Екологічний моніторинг в Україні: які дані відкрито

Екологічний моніторинг в Україні: які дані відкрито

Яка ситуація з відкритими даними екологічного моніторингу в Україні, що з цим робити та куди рухатися далі?
Вівторок, 17 липня 2018, 08:27
керівник напряму відкритих даних, проект USAID/UK aid "Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах" / TAPAS

Однією з найбільш чутливих сфер для кожної людини є екологія. Вона безпосередньо впливає на наше здоров’я та якість життя.

Глобальний екологічний стан погіршується, тому багато зусиль світової спільноти спрямовано на збереження та покращення екологічної ситуації. Зокрема, значна увага приділяється моніторингу стану довкілля.

Міжнародна спільнота визначає відкриті дані з моніторингу довкілля як пріоритетні набори для оприлюднення державою. Адже це сприяє:

- розумінню громадянами стану довкілля, в якому вони живуть, працюють та відпочивають;

- ефективному державному плануванню управління природоохоронною сферою;

- кращому громадському контролю;

- зміні ставлення та поведінки мешканців на побутовому рівні.

Виникає запитання: яка ситуація з відкритими даними екологічного моніторингу в Україні, що з цим робити та куди рухатися далі?

Моніторинг поверхневих вод

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 80% усіх захворювань людини зумовлені поганою якістю питної води.

В Україні майже 80% населення забезпечені питною водою з поверхневих джерел, зокрема, майже 75% – із Дніпра. Тому відкриті дані якості поверхневих вод є надзвичайно важливими для кожного українця.

Тут варто відзначити Державне агентство водних ресурсів України як найпрогресивніше серед інших розпорядників інформації щодо оприлюднення таких даних моніторингу.

Нещодавно агентство вперше опублікувало дані за 16 основними показниками з 445 пунктів збору води на річках усіх основних водних басейнів України за останні п’ять років.

Відомості про якість води – одні з найбільш цінних, але водночас – і одні з найбільш закритих у світі. Тільки 15 країн публікують їх у відкритому та машиночитному форматі, згідно з останнім випуском Global Open Data Index.

У відкритті даних щодо якості води Україна випереджає багато держав-сусідів та країн ЄС. 

На цій основі "Агенція журналістики даних" створила інтерактивну карту "Чиста вода" щодо забрудненості річок в Україні. Інструмент дозволяє обирати конкретний річковий басейн та оцінювати, як рівень забрудненості змінювався протягом п’яти років.

Інструмент уперше в Україні містить список підприємств, які, за офіційними даними Держводагентства, забруднюють річки у кожному регіоні, та обсяги цих забруднень. Наявність такої інформації щодо кожної річки допоможе активістам контролювати показники та за необхідності залучати спеціальні органи для відповідного реагування.

З усіх екологічних даних моніторинг поверхневих вод є найбільш відкритим.

Моніторинг атмосферного повітря

На відміну від даних про якість води, відкритих даних про якість повітря в Україні ще немає, а саме вимірювання його стану відбувається за застарілими методами.

Забруднене повітря спричиняє безліч передчасних смертей щороку та зменшує тривалість життя загалом.

Гідрометеорологічна служба вимірює якість повітря у 53 містах України зі 162 постами. Щорічно в атмосферу нашої країни потрапляє понад шість мільйонів тонн шкідливих речовин і вуглекислого газу.

Головними забруднювачами залишаються промислові підприємства. Збільшення кількості автомобілів на дорогах є другою причиною збільшення шкідливих викидів.

За кордоном відкриті дані про якість повітря є більш поширеними, аніж про якість води. ЄС стверджує, що витрати на медичне обслуговування осіб, потерпілих внаслідок забрудненого повітря, становлять мільярди євро на рік.

Такі міжнародні проекти, як OpenAQ та World Air Quality Index, збирають та публікують дані про якість повітря у понад 600 містах світу, серед яких українських ще немає.

Міністерство екології оприлюднює дані про дозволи на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря підприємствами-забруднювачами 1 групи.

Нещодавно активісти з Дніпра запустили першого в Україні екобота SaveEcoBot, що дає доступ до цих даних в кілька кліків, а також можливість підписки на будь-яку область України, конкретне підприємство або оновлення записів у відповідному реєстрі. Бот швидко повідомляє про будь-які зміни стосовно обраної інформації.

Коли Державна гідрометеорологічна служба відкриє дані про якість повітря, то в поєднанні з ботом можна буде легше відслідковувати показники та залучати відповідні органи, якщо помічені певні перебільшення.

