну від сценарію "ваучерної приватизації" підприємств.

Так тривати більше не може. Осінь цього року: час скасування мораторію та прийняття закону про цивілізований обіг земель.

В іншому випадку Україна нестиме втрати не лише від наслідків мораторію, а й від масових позовів пайовиків і відсутності довгострокових інвестицій.

Хто лобіює мораторій, який "магнітом" концентрує землі у правильних руках? На це питання легко відповісти, пригадавши, хто з депутатів ВР проголосував за мораторій наприкінці минулого року вже всьоме.

На жаль, це найрейтинговіші лідери і політичні сили сьогодні. Цікаво, чи вистачить їхніх статків для того, щоб компенсувати втрати України та кожного землевласника зокрема?

Натомість ті, хто сьогодні виступають проти мораторію, щодня набирають суспільно-політичної ваги і висувають конкретні вимоги владі.

До прикладу - Громадська коаліція щодо відміни мораторію, яка довкола спільного меморандуму об’єднала понад тисячу організацій з бізнесу, аграрних асоціацій, борців з корупцією, правозахисників, економістів.

Меморандум підписали багато народних депутатів, я – в тому числі. Ця ініціатива - як лакмусовий папірець серед депутатів на адекватність і реальних захист інтересів українців перед наступними виборами.

Тож ми формуємо коаліцію з 230 депутатів  - антикомуністичних землеоптимістів напротивагу тим юним чи, навпаки, зашкарублим ленінцям, які відстоюють мораторій вже 17 років.

Вдумайтесь, скільки виросло українців, позбавлених права розпоряджатись власною землею. І це в 21-му столітті! Те, що не вдалось Леніну, вдалось нашій владі. 

Ми звертаємось до колег в парламенті, президента та прем’єр-міністра, до усіх причетних: більше так тривати не може!

Вже не вдасться замовчати проблему, яка консервується 17 років.

Ми за цивілізований ринок земель, який діє у всьому світі. Так, потрібно ввести "запобіжники" щодо надмірної концентрації земель в одних руках і спекуляцій. А також створити умови для можливості купівлі землі малими фермерами.

Ці речі успішно працюють у цивілізованих країнах - не потрібно вигадувати велосипед, а лише впровадити передовий світовий досвід.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua