Граємо за правилами

Граємо за правилами

Якщо ми прагнемо жити в цивілізованому європейському суспільстві, важливо "грати за правилами" та приймати законодавство в цивілізований спосіб.
Четвер, 19 липня 2018, 10:24
виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації

Правило номер один в бізнесі – будь чесним. Перед собою, перед конкурентами, перед законом, перед споживачем. Допустив помилку, чесно скажи про це та шукай рішення.

Є правило – дотримуйся його. Є регламент – не порушуй його. Закон – єдиний для всіх. Скептики скажуть, що в наших реаліях, ці постулати так і залишаться гаслами.

У нашій країні правила для того й існують, щоб їх порушувати. Можливо, але залишимо цей принцип для приватного життя, для дозвілля. А ось на рівні країни правила мають працювати безкомпромісно.

Ми в Європейській Бізнес Асоціації багато років захищаємо інтереси бізнесу. Відпрацьовували безліч кейсів, досвіду чимало. Цивілізовані практики ведення бізнесу можливі лише в атмосфері прозорості, причому і на етапі дотримання правил, і на етапі прийняття.

Реклама:

Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, профільні комітети парламенту мають свої порядки, регламенти та процедури. Шкода, що навіть на такому високому рівні трапляються порушення.

Та щоб не бути голослівною, перейду до кількох прикладів порушень процесу прийняття законів.

Порушення термінів. Їх законодавством прописано чимало – для підготовки висновків до законопроектів, реєстрації альтернативних, внесення змін по суті та технічних правок, підписання президентом, оприлюднення тощо.

Що відбувалося на практиці майже кожного року? Традиційно напередодні Нового року починався хаос із прийняттям бюджету та переглядом податкових ставок і норм.

Зараз надворі середина липня. Відповідно до Податкового кодексу, збільшення ставок та правил оподаткування має відбуватись за 6 місяців до нового бюджетного року, а отже, до 1 липня.

Якщо жити за правилами, то бізнес-спільнота може розраховувати на те, що в цьому і наступному роках ми будемо мати незмінні ставки і правила оподаткування.

 Це дозволить компаніям нормально планувати свої корпоративні бюджети і операційну діяльність. Ось це було б ознакою поваги до правил та прикладом прогнозованої політики держави.

Інший випадок недотримання термінів. Протягом 15 днів після отримання законопроекту президентом він має бути підписаний та оприлюднений або ж його має бути повернуто із вмотивованими сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

Однак інколи документи можуть перебувати на підписі набагато довше обумовленого законом терміну, що теж не додає поваги до правил.

Порушення з поправками, які не відповідають суті документа. Тематика законопроекту може стосуватись виплати аліментів для дитини на належне утримання, а доповнення - звільнення від сплати ПДВ на імпортне обладнання, яке призначене для виробництва енергії із відновлювальних джерел. Абсолютно не сумісні сфери.

Складається враження, що така ж історія відбулась і із законопроектом, котрим вносились правки до Митного кодексу, який є пріоритетним для Європейської Бізнес Асоціації.

Він стосується запровадження механізму "єдиного вікна". Однак, правки було внесено на останньому етапі щодо субсидіювання купівлі сільгоспвиробниками вагонів-зерновозів.

Важливі правки також можуть вноситись, коли суті вже змінювати не можна, наприклад, на доопрацюванні перед публікацією. Така "кулуарна" історія була щодо питання проведення аукціонів на право надрокористування.

Порушення – очевидні. Однозначно, це не є правильно. Ми всі є рівними в питанні дотримання законодавства. Тим паче, особи, дотичні до формування цього ж законодавчого поля, мають бути взірцем для суспільства. А від таких відхилень в кінцевому рахунку програють абсолютно всі – держава, бізнес, суспільство.

Ми є дійсно нацією з колосальними можливостями, енергією та ідеями. Тож давайте цей запал застосовувати в потрібне русло.

Минулого тижня Європейська Бізнес Асоціація оприлюднила дані дослідження Інвестиційного індексу в Україні за перше півріччя 2018 року.

Було опитано 128 керівників міжнародних та українських компаній. Так, інвестіндекс складає 3,1 з можливих 5 балів. Незадоволених інвесткліматом в 2017 році було 58%, зараз їх кількість на 20% зменшилась.

Близько 34% підприємців стверджують, що інвестиційний клімат у найближчі 6 місяців покращиться, 28,1% вже вважають "клімат" привабливим для інвестування.

Для покращення ситуації потрібно: запустити роботу Антикорупційного суду, реформувати судову систему та повернути довіру до неї, відкрити ринок землі, знизити податковий тиск на фонд оплати праці, детінізувати економіку, більше комунікувати позитивні зміни та кейси, скоротити державний апарат.

Тож розвиток є, але і працювати є над чим. Це стосується як реформ, так і оптимізації формальних процедур.

Якщо ж дотримуватись цих процедур та регламентів важко, можливо, має сенс подумати про те, щоб їх змінювати. Це нормальна практика. Суспільство не стоїть на місці, розвивається та вдосконалюється. Однак правила для самого факту їх існування – без сенсу. Бізнес за рівноправність та можливість довгостроково планування своєї діяльності.

Тож закликаю органи влади звернути на це увагу та максимально дотримуватись законодавчих зобов’язань або ж подумати як можна їх оновлювати. А ми, як представники бізнесу, в свою чергу, готові надавати рекомендації та підтримувати якісні зміни.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: