За липень пенсію виплатили. А чого чекати до кінця року?

За липень пенсію виплатили. А чого чекати до кінця року?

Липнева затримка виплати пенсій — це закономірний наслідок урядової "пенсійної реформи". Справжні зміни пенсійної системи ще попереду.
Середа, 15 серпня 2018, 09:10
народний депутат, "Самопоміч"

Сплило три квартали від 1 жовтня 2017 року, коли була впроваджена так звана пенсійна реформа уряду Володимира Гройсмана.

Враховуючи той безпрецедентний факт, що вперше за багато років в Україні сталася затримка з виплатою пенсій, результати цієї реформи краще за все аналізувати, базуючись на реальних цифрах.

У липні недобір єдиного соціального внеску становив понад 4 млрд грн.

Падіння надходжень ЄСВ було трендом і раніше, але уряд, знаючи про проблему, не ухвалив жодного рішення, щоб запобігти затримці з виплати пенсій.

Натомість прем'єр-міністр просто переклав відповідальність на Пенсійний фонд. Уряд поставив фонду нездійсненний бюджетний план: збільшити власні доходи на 70 млрд грн порівняно з 2017 роком.

Основною базою дохідної частини бюджету ПФ є надходження ЄСВ, тому один з механізмів збільшення надходжень — збільшення кількості платників внеску.

Якщо ж спиратися на показники першого кварталу, то можна говорити про протилежну тенденцію. За цей період чисельність застрахованих осіб — платників ЄСВ — скоротилася на 205 666 осіб і становила 10,2 млн працівників.

Що саме вплинуло на зменшення кількості платників внеску, однозначно сказати важко, але одним з факторів є трудова міграція. Тільки за офіційними даними за останні два роки з країни поїхали близько 1,5 млн осіб працездатного віку.

Ще однією можливою причиною недобору ЄСВ є борги підприємств. За результатами першого півріччя сума заборгованості з платежів до Пенсійного фонду, призначених для соціальних виплат, становила 22,5 млрд грн.

Цьогорічний план власних надходжень до бюджету Пенсійного фонду становить 214,3 млрд грн, за сім місяців надійшло 112,5 млрд грн, тож несплата підприємствами 22,5 млрд грн суттєво впливає на дисципліну надходжень.

Дисбаланс між запланованими і фактичними доходами ПФ видно неозброєним оком. У 2017 році запланована загальна дохідна частина бюджету фонду становила 284 млрд грн, у 2018 році — 353,6 млрд грн з урахуванням 139 млрд грн дефіциту, який покривається з державного бюджету.

Власні доходи повинні були збільшитися порівняно з 2017 роком майже на 70 млрд грн. Проте за результатами першого півріччя власні надходження перевищили показники попереднього року лише на 26,2 млрд грн. Тобто є ризики, що виконати запланований показник не вдасться.

Під час ухвалення так званої пенсійної реформи та під час затвердження бюджету на 2018 рік окремі депутати та експерти не раз звертали увагу, що бюджет складається з нереальних макроекономічних показників. Уже зараз очевидно, що ці попередження підтвердилися щодо різних бюджетних статей.

Більше того, у поданій урядом бюджетній резолюції дефіцит Пенсійного фонду залишається на позначці близько 139 млрд грн протягом найближчих трьох років.

Чи варто взагалі очікувати виконання запланованих на 2018 рік показників з власних доходів фонду? Вже зараз видно, що ні.

Згідно із звітами Державної казначейської служби, в кінці червня 2018 року надходження ЄСВ становили 21 млрд грн, у кінці липня — 15,6 млрд грн.

Щоб стабілізувати фінансову ситуацію, яка склалася у Пенсійному фонді, і гарантувати безперебійні виплати пенсій, треба зробити дві базові речі.

Перша — навести лад у солідарній системі пенсійного забезпечення. Друга — змінити загальну архітектуру пенсійної системи України і впровадити обов'язкову накопичувальну систему пенсійного страхування.

Проте нормалізація солідарної системи тільки частково вирішить проблему. У результаті так званої пенсійної реформи бюджет ПФ не був розвантажений від невластивих виплат. Він обтяжений видатками, які не стосуються виплат пенсій за віком за законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, у 2017 році пенсійне законодавство доповнили важливими нормами щодо обов'язкового зовнішнього аудиту ПФ та впровадження єдиного реєстру отримувачів соціальних виплат. Такий аудит не проведений, реєстр не створений.

Як і не напрацьований окремий законопроект щодо підвищення пенсій військовослужбовцям. Уряд вирішив підняти військові пенсії під тиском людей ще у лютому. Оскільки урядовці цього підвищення від початку не планували, ця стаття видатків додатково обтяжила бюджет ПФ.

У доцільності підвищення пенсій військовим немає сумнівів. Проблема в тому, що оновлені пенсії досі нараховуються в ручному режимі, а там, де є ручне управління фінансами, ризики прорахунків суттєво зростають.

Стан солідарної системи почне стабілізуватися, коли буде ліквідована практика ручного управління коштами, зникнуть невластиві видатки, стане зрозумілим реальний дефіцит Пенсійного фонду, з'явиться ефективний аудит та буде сформований єдиний прозорий реєстр отримувачів соціальних виплат.

Впровадження накопичувальної системи вирішить проблему майбутніх пенсіонерів. Українські ринкові експерти розрахували, що 7% відрахувань з мінімальної зарплати дають можливість пенсіонеру за 36 років накопичити близько півмільйона гривень. Якщо примножувати ці гроші протягом всього періоду в середньому на 11% щороку, інвестиційний дохід сягне 1,6 млн грн.

Питання лише в тому, звідки людині взяти ці 7%. Навіть якщо ліквідувати військовий збір і спрямувати ці 1,5% до накопичувальної системи, залишиться ще 5,5% від зарплати, які працівник або працівник і роботодавець повинні будуть переказувати на користь власних накопичень.

Справжня реформа рідко буває популярною. Одразу після впровадження накопичувальної системи утвориться новий інвестиційний капітал, але пересічний пенсіонер не відчує від цього позитивного ефекту у перший же рік. До того ж, у суспільстві повинна відбутися непроста дискусія про те, де взяти ці 5,5%.

Уряд поки не зробив ні кроку на шляху до справжнього реформування пенсійної системи. Маємо схильний до зростання шалений дефіцит бюджету ПФ і фіксацію недобору з надходжень до фонду.

Липнева затримка виплати пенсій — це справжній наслідок урядової "пенсійної реформи". У 2017 році це могли прогнозувати лише експерти та економісти. Людям ще можна було замилювати очі примарними урядовими досягненнями.

Зраз це починають відчувати на собі пенсіонери і колективи територіальних органів ПФ, які вимушені виправдовуватися перед людьми за дії уряду.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua