Гаряча вода для Києва: чи буде вирішено проблему?
Цього літа вперше за 17 років у Києві зміниться найбільший постачальник тепла.
За останній рік влада міста двічі продовжувала договір з Київенерго, який має остаточно закінчитись 1 серпня.
Київ створив нове комунальне підприємство КП "Київтеплоенерго", яке має перебрати на себе функцію виробництва і постачання теплової енергії від свого попередника, ПАТ "Київенерго".
Зміна постачальника, про яку усім відповідальним особам було добре відомо заздалегідь, на жаль, не відбулася без незручностей для киян.
Натомість чуємо емоційні заяви з боку представників міської влади. Що відбувається і, головне, як вийти з цієї ситуації?
У чому проблема?
Нафтогаз зобов’язаний дотримуватись чітко визначених законом підстав, на яких може укласти з новим підприємством договір на постачання газу.
Закон "Про теплопостачання" вимагає, щоб нове підприємство стало правонаступником за зобов’язаннями попереднього підприємства, яке раніше використовувало це майно.
Ця вимога не є унікальною лише для Києва. Такі правила діють для кожного з понад 1300 виробників тепла в Україні і жодних виключень нема, хоча управління майном час від часу переходить до нових компаній.
Чому в одних будинках є гаряча вода, а в інших – ні?
На сьогодні гаряче водопостачання є у тих будинках, для яких вода підігрівається на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та заводом "Енергія", тобто, у 70% столичних осель.
Інші 30% не мають гарячої води, оскільки вони обслуговуються тими котельнями, які вже перейшли до новоствореного київською міською владою Київтеплоенерго.
Чи буде гаряча вода після 1 серпня?
Київська міська держадміністрація (КМДА) планує до 1 серпня передати до складу Київтеплоенерго також ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та завод "Енергія".
Якщо до цього часу Київтеплоенерго не виконає вимог закону щодо правонаступництва, Нафтогаз не зможе укласти з ним договір і газу не матимуть також ці об'єкти.
Зараз газ потрібен, щоб була гаряча вода, а з жовтня він знадобиться також для того, щоб включити опалення.
Чому закон зобов’язує нове підприємство забрати борги старого при передачі майна?
Ця вимога була ухвалена Верховною Радою для того, щоб запобігти шахрайству з навмисною зміною постачальників тепла.
Якби цієї норми не було в законі, наближені до місцевої влади підприємці брали б в оренду комунальні котельні, кілька місяців збирали б гроші з населення, не розраховуючись за газ з Нафтогазом, а потім зникали, залишивши після себе лише борги.
У такій ситуації Нафтогаз не мав би грошей, щоб закупити газ на наступний опалювальний сезон і країна залишилася б без тепла.
Київська мерія далеко не перша, яка намагається обійти цю норму закону і перекласти збитки на Нафтогаз.
Нам вже доводилось врегульовувати подібні ситуації на Одещині, у Миколаївській області, у Харкові та деяких інших регіонах. І кожного разу ми робили це виключно на умовах, передбачених законом.
Але ж комунальне Київтеплоенерго не з’явилося в результаті реорганізації Київенерго. Чому воно має стати правонаступником?
За законом "Про теплопостачання" правонаступництво у цьому випадку є наслідком передачі майна. Не має значення, чи майно передається новому підприємству, чи реорганізованому зі старого.
Уявіть собі, що ви здали своє житло в оренду. Коли орендар виїхав і передав вам ключ, ви, фактично, перебираєте на себе й усі незакриті на цей час борги за комунальні послуги, телефон, та інші, пов’язані з цим майном.
Яким чином нове підприємство зможе розрахуватися за боргами Київенерго?
Логічно, що перш ніж розпрощатися з орендарем, ви вимагаєте від нього розрахуватися з вами за цими боргами.
Так само мало б вчинити і Київтеплоенерго, забравши у Київенерго не лише майно з накопиченими зобов’язаннями, а і право вимоги до тих споживачів, які ще не розрахувалися за отримане тепло.
За даними Київенерго заборгованість киян та бюджету за опалення становить близько 4,7 млрд грн, що практично дорівнює заборгованості самого Київенерго перед Нафтогазом.
Таким чином, збираючи платежі зі споживачів, які ще не розрахувалися за опалення і гарячу воду, нове підприємство має змогу розплатитися з Нафтогазом без залучення додаткових ресурсів.
Тим більше, що ми не вимагаємо негайної сплати цих боргів, лише їх визнання, і готові домовитися про їхню реструктуризацію.
Чому Нафтогаз не може продовжити стягувати борг з Київенерго після передачі майна?
Коли Київенерго передасть майно новому підприємству, відповідно до тієї ж статті закону Нафтогаз втратить право вимоги по цим зобов’язанням з Київенерго.
Якщо нове комунальне підприємство не забере у Київенерго ці зобов’язання разом з правами вимоги по них, тоді Київенерго, теоретично, матиме можливість зібрати зі споживачів понад 4 млрд грн на свою користь.
Збитки у цьому випадку ляжуть на державний Нафтогаз. Окрім того, що це буде грубе порушення закону, Нафтогаз заплатить менше податків та дивідендів до держбюджету.
Буде менше грошей на соціальні видатки, освіту, оборону. Таким чином, за спробу київських політиків сподобатись виборцям доведеться платити усім громадянам України.
Чому і хто допустив накопичення таких боргів?
Така значна заборгованість не є типовою для комерційного ринку газу в Україні. Там газ постачається покупцям на умовах передоплати або з чіткими і дієвими механізмами врегулювання заборгованості.
Найбільш дієвий з цих способів, який діє і на Заході, – припинити постачання газу, якщо контрагент не розрахувався протягом 1-2 місяців.
У сегменті постачання газу для потреб населення ситуація інша. Тут діє режим спеціальних обов’язків.
Держава зобов’язала Нафтогаз на пільгових умовах постачати газ будь-кому, хто доведе, що виробляє тепло для населення і укладе з компанією договір на визначених умовах.
Ми маємо право відмовити таким контрагентам лише у дуже обмежених випадках, наприклад, якщо рівень розрахунків стає меншим за 90%.
Таким чином, заборгованість контрагентів, які розраховуються не на 100%, накопичується з року в рік.
Займатися цим питанням неприємно будь-якій місцевій владі, але це її відповідальність перед своїми виборцями. Нема оплати – нема за що купити газ – нема як зігріти оселі взимку.
Що зробив Нафтогаз, щоб примусити Київенерго заплатити?
Ми маємо обмежений арсенал інструментів, який ми повністю використали. А фактично їх всього два: відмова у постачанні газу та судові позови.
Перший ми можемо і зобов’язані застосовувати тільки у випадках коли рівень поточних розрахунків падає нижче 90%.
Другий - коли це дозволяє закон. Наприклад, протягом всього попереднього опалювального сезону Київенерго забезпечувала розрахунки на рівні не менше 90%, в Нафтогаз, відповідно, безперебійно надавав газ.
Між нами і Київенерго існує 14 судових суперечок на різних стадіях процесу щодо стягнення простроченої заборгованості.
Крім того, в наших договорах закладені штрафні санкції, які мали б спонукати підприємство розраховуватися вчасно.
Ми виграли суди і виконавча служба намагається ці рішення виконати. Однак понад 90% поточного боргу Київенерго припадає на опалювальний сезон 2017-2018 років. Поки ми зможемо пройти усі юридичні процедури і дійти до суду щодо цієї заборгованості, пройде декілька місяців. За цей час майно перейде до Київтеплоенерго.
Цікаво, що коли ми використовували доступні нам інструменти, щоб домогтися розрахунків від Київенерго, міська влада зазвичай ставала на бік цього підприємства, а не Нафтогазу.
Хоча добре знала, що ці борги за законом скоро мають перейти на новостворене комунальне підприємство.
Минулого року мер вимагав, щоб Нафтогаз негайно розблокував рахунки Київенерго, коли виконавча служба намагалася виконати рішення судів.
Представники місцевої влади писали Нафтогазу про стратегічну важливість Київенерго, і про те, що підприємство багато зробило для міста, тому оплату заборгованості пропонувалося відтермінувати.
КМДА також повідомляла нам, що заборгованість Київенерго пов’язана з тим, що київські споживачі погано розраховуються за електрику, гарячу воду і опалення.
При цьому у листах КМДА вказували, що тримають ситуацію із заборгованістю Київенерго "під постійним контролем". Маємо цілу папку таких листів, а скільки було дзвінків, годі й рахувати.
КМДА грала на боці Київенерго, добре знаючи, що за кілька місяців ця заборгованість перейде на її комунальне підприємство.
Ще на початку року київська місцева влада рутинно готувалися до завершення дії договору оренди з Київенерго і визнавала, що за законом нове комунальне підприємство має стати правонаступником за цими зобов’язаннями.
Що робити, щоб повернути місту гарячу воду?
Ми сподіваємося, що скоро ситуація вирішиться в рамках закону. Київтеплоенерго має визнати правонаступництво за боргами і укласти договір.
Одночасно має отримати у Київенерго відповідні права вимоги до його боржників (приватних споживачів, бюджетних установ та бюджету).
Нафтогаз не наполягає на негайній оплаті заборгованості і готовий домовлятися про графік погашення (реструктуризацію).
Крім того, у 2016 році Верховна Рада ухвалила закон №1730-19, за яким за певних умов можуть бути списані нараховані штрафи і пені на реструктуризовану заборгованість.
Таким чином, усі сторони залишаться в межах закону, Київтеплоенерго отримає на пільгових умовах газ від Нафтогазу, а в київських квартирах буде гаряча вода і тепло.