Моніторинг лісів

Питання несанкціонованого вирубування лісів Карпат є одним із найкритичніших в Україні, тому немає сумнівів щодо необхідності публікації даних моніторингу лісів.

Споживче утримання лісів призводить до того, що вони не відновлюються і втрачають біологічну стійкість.

Дані моніторингу з географічною прив'язкою можуть показати, як ліси змінюються та використовуються з часом.

Глобальні дані моніторингу лісів можна знайти на Global Forest Watch Open Data Portal, а в Україні супутникові знімки вже використовують для створення 3D-моделі хребта Свидовець.

Але важливо мати доступ до державних даних, бо саме держава сьогодні володіє найціннішими відомостями – це якісний і кількісний стан лісового фонду та усі зміни, оцінки діяльності лісогосподарських підприємств та дозволи на вирубування з географічною прив’язкою.

Дані моніторингу лісів збирає Державне агентство лісових ресурсів України, і воно вже почало оприлюднювати деяку інформацію: план лісонасаджень та перелік спеціальних дозволів на заготівлю деревини.

Проте ця інформація зберігається не у форматі відкритих даних, є неповною і не дає можливості зрозуміти, як аналізувати стан українських лісів на сьогодні.

Це означає, що громадяни та організації, особливо у сфері екології, не можуть контролювати та впливати на незаконні вирубування у нашій державі.

Моніторинг земельних ресурсів

Міністерство аграрної політики та продовольства збирає дані щодо моніторингу земельних ресурсів в Україні.

Це дає змогу запобігати наслідкам негативних процесів та ліквідувати їх, впливати на показники родючості землі; а точні дані щодо стану земель можуть покращити планування в частині використання ресурсу та визначенні видів діяльності на певній місцевості.

Хоча багато показників якості ґрунтів, як-от вміст рухомих форм мікроелементів і важких металів тощо, збирають щорічно, відкритого доступу до них в Україні ще немає.

Великі агрокомпанії проводять відповідні виміри, але часто саме фермери та дрібні власники мають менший доступ до даних, що спричиняє ще більшу асиметрію інформації на ринку, і від цього програє тільки малий та середній бізнес у сільському господарстві.

У 2016 році організація Global Open Data for Agriculture and Nutrition створила the Agricultural Open Data Package – низку рекомендацій, розроблених для допомоги урядам країн, аби досягнути максимально позитивного впливу відкритих даних у сфері сільського господарства.

Сподіваємося, що наше міністерство дослухається до цих рекомендацій і публікуватиме якісні дані, які знадобляться для розвитку сільськогосподарської діяльності у нашій країні.

Моніторинг відходів

Щорічно середньостатистичний громадянин викидає на смітник близько 250 кг побутових відходів, більшість з яких згодом потрапляє на стихійні сміттєзвалища. Проте щонайменше 50 кг цього непотребу можна здавати до пунктів прийому вторинної сировини.

Міністерство екології та природних ресурсів створило мапу з пунктами прийому вторсировини. Також з допомогою цієї карти громадяни можуть інформувати уряд про наявність стихійного сміттєзвалища.

Щоб небезпечні відходи були правильно утилізовані, на мапі додано шар з інформацією на основі відкритих даних реєстру ліцензіатів щодо поводження з небезпечними відходами.

Крім того, Мінекології публікує у форматі відкритих даних інформацію про видані повідомлення або висновки на транскордонне перевезення небезпечних відходів згідно з Базельською конвенцією, що забезпечує контроль, а також унеможливлює маніпуляції у дозвільно-ліцензійній сфері та моніторингу довкілля.  

І наостанок. Екологічні дані моніторингу в Україні поступово стають доступними для екологів, громадських організацій та бізнесу.

Відкриття ще досі закритих даних – це питання часу. По-перше, ці набори є частиною переліку оновленої Постанови №835 про набори даних, що мають бути оприлюднені зазначеними міністерствами.

По-друге, саме екологічні дані мають чи не найбільший попит, адже все більше українців цікавляться станом довкілля місць проживання чи роботи.

Як свідчить відбір Open Data Challenge 2018, національного конкурсу стартапів на основі відкритих даних, екологія стала однією із найзатребуваніших сфер.

І саме відкриття таких відомостей дасть поштовх створенню інноваційних продуктів громадськими організаціями та бізнесом, а дані моніторингу довкілля будуть доступнішими та зрозумілішими для кожного українця. Тому сьогодні все залежить від готовності держави відкривати якісні дані.

Співавтор — Олексій Вискуб, перший заступник голови Державного агентства з питань електронного урядування

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua